кореспондентами й академіками Всесоюзної і республіканської академій наук. Досить
назвати такі імена як академіки Ю. Линник, Ю. Митропольский, Г. Чорний, М. Єругін, О.
Парасюк, аби в цьому переконатися.
САМОСТІЙНОЇ КАФЕДРИ ДОВГО НЕ БУЛО, з статті О. Горохова «Петербурзька
математична школа»
При заснуванні Петербурзького університету на математичному відділенні було створено
чотири кафедри: чистої математики, прикладної математики, астрономії і фізики. З такою
структурою, але з більшим числом кафедр факультет прожив понад вік і лише в двадцятих
роках минулого століття з фізико-математичного факультету утворилися два: фізичний і
математико-механічний.
Необхідно відзначити наступність наукових традицій, успадкованих факультетом від
знаменитої Петербурзької математичної школи. Її ідейним попередником був Леонард
Ейлер, який працював у Петербурзькій академії наук в першій половині 18 століття, , а
творцем – геніальний математик Пафнутій Львович Чебишев, котрий започаткував низку
напрямків у теоретичній і прикладній математиці.
Ці роботи продовжили його учні, теж професори університету – академіки Є. Золотарьов, О. Марков, І. Виноградов, Ю. Линник…
Проте самостійної кафедри теорії імовірностей в університеті ще довго не було. Днем її
народження можна вважати 1 грудня 1947 року – з цього дня Юрій Володимирович
Линник був призначений завідувачем кафедрою теорії імовірностей і математичної
статистики.
У перше п’ятиліття до складу кафедри входили Ю. Линник, М. Сапогов, О. Сарманов і В.
Скитович.
Ю. Линник читав спецкурси з математичної статистики і теорії випадкових процесів, курс
теорії імовірностей для механіків і курс теорії імовірностей на економічному факультеті.
ПРАЦЮВАВ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ЛИННИКА, з передмови Б. Гніденка до книги А.
Реньї «Діалог про сутність»
Думка Галілея про те, що велика книга природи написана математичною мовою і тому
прочитати її може тільки той, хто знайомий з її знаками, за сторіччя, які пройшли з часу
Галілея, знайшла безліч блискучих підтверджень. Важливо підкреслити, що в міру
виникнення нових завдань пізнання природи сам зміст математики не міг залишатися
незмінним. Вона, як живий організм, розвивалася і розвивала нові свої галузі. …Дійсний
член Академії наук Угорщини Альфред Реньї – один з найвизначніших представників
сучасної математики. Його наукові інтереси в першу чергу відносяться до теорії
імовірностей і теорії чисел, а також додаткам математики до фізики й інженерної справи.
Протягом багатьох літ він керує Інститутом математики Академії наук Угорщини і є
професором Будапештського університету.
Незабаром після закінчення другої світової війни Реньї майже рік працював у Ленінграді
під керівництвом академіка Ю. В. Линника.
ПОБУДУВАВ ПЕРЕДБАЧЕНІ НИМ КЛАСИ, зі спогадів А. Кагана «Історія мого
знайомства з Юрієм Володимировичем Линником»
Ця коротка розповідь, звичайно ж, не представляє особливого інтересу для історії
математичної статистики, проте, сподіваюся, додає декілька штрихів до портрета Юрія
Володимировича як людини і вченого.
Отже, на дворі літо 1958 року. Я щойно закінчив фізико-математичний факультет
Ташкентського державного університету по кафедрі теорії вірогідності і математичної
статистики. За порадою одного з моїх викладачів, який знав Юрія Володимировича,
вирішив спробувати вступити до аспірантури до Линника. Левін дав мені адресу дачі
Юрія Володимировича (селище Комарово, Курортна вулиця, а ось номер будинку я забув, хоч і бував неодноразово), додавши, що літо він зазвичай проводить на дачі. Телефону у
Линника на дачі тоді не було, тому наперед домовитися про зустріч я не міг.
Приїхавши до Ленінграду і зупинившись у родичів, я в одного прекрасного ранку з’явився
біля хвіртки дачі Линника. На щастя, він був удома, і я без жодного вступу пояснив мету
свого візиту.
Юрій Володимирович люб’язно запросив мене до будинку, попросив Людмилу Павлівну
приготувати чай і почав розпитувати мене про те, що я знаю. Результат моєї дипломної
роботи... на Юрія Володимировича особливого враження не справив.
Далі розмова пішла про мої пізнання з математичної статистики ... Мені і зараз стає
соромно, коли згадую, з яким статистичним багажем я з’явився на зустріч з Линником.
Пам’ятаю, він
Последние комментарии
10 часов 53 минут назад
11 часов 11 минут назад
11 часов 20 минут назад
11 часов 21 минут назад
11 часов 24 минут назад
11 часов 42 минут назад