Королев Сергей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

- Королев Сергей [Справочник-дайджест] 20 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


КОРОЛЬОВ Сергій Павлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Конструктор ракетно-космічних систем. Фундатор практичної космонавтики.

З педагогічної родини. Батько, Корольов П., – вчитель.

Народився 30 грудня 1906 р. (12 січня 1907 р.) в м. Житомирі Волинської губернії Російської

імперії (нині – адміністративний центр однойменної області України ).

Помер після невдалої операції 14 січня 1966 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований

біля Кремлівської стіни.

Закінчив Одеську професійну будівельну школу (1924), навчався в Київському політехнічному

інституті (1924-1926), Московські вище технічне училище і одночасно школу пілотів (1926-1930).

Працював інженером Центрального КБ заводу ім. В. Р. Менжинського (1930-1931), старшим

інженером Центрального аерогідродинамічного інституту (1931-1932), керівником Групи

вивчення реактивного руху (1932-1933), заступником директора (1933-1934), керівником відділу

ракетних літальних апаратів (1934-1942) Реактивного науково-дослідного інституту, заступником

головного конструктора двигунів (1942-1946), головним конструктором керованих балістичних

ракет далекого радіусу дії (1946-1966).

Академік АН СРСР (1958).

Лауреат Ленінської премії (1957), Золотої медалі ім. К. Е. Ціолковського (1958).

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1956, 1961).

Як вчений дебютував роботою «Ракетний політ в стратосфері» (1934).

Перу конструктора також належить книга «Піонери ракетної техніки» (1972).

Наш земляк особисто або за його безпосередньою участю чи керівництвом розроблені: низка

нових конструкцій планерів «Коктебель», «Червона зірка», перша радянська рідинна ракета,

керована крилата ракета, ракетопланер, балістичні і геофізичні ракети, ракети-носії, пілотовані

космічні кораблі, на яких вперше в історії людства було здійснено космічний політ людини і її

вихід у космічний простір, ракетно-космічні системи, які дозволили вперше у світі здійснити

запуски штучних супутників Землі і Сонця, польоти автоматичних міжпланетних станцій до

Місяця, Венери і Марсу, зробити м’яку посадку на поверхню Місяця, штучні супутники серій

«Електрон» і «Блискавка-1», багато супутників серії «Космос», перші екземпляри міжпланетних

розвідників серії «Зонд».

Пам’ятники нашому землякові споруджені в містах Житомир (Україна), Москва (РФ), діють

меморіальні будинки-музеї в містах Житомир (Україна), Москва (РФ), космодромі Байконур

(Казахстан).

Його ім’я присвоєно астероїду, таласоїду на зворотному боці Місяця, піку на Памірі, перевалу на

Тянь-Шані, двом науково-дослідним суднам, Куйбишевському авіаційному інститутові (РФ).

Академія наук СРСР заснувала Золоту медаль ім. С. П. Корольова «За видатні заслуги в царині

ракетно-космічної техніки» (1966), а також – низку стипендій для студентів вищих учбових

закладів.

У м. Житомир з нагоди 100-річчя земляка площу Рад перейменували в площу Корольова (2006);

пройшов 9-й Міжнародний турнір з гирьового спорту його пам’яті (2010).

Особисте життя було доволі понівечене більшовиками. Незаконно заарештований за

звинуваченням у «шкідництві в складі антирадянської організації» (1938). Засуджений до 10 років

позбавлення волі. Відбував покарання на Колимі (1938-1940), в Московському (1940-1942) та

Казанському (1942-1944) режимних конструкторських бюро. Завдяки роботі, яка мала «важливе

оборонне значення» – за особистим листом Л. Берії на адресу Й. Сталіна – звільнили достроково.

Серед друзів та близьких знайомих К. – К. Ціолковський, Ю. Гагарін, В. Федоров, Ф. Цандер, В.

Титов, В. Терешкова, С. Вавилов, М. Келдиш, М. Янгель, О. Леонов, Г. Бабакинін, В. Макеєв, М.

Решетньов, В. Глушко, В. Бармін, В.Кузнєцов, М. Рязанський та ін.


***

ЯК МАЛО,

з життєвого кредо С. Корольова

Як же мало часу відведено людині на творче свідоме життя!

ГОЛОВНОЮ БАЗОЮ СТАНЕ МІСЯЦЬ, з нотаток С. Корольова

14. 9. 62 р.

Треба б почати розробку «Оранжереї за Ціолковським» (ОР), з нарощуваними поступово ланками

чи блоками, і треба починати працювати над «космічними врожаями» (?): який склад цих посівів,

які культури? їхня ефективність, корисність? оборотність (повторюваність) посівів з їхнього ж

насінь з розрахунку тривалого існування ОР? які організації будуть вести ці роботи? по лінії

рослинництва (і питань ґрунту, вологи і т.д.), по лінії механізації й ін.

Мабуть, до ОР треба одночасно почати розробку і «космічної ферми» (КФ) для тварин і птахів.

…Треба позитивно вирішити питання про можливість виходу з апарата людини в космічний

простір. Основне тут – скафандр і його системи автономного життєзабезпечення.

Системи зв’язку, засобів пересування і т. д.

…Необхідно вирішити проблему «постійних супутників», чи «орбітального поясу», для несення

ряду функцій протягом дуже тривалого часу.

…Очевидно, що в «орбітальному поясі» варто розташувати і «запасні бази-супутники» для

кораблів, яким це буде раптом потрібно!

Проте, можливо, варто створити вічний супутник Місяця для цих цілей, а на Місяці – основну

базу. Створення вічного (і досить великого) супутника-станції Місяця вигідно тим, що кораблям,

які пролітають, не треба буде сідати на Місяць або опускати на його поверхню ракетні (планетні)

зонди, що зв’язано зі значними витратами палива й іншими труднощами.

…Варто відразу вирішити, що в далекі рейси (починаючи з польоту навколо Місяця) одиночні

кораблі з екіпажем посилати не будемо!


ПОТРІБНА ПОСТІЙНА МІЖПЛАНЕТНА СТАНЦІЯ, з статті С. Корольова «Дослідження

космічного простору»

Найкращим технічним рішенням, яке дозволило б необмежено широко розгорнути наукові

дослідження в космічному просторі, було б створення постійної, населеної, тобто пристосованої

для життя людей, міжпланетної станції у вигляді штучного супутника Землі.

…Зв’язок із Землею міг би підтримуватися за допомогою спеціальних ракет, котрі доставляють

людей, вантажі, запаси палива і все необхідне. Використання сонячної енергії дозволило б

вирощувати на міжпланетній станції рослини й овочі для харчування її жителів.

Забезпечивши міжпланетній станції обертання навколо своєї вісі, можливо було б відтворити

штучну вагу для умов, подібних земним. Сучасний розвиток енергетики за раціонального

використання хімічного палива і особливо ядерного пального дозволить вирішити всі ці завдання

вже не в дуже віддаленому майбутньому. Створення постійної міжпланетної станції біля Землі

незмірно далеко просунуло б дослідження навколосонячного простору. Якби подібна станція

існувала, то при старті з неї потрібні були б відносно невеликі космічні ракети для досягнення

Місяця, найближчих до Землі планет і для зворотного повернення.


УНІКУМ, зі спогадів Б. Раушенбаха

Працювати з Корольовим було важке, але цікаво. Підвищена вимогливість, короткі терміни і

новизна... Він завжди до тонкощів хотів знати проблеми, які вирішували його співробітники.

Доповідаючи йому те чи інше питання, я нерідко чув: «Не зрозумів, повторіть». Це «не зрозумів»

не кожен керівник міг би собі дозволити, боячись втратити свій авторитет в очах підлеглого. Але

подібні людські слабості були зовсім далекі Сергію Павловичу.

…Час – це те, що Корольов цінував понад усе, і якого вічно йому не вистачало.

... Корольов говорив, що завжди чекає підтверджуючого голосу інтуїції, «як третього дзвоника»...

Як часто він, покладаючись на інтуїцію, вирішував спірні питання і ніколи не помилявся!

…Сергій Павлович був чудовим психологом, не упереджений, без однобокого підходу до людини.

Не поділяв на «біленьких» і «чорненьких», бачив людей із усіма їх «смужечками» і

«краплинками».

…Я у свій час довго міркував про Корольова і всіх тих людей, котрі дійсно здійснили великі

відкриття, я б сказав, відкриття загальносвітового значення, і думав, як їх назвати одним словом: великий учений, великий інженер? Усе це дурниця. Великих учених багато, багато і великих

інженерів.

А ці люди були явищами унікальними!


ВІЧНА ТРАГЕДІЯ ГЕНІЇВ, з дослідження М. Добрюха «Жінки і ракети Сергія Корольова»

Він міг розбитися на літаку, але не розбився. Його могли розстріляти як «ворога народу», але не

розстріляли. Міг загинути в таборі, але не загинув. Мав потонути в Тихому океані, але спізнився

на корабель, котрий через п’ять днів зазнав катастрофи. Ця людина вижила, щоб, пройшовши

через терні, першим вивести людство до зірок. Його ім’я – Сергій Павлович Корольов.

Напевно, не було до нього на Землі іншої такої людини, яка б так любила небо. І жінок.

…Сергій Корольов і Ксенія Вінцентіні зустрічалися і «перебували» у шлюбі чверть століття, а

жили разом якихось 8 років, та й то уривками. Їхня донька Наташа, яка перебувала під впливом

матері, довідалася про «зради тата» в 12 років. На дрібні шматочки порвала всі його фотографії,

які потрапили під руку, і заявила, що бачити його більше не бажає. Тріщина між донькою і

батьком залишилася на все життя.

…Друга дружина, напевно, могла б підписатися під багатьма переповненими болем словами

першої. Вона розповідала: «Навесні 1947 року в НДІ-88 я була єдина «англійка», інші

перекладачки – «німкені». Якось начальник говорить: «У Корольова нагромадилося багато

англійських журналів. Сходіть, він покаже, що перекласти».

…Я розуміла, що зробила поганий переклад, тому що не знала чисто технічних термінів... «Так,

дійсно погано», – сказав Корольов. Дали мені інженера, з яким я могла б правильно перекласти

статтю. Знову йду до Корольова. І ось він став мене викликати все частіше й частіше. Якось кладу

перед ним переклад, він читає, а сам... бере мене за руку.

…Його водій відвіз нас у Химки. Гуляли набережною біля Річкового вокзалу. Потім обідали в

ресторані. Трохи випили. І раптом він так відверто почав мені розповідати про своє життя, про

Німеччину, про родину, в яку вирішив більше не повертатися... Я навіть розгубилася: ми ж

познайомилися зовсім недавно.

…Що тепер лукавити: я залишилася в нього в той перший наш вечір. І, як виявилося, на все

життя... Мені було 27. Йому – 40».

Що було далі?

Дружина перемінилася, але Корольов знову в безстрокових відрядженнях, і його знову мучить

самітність. Вічна трагедія геніїв!!!


ГАГАРІН І КОМАРОВ ЗАЛИШИЛИ ЧАСТКУ ЙОГО ПРАХУ, легенда

Серед космонавтів існує така легенда: після кремації тіла генерального конструктора Гагарін і

Комаров випросили дещицю його праху, аби відправити її на міжпланетній станції в спеціальному

контейнері на Місяць.

Як було насправді? Напевно, ніхто вже не знає.

Трагічно загинув Комаров. Через рік не менш трагічно пішов з життя Гагарін.