Голубі олені [Олексій Коломієць] (fb2) читать постранично, страница - 2

в. Ох, i дiвчина! (Пауза). I на малюнках такої не бачив! Оце дiвчина! (Постояв, ще раз, нiби в уявi, подивився на неї). I в кiно такої не бачив! (Бере ляльку, розглядає).

Вбiгає Оленка.

О л е н к а. Не займай!

К р а в ц о в. Плаття їй сама шила?

О л е н к а. Iванушка!

К р а в ц о в. Який Iванушка?

О л е н к а. Iванушка-дурачок, чув про такого? Вiн у мене служить.

К р а в ц о в. У тебе що, не всi дома?

О л е н к а. Всi! Ще й зайвi прибилися.

К р а в ц о в (усмiхнувся). Дивачка, досi з ляльками грається!

Заходить Скирда. Кравцов знiяковiв вiд того, що лялька в руках.

С к и р д а (до Кравцова). Вiчного!

К р а в ц о в. Єсть! (Ставить ляльку на пiдлогу, вибiгає).

Скирда поволi нахиляється, йому це важко, бере ляльку, якусь хвилину дивиться на неї, потiм примощує на столi. Видно, затуманилась голова, опустився на табуретку, заплющив очi. Оленка боязко пiдступила до нього, щось хотiла сказати i не посмiла. Вбiгає Кравцов.

К р а в ц о в (хотiв вiдрапортувати, але глянув на капiтана). Спить...

О л е н к а. Говорить так дивно i весь такий -зчорнiлий...

К р а в ц о в. Знала б ти його! Недавно вiн сам з кулеметом!.. Нiмцi прямо на нього, а вiн строчить! Вони - в атаку, а вiн строчить! Нiмцi так i не пробилися. Знайшли капiтана непритомного бiля кулемета. Весь закривавлений - i кулемет у кровi, наче i вiн поранений... Капiтана кулi - в руки, в груди, щелепу перебито... Вiн уже днiв п'ять не їсть.

О л е н к а. П'ять днiв?

К р а в ц о в. Я бачив, як воду пив. Лiг i (жест) вливає потроху.

О л е н к а (щось приготувала в кухлi i несмiливо пiдiйшла до Скирди). Ось випийте, дядьку, вам легше стане...

К р а в ц о в. Так його не розбудиш, вiн хтозна-коли й спав.

О л е н к а. Дядьку, проснiться.

Скирда не чує.

К р а в ц о в. Не дядько, а капiтан! I будити його треба так! (Виструнчується i на весь голос). Товаришу капiтан!

Скирда розплющив очi.

За Вiчним послали!

Оленка подає кухоль. Скирда дивиться на дiвчину своїм суворим поглядом, наче хоче збагнути, що тут дiється.

О л е н к а. Випийте! Це молоко з медом. Їсти не хотiтиметься i сили додасть. А вже пiсля цього так заснете, що хай вiн кричить, хоч лусне, не проснетесь!

Скирда, що вже взяв кухоль, поставив його на стiл.

К р а в ц о в. Нам спати не можна!

О л е н к а. То ви так би й сказали. У бабунi навар є, що сон як рукою знiме. (Бере глечика, наливає в молоко якоїсь рiдини). Я на собi пробувала, три днi не могла заснути... Це такий напiй...

Скирда деякий час стоїть, немов роздумує, а потiм бере кухоль i виходить з хати.

К р а в ц о в. Вiн ад'ютант комкора! Його всi бояться. У нього одна шпала, а бояться - в кого й двi, й три.

О л е н к а. I ти боїшся?

К р а в ц о в. Ми, штабiсти, звикли.

О л е н к а. Штабiсти - це хто?

К р а в ц о в. Командний склад.

О л е н к а. I ти склад?

К р а в ц о в. Склад!

О л е н к а. А чого тебе взяли в склад?

К р а в ц о в. Беруть тих... (Жест, хто має в головi).

О л е н к а. А ти маєш?

К р а в ц о в. Можу подiлитися.

О л е н к а. Скiльки класiв?

К р а в ц о в. Студент.

О л е н к а. А рокiв?

К р а в ц о в. Двадцять три!

О л е н к а. Уже старий.

К р а в ц о в. А тобi?

О л е н к а. Вiсiмнадцять.

К р а в ц о в. Пацанка!

О л е н к а. Цього року в iнститутi вже була б.

К р а в ц о в (оглядає стiни), В художньому?

О л е н к а. Подобається?

К р а в ц о в. Трохи подобається, а трохи нi! Все i схоже, i нiби не з цього свiту!

О л е н к а. Все з мого свiту!

К р а в ц о в. Дивачка!

Десь застрочили i замовкли кулемети.

О л е н к а. Знову!..

К р а в ц о в (приховує тривогу). На флангах.

Заходить Скирда. Кравцов виструнчується.

С к и р д а. Омелу свiжу!

О л е н к а. Знаю. Це бабунi для лiкiв треба! Омела росте на в'язi, бiля наших ворiт.

Скирда повертається до Кравцова.

К р а в ц о в. Єсть дiстати омелу! (Виходить),

С к и р д а (довго, наче вперше побачив, дивиться      на Оленку своїм суворим поглядом). Де батько?

О л е н к а. На фронтi.

С к й р да. А мати?

О л е н к а. Ще коли я була маленькою, їй робили операцiю i... (Пауза). Може, вам iще молока?

С к и р д а. Тато пише?

О л е н к а. Давненько... (Перемагає душевний бiль,      по паузi). Вам зварити кашi молочної? Я вмiю.

С к и р д а. Не треба. (Пiдiйшов до Оленки, поклав руку на плече).

О л е н к а. Нiмцiв не пропустите?

Скирда прийняв руку, вiдiйшов вiд Оленки, промовчав. Вбiгає Кравцов з омелою в руках. Видно, приховує бiль.

К р а в ц о в. Єсть омела!

Скирда пильно дивиться на Кравцова. Пауза.

С к и р д а.