надмірно; не треба наполягати і на тому, яким важливим показником економічного життя народу є
його фінансова адміністрація. Базу ж фінансової адміністрації складають агенти стягування,
спосіб стягування стоїть в тісному і безпосередньому зв’язку з економічною життєздатністю
народу, і якщо це відкуп, то немає нічого важливішого для з’ясування собі економічного стану
країни, як зрозуміти, яка форма відкупу панує в країні, в які відносини стає держава до вільних
підприємців, якою мірою воно регулює і направляє їх діяльність.
ПЛЕЧІ ГІГАНТА, з оцінки наукової діяльності М. Ростовцева Е. Фаркашем
Свого часу Альберт Ейнштейн, заперечуючи відкриті Ньютоном закони руху і до певної міри
перепрошуючи за такий перегляд, писав, що ми бачимо далі за наших попередників лише тому,
що стоїмо на плечах гігантів. У випадку з Ростовцевим ситуація протилежна: навіть стоячи на
його плечах, ми не спроможні бачити так далеко, як він.
Багато порушених ним проблем ще тільки належить дослідити, а ті, що вже вивчалися, – далекі від
цілковитої ясності. Його дослідження мистецтва звіриного стилю настільки плідні, що ми аж ніяк
не вичерпали можливостей запропонованого ним шляху. Ми дуже багато можемо навчитися в
цього вченого.
ЦЕНТРАЛЬНА ВЛАДА МАЄ БУТИ СИЛЬНОЮ, з дослідження М. Веса «The Russian
Background of the Young M.Rostovtzeff»
У своїй «Соціально-економічній історії Римської імперії» Михайло Ростовцев описує падіння
Римської республіки і заснування принципату Августа і його наступників як процес, за допомогою
якого нація фермерів, керована напівфеодальними лендлордами, стала трансформуватися в
капіталістичну і все урбанізованішу державу. Міська буржуазія грала все важливішу роль, тоді як
стара знати поступово, однак неухильно відсовувалася убік.
Політика, проте, до певного часу була залишена у розпорядженні знаті. Для того, аби пом’якшити
будь-які можливі потрясіння під час цього процесу, було необхідно мати сильну і добре
організовану центральну владу.
Ростовцев постійно підкреслює думку, що імператори, як правило, підтримувалися міською
буржуазією в провінції.
Згідно Ростовцеву не стільки народження і стан, скільки особисті якості, уміння і інтелектуальні
здібності були необхідні для призначення на адміністративну посаду в Римі II століття.
ПОМИЛКОВА УСУНЕНІСТЬ ВІД ЗАХІДНОГО СВІТУ, з книги Е. Фролова «Російська наука
про античність»
Ростовцев важко переживав усунутість Росії від західного світу. Майбутнє своєї країни він
пов’язував з можливістю подолання цієї усунутості, найперше – за допомогою розвитку міст з їх
буржуазією, цих природних носіїв культури західного типу, і в будь-яких взаємодіях східних і
західних початків в давнину чи в новий час шукав підтвердження своїм історико-політичним
розрахункам.
ДЗВІН, КОТРИЙ КЛИЧЕ ДОНИНІ, зі спогадів М. Сергієнко
З якою щімкою відрадою викликаю я в пам’яті його зовнішність: невисоку кремезну фігуру з
волоссям бобриком і голеним квадратним обличчям римлянина. Був він невблаганно строгий,
нещадно вимогливий до нашої роботи і зворушливо дбайливий про нас, наш грізний вчитель і наш
добрий старший брат...
Він знав своїх учениць, любив їх і любив їх учити. Заняття його захоплювали круто і владно. Час
для нас, учениць його семінару, мірялося проміжками від четверга до четверга, тобто від одного
заняття до іншого, і вільним був лише вечір четверга, решту днів треба було «готуватися до
Ростовцева».
Чи читався текст стародавнього автора, чи читалися написи – все потрібно було коментувати, і
обов’язок цей розподілявся між слухачками. Коментар був справою нелегкою: перебирали купи
матеріалу, часто прогавлювали потрібне, губилися серед зіткнення суперечливих тверджень. А
треба було прийти до якихось стійких висновків і обґрунтувати їх. «Пані, важливо не те, що вам
здається, а то, що є насправді; будьте ласкаві, це довести».
Quod est demonstrandum – слова ці були постійно на вустах нашого вчителя, і до цих пір вони
звучать для мене як дзвін, котрий кличе на вірний шлях.
ПЕРЕКЛАДІВ ЙОГО ПРАЦЬ УКРАЇНСЬКОЮ НЕ ІСНУЄ, з розвідки Л. Куликової «Михайло
Ростовцев – «Моммзен ХХ століття»
За останні роки ми дізналися про багатьох наших колишніх співвітчизників, які стали видатними
зарубіжними вченими, залишившись не визнаними у себе на батьківщині. Одного з них
--">
Последние комментарии
12 часов 8 минут назад
12 часов 18 минут назад
12 часов 31 минут назад
12 часов 39 минут назад
13 часов 21 минут назад
13 часов 37 минут назад