Кузнецова Мария [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

- Кузнецова Мария [Справочник-дайджест] 21 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

він мені стільки образ, що навіть

думати про це не хочеться, і в душі залишилася гіркота і туга, але, дасть Бог, я примушу його за

все це заплатити і дорого...


ШАЛЯПІН ЗМУШЕНИЙ ХАЛТУРИТИ, з листа М. Кузнєцової Г. Ге в 1932 р.

Тут з театрами відбувається щось жахливе, та ...й усюди! Подумай, Шаляпін в Opera-Comique не

робить зборів: півтеатру зайнято, потім він став співати в Тулузі, Руані тощо по халтурах. Прямо

ганьба!

Що ми, артисти, робитимемо, я не знаю?! Одна надія, що ця світова криза припиниться, інакше ми

пропадемо.


ЯКИЙ ЖАХ – СТАРІСТЬ, з листа М. Кузнєцової Г. Ге від 4 серпня 1957 р.

Мій дорогий Жорженька, я така рада, що тобі краще... Я ось, рідний, шалено страждаю, у мене

emphysem’а легенів, задихаюся, не можу ходити, але так вправно приховую, що Боборикіни, та

найближчі знайомі це знають. Ходжу, мов черепаха, зупиняюся перед вікнами магазинів, аби

відсапатися. Який жах – старість, нікому ти більше не потрібен, все позаду, а попереду кінець

життєвої дороги, і лише й благаєш Бога, щоб не бути рамоликом.

...Йди до Опери, будь зухвалим і говори, що ти шкутильгаєш за наказом лікаря, але можеш вже

чудово ходити. У нас справжніх артистів немає, останній, Sacha Guitry, помер…

...Така співачка Maria Calos, вона вийшла заміж за мільйонера, головного акціонера Scala de

Milano, вигнала всіх співачок і оголосила себе найкращою співачкою в світі і купує газети і

робить божевільну рекламу.


НЕЙМОВІРНО ГАРНА ЖІНКА , зі спогадів С. Левіка

До мене, ледь похитуючи стегнами і обдаючи теплом своїх променистих очей, підходить

незвичайно гарна жінка в ...незвичайно гарному туалеті і колосальних розмірів капелюсі з

величезним страусовим пером. Ось вона яка в житті! Ще краща, ніж на сцені!

...Вона не рекомендується – хіба хтось може її не знати?


ПРОСТО СЕНСАЦІЙНА ПРЕМ’ЄРА, зі спогадів Г. Євреїнової

Прем’єра ...стала сенсацією. Як це бідні емігранти могли здійснити таке диво ансамблю, таких

солістів, такий хор, такий балет?

...Жила вона надзвичайно бідно. ...Я була пригнічена всією обстановкою, яка оточувала цю колись

таку блискучу і багату жінку.


УСПІХ БУВ НАДЗВИЧАЙНИЙ, зі спогадів Н. Тихонової

Сезон відкрився оперою Бородіна «Князь Ігор» за участю найкращих російських співаків і

співачок, які відгукнулися на заклик Кузнецової зі всіх країн Європи. «Половецькі танці» були

відновлені самим Фокіним. Романов танцював головного воїна. Успіх був надзвичайним.

...За «Князем Ігорем» був «Цар Салтан», який абсолютно звів з розуму і пресу, і публіку, потім

«Снігуронька» і «Град Кітеж».


УСЯ ПРЕСА – ПРОТИ НЕЇ, з листа К. Сомова сестрі

Трупа Кузнєцової-Массне розпалася, і був грандіозний скандал. Трупа після поневірянь ледве

дісталася голодною до Парижа і подала їй позов.

...Уся преса проти неї.

СТАЛА ХРЕЩЕНОЮ ДЛЯ ЗНАЙДИ, з кореспонденції С. Глезерова «Донька дороги, донька

в’язниці, донька оркестру»

І ще одна зворушлива історія. Цього разу про «доньку оркестру». Справа була в 1906 році.

Дівчинку-знайду побачили біля ...правління Товариства оркестрових діячів. Сюди, в правління, і

принесли малятко. Саме в цей час йшло засідання товариства, і серед його учасників виникла

думка узяти дитину на виховання. Думку тут же прийняли одноголосно, і всі члени товариства

погодилися на маленькі вирахування з своїх заробітків до фонду «доньки оркестру».

Хрещеним батьком став відомий диригент і піаніст Олександр Ілліч Зілоті, а хрещеною матір’ю –

оперна співачка і балерина Марія Миколаївна Кузнєцова-Бенуа.

Дитину назвали Євгенією.

РОСІЙСЬКА ДУНКАН, з статті В. Шелохаєва в «Енциклопедії російської еміграції»

Гнучкий рівний сильний голос широкого діапазону, неабияке акторське дарування, яскрава і

приваблива сценічна зовнішність дозволяли артистці однаково успішно утілювати

найрізноматніші образи.

Еталоном став вже прославлений на той час Шаляпін, з яким вона вперше зустрілася в спектаклі

«Фауст» (новий літній театр «Олімпія», антреприза Е. Кабанова і К. Яковлєва (1904): пізніше

Шаляпін запросив її на роль Тамари, коли в день свого бенефісу зважився вперше виступити на

сцені Маріїнського театру в баритоновій партії Демона в однойменній опері А. Рубінштейна

(1905).

Надалі, неодноразово виступаючи з Шаляпіним, співачка постійно користувалася його порадами,

як на сцені «розгортати» жест, психологічно