Катаев Валентин [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

але й також у тварин, рослини, камені, предмети домашнього побуту, навіть в абстрактні поняття, як, наприклад, вирахування чи щось подібне.

Імовірно, що, будучи, як все існуюче у світі, грубо матеріальним, – я так само безкінечний, як

матерія, з якої я складаюся. Звідси мій постійний взаємозв’язок із усіма матеріальними

часточками, з яких складається світ, якщо, він, звичайно, матеріальний, в чому я глибоко

переконаний.

Через свою постійну життєву зайнятість ми давно вже перестали дивуватися різноманіттю форм

навколишнього середовища. Але варто відвернутися хоча б на один день від земних турбот, як

зараз же до нас повертається почуття приналежності до всесвіту, або, іншими словами, почуття

вічної свіжості і новизни буття.

«РОЗТРАТНИКИ» В США СТАЛИ БЕСТСЕЛЕРОМ, зі спогадів онуки В. Катаєва

Десь в двадцятих роках п`єси йшли на Бродвеї. «Розтратники» і «Квадратура круга», дві речі там

йшли. Коли ми були за океаном, американці показали театр, який називається «Circle in the round».

Вони сказали, що це на честь «Квадратури круга», яку тут ставили. Так був названий театр, він до

цих пір існує.

Власне з «Квадратурою круга» і «Розтратниками» пов`язана дуже потішна річ. Катаєву заплатили

шалений на ті часи гонорар – двадцять доларів за право використовувати твір впродовж решти

життя дідуся.

У нього там йшли і інші спектаклі, а Петров їздив до Америки (внаслідок чого з`явилася

«Багатоповерхова Америка») і якимсь чином одержав дідові гонорари. І до моменту народження

моєї мами з Америки доставили до Москви форд кольору Blue Washington. Бабуся з моєю

новонародженою мамою стояла біля вікна, а їй підігнали цю розкішну машину…

ДУДЛИВ ВИНО З ПЛЯШКИ, з кореспонденції І. Мардаря «Біля самісінької брами країни»

Чолов’яга приїхав до молдавського села, та ще в обідню перерву. Біля сільраді – нікого. В

продмазі купити майже нічого, а ковбаса у вітрині мала вельми сумнівний вигляд. Гість попросив

вісімсотграмову пляшку вина і до неї – пачку печива.

А тут, як на зло, під’їжджає з райцентру «Волга», і в ній надушена, наряджена і цитатами наскрізь

напхана секретар райкому:

– Розберіться, – говорить вона водієві, – що за п’яниця сидить на сходинках сільради! Дільничного

знайди!

Всіх знайшли. Тільки потім вибачитися довелося. Бо пив з шийки «Він де масе» всьому світові

відомий письменник Валентин Катаєв.

Приїхав, щоб зібрати документи. Для книги, яку вже написав, – «Цвинтар в Скулянах».

ГОГОЛЬ-МОГОЛЬ, епіграма О. Архангельського

В портрете – манера крутая,

Не стиль, а сплошной гоголь-моголь:

Посмотришь анфас – В. Катаев,

А в профиль посмотришь – Н. Гоголь!