Мельников Лука [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

двох номерах газети за 1901 рік всупереч циркулярному розпорядженню, в якому заборонялося

публікувати повідомлення про приїзд графа Льва Толстого на південь, про зустрічі з ним,

Мельников все ж таки надрукував статті «Л. М. Толстой на південному березі Криму» і

«Кореспонденція з Ялти». Редактору зробили офіційне застереження.

19 лютого 1902 року газета помістила статтю вчителя із станиці Родниківська Л. К. Розенберга

«Епізод з доброго старого часу». Головне управління у справах преси в цьому матеріалі угледіло

підрив дворянського стану. З’явилася слушна нагода позбавитися неслухняного редактора. І

Мельникова «усунули» від редагування «Кубанських відомостей».

З його відходом в історії газети закінчився період живого слова.

УКРАЇНСЬКА МОВА В ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОЛЕ НЕ ВПИСУВАЛАСЯ, з розвідки Ю.

Лучинського «Заборона на мову: «лінгвістичні проблеми» кубанської перси початку ХХ століття»

Мельников своїми необережними висловами привернув до газети підвищену увагу. ...У лютому

1902 року опублікував побутовий нарис з козацького життя під назвою «Ылько», в якому «дійові

особи говорили українською, як це їм здавалося. ...Текст же насправді був хаотичною мішаниною

російського і малоросійського правопису.

Проте Головне управління у справах преси угледіло в цій неписьменній мішанині відступ від

високого веління, яке, до речі, ніде не публікувалося, і забороняло вживати малоросійську

орфографію, так звану кулішівку, якою і не пахло в розповіді, оскільки навіть заголовок «Ілько»

був надрукований російським, а не малоросійським правописом (за кулішівкою треба було писати

«Ілько», а не «Ылько»).

Українофільські загравання у той час коштували дорого, проте в Катеринодарі не відчули загрози, що насувалася. Резолюція Я. Д. Малами з приводу паперу, одержаного з головного цензурного

управління, звучала якоюсь відпискою – «нічого не друкувати малоруським наріччям».

...Побоювання влади мали під собою ґрунт – в 1902 році в Катеринодарі активізувала свої дії

Революційна українська партія (РУП), в якій не останню роль грав С. Петлюра. Листівки на зразок

«Відкритого листа до міністра внутрішніх справ Сипягіна», які з’явилися восени 1902 року, лише

підтверджували наявність «націоналістської загрози».

...У листопаді 1907 р. завідувач Катеринодарською міською бібліотекою Гаврило Васильович

Доброскок подав заяву на ім’я начальника Кубанської області про дозвіл видавати йому

щотижневу газету ...під назвою «Кубанська громада» українською мовою. Це викликало

додаткову підозру з боку канцелярії начальника області, тим паче, що і благонадійністю заявник

не відрізнявся, і українська мова не вписувалася в інформаційне поле Кубані.

...Рішення начальника області було цілком передбачуваним: «Прохання про дозвіл видавати газету

українською мовою під назвою «Кубанська громада» залишено мною без задоволення».