Гидзенко Юрий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

- Гидзенко Юрий [Справочник-дайджест] 22 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ГІДЗЕНКО Юрій Павлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Льотчик-космонавт (83/329). У Космосі перебував 329 діб 22 години 47 хвилин 22 секунди. Поза

межами човна – 3 години 35 хвилин.

З родини військового.

Народився 26 березня 1962 р. в смт. Єланцях Єланецького району Миколаївської області СРСР

(нині – Єланецький район Миколаївської області України).

Закінчив Харківське вище військове училище льотчиків ім. С. Грицевця (1979-1983), Московський

державний університет геодезії і картографії (1994).

Перебував у розпорядженні командуючого ВПС Одеського військового округу (1983), служив

льотчиком, старшим льотчиком Одеського військового округу (1983-1984), у загоні космонавтів

(1987-2003), начальник управління Центру підготовки космонавтів ім. Ю. Гагаріна (з 2003).

Військовий льотчик 3 класу (1984).

Льотчик-космонавт РФ (1996).

Космонавт 1 класу (2002).

Офіцер-водолаз.

Герой Російської Федерації (1996).

Кавалер ордена «За військові заслуги» (2000).

Кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною» IV і III ступенів (2002; 2004).

Кавалер медалей NASA «За космічний політ» (2001) і «За видатні суспільні заслуги» (2003).

Володар диплому ім. Ю. Гагаріна (1999).

Здійснив три космічні польоти.

Під час першого на човні «Союз ТМ-22» (1995-1996) працював на орбітальному комплексі «Мир».

Двічі виходив у відкритий Космос. Виконував завдання в розгерметизованому перехідному

відсіку. Початок виконання програми «Євросвіт-95».

Під час другого на човні «Союз ТМ-31» (2000-2001) працював на Міжнародній космічній станції.

Приземлявся на американському човні «Діскавері».

Під час третього на човні «Союз ТМ-34» (2002) працював на Міжнародній космічній станції.

Почесний громадянин м. Кишинів Республіки Молдова (2006).

Серед друзів та близьких знайомих Г. – С. Авдєєв, Ш. Марк, П. Дуке, В. Шеперд, О. Вікторенко, Т. Райтер, Ю. Онуфрієнко, Р. Вітторі, Ю. Усачов, К. Камерон, П. Виноградов, Д. Росс, К. Хедфілд, С. Крикальов, В. Роберто та ін.


***

КОСМОС НЕ ВИБАЧАЄ

, з професійного кредо Ю. Гідзенка

Космос помилок не вибачає.


ВИПРАВИВ СИТУАЦІЮ, з хроніки В. Линдіна «Новини космонавтики»

Космічний човен «Союз ТМ-34» після дводобового польоту, виконавши розраховані ЦУПом

маневри зближення, вийшов на «фінішну пряму».

І ось вже почалося його зближення з МКС. На цій ділянці маневрами командує автоматика, без

втручання Землі (за умови, якщо все йде штатно)..

– Є зависання в конусі. Дальність – 150 метрів! – повідомляє Юрій Гідзенко.

Виконується нова схема стиковки.

Вперше її випробували на автоматичному вантажному кораблі «Прогрес М-44». У момент

перемикання той почав розгойдуватися, повертаючись від модуля до модуля, немов не знаючи, до

якого з них йти далі. Фактично ситуацію тоді врятував Юрій Гідзенко, який входив і до складу

першого екіпажу МКС. Одержавши команду ЦУПу, він за допомогою телеоператорного

управління привів «космічну вантажівку» до причалу. Причому умови для стикування були дуже

складними. Свічення Сонця заважало розгледіти «мішень» навіть з п’ятиметрової відстані. І

додатково звідкись на екрані з’явилася каламутна пляма.

На щастя, сьогодні майстерність Гідзенко не знадобилася.

– Дальність – 130 метрів, швидкість зближення – нуль чотири.

– Дальність – 100 метрів. Мішень добре підсвічується.

– Дальність – 50 метрів. Мішень в районі центру, хрести суміщені, кут взаємного нахилу

вибраний. Швидкість – нуль два.

– Дальність – 15 метрів. Мішень – півградусу нижче центру, півградусу вліво.

– Дальність – 5 метрів. Мішень в центрі. Чекаємо торкання.

Телеметрія фіксує торкання.

…А ось і телевізійний сеанс на Землю. Відкривається перехідний люк, на станцію упливає екіпаж

корабля «Союз ТМ-34» – Юрій Гідзенко, Роберто Вітторі, Марк Шаттлуорт.

Не обійшлося без деяких курйозів.

– Юрію, як чутно? – питає ЦУП.

– Який Юрій? – резонно чується у відповідь.

Якщо раніше один Юрій (Онуфрієнко) знаходився на станції, а інший Юрій (Гідзенко) був на

човні, то зараз обидва зустрілися в одному відсіку. Проте хто б не прилітав на МКС, завжди

головним на її борту залишається командир екіпажу тривалої, основної експедиції. В даному

випадку це Юрій Онуфрієнко. І він відповідає за організацію телевізійного репортажу.

Першим трубку телефону космічного зв’язку бере Факко Бонетті Жанфранко, посол Італії в

Москві.

– Добридень, Юрію Павловичу, –звернувся він до Гідзенка російською. – Вітаю вас! Обидва

екіпажі вітаю.

Далі космонавтів вітав директор управління пілотованих програм і мікрогравітації Йорк

Фестельбюхель. Він говорив англійською і побажав екіпажам успішного продовження космічної

місії. Обидва Юрії спілкувалися з ним без перекладача, довівши, що теж вільно володіють цією

мовою.

Після закінчення сеансу Юрій Гідзенко разом з Роберто законсервували «Союз» і почали

переносити вантажі на станцію.

Після вечері Гідзенко і Вітторі змонтували спектрометр для реєстрації важких частинок.

…Робочий день у обох Юріїв почався тоді, коли всі інші ще тільки протирали очі. В рамках

експерименту «Біотест» Юрій-перший взяв у Юрія-другого венозну кров, а потім обробив її в

центрифузі. Хто ще не прокинувся, швидко зробили це, оскільки, за словами Гідзенко, центрифуга

ревла, ніби трактор.

Такий розклад експерименту дозволив Онуфрієнко практично вчасно приєднатися до вранішньої

трапези. А ось Гідзенку в цьому плані не повезло: спочатку він разом з Марком виконав відбір

слини в рамках експерименту, а потім допомагав Марку проводити телесеанс.

Після ранкової конференції Гідзенко крутився мовби білка в колесі: завершивши ТБ-сеанс з

Марком, розпочав експеримент CHIRO з Роберто, який вже чекав на нього.

Після обіду Гідзенко і Марк тренувалися у зйомках Землі через найбільший на станції ілюмінатор

№9, котрий пропускає ультрафіолет. Потім Юрій допоміг Роберто закріпити на голові маску з

електродами, й італієць на півтори години заплющив очі, аби фіксувати появу спалахів

(«фосфенів»).

Скориставшись цим, Юрій Гідзенко за допомогою Юрія Онуфрієнко змонтував установку

«Плазмовий кристал-3», потім самостійно перевірив її герметичність і почав вакуумування.

…Ледь піднявшись, Юрій Гідзенко включив вакуумний насос в установці «Плазмовий кристал», а

відразу після сніданку допоміг Марку провести ТБ-сеанс для Південно-Африканської Республіки.

...Першими розпочали новий робочий день Роберто Вітторі і Юрій Гідзенко. Ще до сніданку, о

06:32, вони провели телесеанс з президентом Європейської комісії Романо Проді, гендиректором

ЄКА Антоніо Родотою, президентом Італійського космічного агентства Серджо Вітреллою й

астронавтом Умберто Гуїдоні, а потім розмовляли з італійськими школярами.

О 13:58 всі разом привітали 39-й Космічний конгрес в Коко-Біч (США).


ЗА ВИСОКИЙ ПРОФЕСІОНАЛІЗМ, указ президента РФ про присвоєння звання «Льотчик-

космонавт Російської Федерації»

За успішне здійснення космічного польоту на орбітальному науково-дослідному комплексі «Мир»

і проявлений при цьому високий професіоналізм присвоїти почесне звання «ЛЬОТЧИК-

КОСМОНАВТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ» підполковникові ГІДЗЕНКО ЮРІЄВІ

ПАВЛОВИЧЕВІ – космонавту-випробувачеві Центру підготовки космонавтів імені Ю. О.

Гагаріна.

Президент Російської Федерації


Б. Єльцин

Москва, Кремль

1 квітня 1996 року.


ЙОГО СЛОВО – ЗАКОН, кореспонденції В. Христенка «Земляки-миколаївці на Байконурі»

За весь час, що я пробув на Байконурі, не зустрів жодної людини, яка б не те що заперечувала, а

просто спробувала б сперечатися з Юрієм Павловичем Гідзенком. Хоча він ніколи і ні на кого не

підвищував голос, все ж не повторював вказівку двічі. Просто всі навколо, як мені здалося, з

самого початку прийняли як даність – він керівник, з нього, якщо що трапиться, запитають, а тому

його слово – закон.

...Гідзенко знає, що говорить. Він сам тричі побував на навколоземній орбіті, причому двічі ці

польоти продовжувалися понад півроку. Юрій Павлович не просто має свою власну думку – він її

відчув і вистраждав всім своїм організмом. І тепер передає свої знання і досвід і російським

космонавтам, і американським астронавтам.


СЕРЙОЗНИЙ ІСПИТ, з повідомлення відділу у справах преси та інформації Севастопольської

міської державної адміністрації України

Як розповів Юрій Гідзенко, у нашому місті завойовники неба освоюють виживання в екстреній

ситуації – падіння літального апарату у воду, що може відбутися після закінчення польоту.

«Тренування проводяться з метою відпрацювання у екіпажів космічних човнів навичок дій при

можливому нештатному приводнюванні капсули. Це серйозний іспит для всіх без виключення

учасників польоту», – відзначив наш земляк.

Космонавт також підкреслив високу організацію навчання і той факт, що у російського Центру

підготовки космонавтів немає жодних проблем при організації щорічних тренувань в Севастополі

– Національне космічне агентство України вчасно організовує вихід відповідної урядової

постанови та надає різнопланову допомогу колегам.


КВИТОК В КІНО ПОЗА ЧЕРГОЮ, з кореспонденції Л. Рябкова « В День міста наш земляк став

Почесним громадянином столиці»

Хто як не Юрій Гідзенко, тричі космонавт, гідний бути Почесним громадянином Кишинева?

Запитання, скоріше, риторичне. Проте сталося це тільки 14 жовтня, в день міста.

Ми неодноразово писали про нашого земляка, який в сімдесятих роках жив і вчився в Кишиневі.

Батько Юрія Павловича – військовий льотчик. Сім’ю неабияк метляло гарнізонами Радянського

Союзу, доки вони не осіли в Молдавії. Юрій до десятого класу вчився в середній школі №3

(сьогодні – ліцей імені Д. Кантеміра), а випускний вечір відзначив в школі №59.

– У нас був фізико-математичний клас, навантаження – неабиякі, по вісім уроків щодня, – згадує

Ігор Скакунов, однокласник Гідзенка. – Пам’ятаю, ми з Юрієм на уроках їли морозиво на останній

парті. Влетіло нам тоді!

Юрій Павлович до Молдови приїхав разом з дружиною Олею, з якою вчився в одному класі.

– Завжди із задоволенням сюди повертаюся! – сказав Юрій Гідзенко.

І додав:

– Між іншим, Молдову, Кишинів дуже добре видно з космосу в гарну погоду. Я навіть

сфотографував столицю 800-міліметровим об’єктивом. Обов’язково знайду ці фотографії і

пришлю вам!

– Чим ви займаєтеся зараз?

– В космос більше не полечу! Сьогодні я – начальник управління, готую до польотів космонавтів.

– Може, за старою пам’яттю, з громадянина Молдови зробите космонавта?

– В космос Молдавія обов’язково повинна летіти! Я буду тільки цьому радий і зроблю все

можливе! Але, на жаль, не все залежить тільки від мене. Потрібне ще й бажання керівництва

республіки.

Після відвідин рідною школи Юрій Гідзенко відправився на Площу Великих Національних Зборів, де в.о. мера столиці Василь Урсу оголосив про присвоєння гостю звання Почесним громадянина

Кишинева.

Потім був фуршет в ресторані готелю «Кодру». А увечері Юрія Гідзенка чекали колишні

однокласники. Посиділи вони, за словами Юрія Павловича, чудово В неділю вранці космонавт

відлетів з дружиною до Росії. Само собою, прихопив в Зоряне містечко декілька пляшок

молдавського вина.

Якщо ж Юрій Гідзенко вирішить мешкати в Кишиневі, то як Почесний громадянин міста він

зможе безкоштовно їздити в тролейбусі і маршрутці, а також купувати квитки в кіно поза чергою.