Бубнов Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

збереглося ні трактатів, які

описують «рахунок кістками», ні самих обчислювальних пристроїв (у них, мабуть, не

використовувалося фіксоване обчислювальне поле – стовпчики для розрядів креслилися на

випадковому матеріалі).

Відзначимо, що, наприклад, про структуру римського абака (бронзова табличка з прорізами, в

яких рухалися штифти, котрі представляли одиниці і п’ятірки) нам відомо завдяки екземплярам

цього пристрою, знайденим на археологічних розкопках. Про зовнішній вигляд середньовічного

західноєвропейського абака (сам він не зберігся) і способи обчислення на ньому ми дізнаємося з

трактатів, що описують прийоми рахунку і дають схематичне зображення самого пристрою (див.,

наприклад, знаменитий «Трактат про абак» X століття, блискуче проінтерпретований М. М.

Бубновим).

ЯСНО, ЩО СПРАВА ТЕМНА, з дослідження Г. Носовського і А. Фоменка «Нова хронологія

Русі»

Питання про походження «арабських цифр» залишається в історії науки донині відкритим.

Існують різні теорії з цього приводу. Наприклад, теорія Вепке. Згідно неї ці знаки проникли на

Захід нібито в V столітті н.е. з Олександрії через неопіфагорійців.

Є й інша теорія. Це теорія М. М. Бубнова. У відповідності до неї, знаки «гобар» пішли з давніх

римсько-грецьких символів.

Проте ні в тому, ні в іншому випадку, не називаються родоначальники добре всім знайомих

арабських цифр. Точніше, прародителями оголошуються давні (у сенсі забуті) римсько-грецькі

символи.

Або «олександрійські символи». Теж забуті…