Ростовцев Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

розуміння його доль,

надмірно; не треба наполягати і на тому, яким важливим показником економічного життя народу є

його фінансова адміністрація. Базу ж фінансової адміністрації складають агенти стягування,

спосіб стягування стоїть в тісному і безпосередньому зв’язку з економічною життєздатністю

народу, і якщо це відкуп, то немає нічого важливішого для з’ясування собі економічного стану

країни, як зрозуміти, яка форма відкупу панує в країні, в які відносини стає держава до вільних

підприємців, якою мірою воно регулює і направляє їх діяльність.

ПЛЕЧІ ГІГАНТА, з оцінки наукової діяльності М. Ростовцева Е. Фаркашем

Свого часу Альберт Ейнштейн, заперечуючи відкриті Ньютоном закони руху і до певної міри

перепрошуючи за такий перегляд, писав, що ми бачимо далі за наших попередників лише тому,

що стоїмо на плечах гігантів. У випадку з Ростовцевим ситуація протилежна: навіть стоячи на

його плечах, ми не спроможні бачити так далеко, як він.

Багато порушених ним проблем ще тільки належить дослідити, а ті, що вже вивчалися, – далекі від

цілковитої ясності. Його дослідження мистецтва звіриного стилю настільки плідні, що ми аж ніяк

не вичерпали можливостей запропонованого ним шляху. Ми дуже багато можемо навчитися в

цього вченого.

ЦЕНТРАЛЬНА ВЛАДА МАЄ БУТИ СИЛЬНОЮ, з дослідження М. Веса «The Russian

Background of the Young M.Rostovtzeff»

У своїй «Соціально-економічній історії Римської імперії» Михайло Ростовцев описує падіння

Римської республіки і заснування принципату Августа і його наступників як процес, за допомогою

якого нація фермерів, керована напівфеодальними лендлордами, стала трансформуватися в

капіталістичну і все урбанізованішу державу. Міська буржуазія грала все важливішу роль, тоді як

стара знати поступово, однак неухильно відсовувалася убік.

Політика, проте, до певного часу була залишена у розпорядженні знаті. Для того, аби пом’якшити

будь-які можливі потрясіння під час цього процесу, було необхідно мати сильну і добре

організовану центральну владу.

Ростовцев постійно підкреслює думку, що імператори, як правило, підтримувалися міською

буржуазією в провінції.

Згідно Ростовцеву не стільки народження і стан, скільки особисті якості, уміння і інтелектуальні

здібності були необхідні для призначення на адміністративну посаду в Римі II століття.

ПОМИЛКОВА УСУНЕНІСТЬ ВІД ЗАХІДНОГО СВІТУ, з книги Е. Фролова «Російська наука

про античність»

Ростовцев важко переживав усунутість Росії від західного світу. Майбутнє своєї країни він

пов’язував з можливістю подолання цієї усунутості, найперше – за допомогою розвитку міст з їх

буржуазією, цих природних носіїв культури західного типу, і в будь-яких взаємодіях східних і

західних початків в давнину чи в новий час шукав підтвердження своїм історико-політичним

розрахункам.

ДЗВІН, КОТРИЙ КЛИЧЕ ДОНИНІ, зі спогадів М. Сергієнко

З якою щімкою відрадою викликаю я в пам’яті його зовнішність: невисоку кремезну фігуру з

волоссям бобриком і голеним квадратним обличчям римлянина. Був він невблаганно строгий,

нещадно вимогливий до нашої роботи і зворушливо дбайливий про нас, наш грізний вчитель і наш

добрий старший брат...

Він знав своїх учениць, любив їх і любив їх учити. Заняття його захоплювали круто і владно. Час

для нас, учениць його семінару, мірялося проміжками від четверга до четверга, тобто від одного

заняття до іншого, і вільним був лише вечір четверга, решту днів треба було «готуватися до

Ростовцева».

Чи читався текст стародавнього автора, чи читалися написи – все потрібно було коментувати, і

обов’язок цей розподілявся між слухачками. Коментар був справою нелегкою: перебирали купи

матеріалу, часто прогавлювали потрібне, губилися серед зіткнення суперечливих тверджень. А

треба було прийти до якихось стійких висновків і обґрунтувати їх. «Пані, важливо не те, що вам

здається, а то, що є насправді; будьте ласкаві, це довести».

Quod est demonstrandum – слова ці були постійно на вустах нашого вчителя, і до цих пір вони

звучать для мене як дзвін, котрий кличе на вірний шлях.

ПЕРЕКЛАДІВ ЙОГО ПРАЦЬ УКРАЇНСЬКОЮ НЕ ІСНУЄ, з розвідки Л. Куликової «Михайло

Ростовцев – «Моммзен ХХ століття»

За останні роки ми дізналися про багатьох наших колишніх співвітчизників, які стали видатними

зарубіжними вченими, залишившись не визнаними у себе на батьківщині. Одного з них

--">

Пожертвовать