Спокута [Ієн Мак'юен] (fb2) читать постранично, страница - 143

живі, і в них усе чудово. І доки лишатиметься хоч один екземпляр, один-єдиний машинопис мого останнього варіанта роману, доти моя легковажна, моя щаслива сестра і її принц-медик будуть жити і кохати одне одного.

Проблема всіх цих п’ятдесяти дев’яти років була ось у чому: якою має бути спокута романістки, якщо вона, володіючи абсолютною владою впливати на хід подій, є одночасно Богом? Немає нікого, немає жодної вищої сутності, до якої вона могла б звернутися, яка б заспокоїла її, яка б пробачила їй. Не існує нічого поза нею. Вона своєю уявою сама визначає всі умови, всі межі. Немає спокути ні для Бога, ні для романістів, навіть якщо вони атеїсти. Це завжди було неможливим, і саме в цьому справа. Можна лиш намагатися.

Я стояла біля вікна, відчуваючи, як накочують хвилі втоми й долають у мені залишки сил. Підлога наче колишеться під моїми ногами. Я дивилася, як під першими проблисками ще сірого світла стає видимим парк і мости над озером, якого більше немає. І довга вузька дорога, якою Робі везли геть, у біле марево. Я люблю думати, що це не слабкість, не спроба уникнути правди, а остаточний акт доброти, протистояння забуттю і відчаю — дозволити моїм закоханим жити і поєднати їх у кінці. Я дарувала їм щастя, але не була настільки самолюбною, щоб дозволити їм пробачити мені. Ще не зовсім, ще ні. Якби ж я була владна перенести їх якимись чарами на свято моїх уродин… Робі й Сесилія, все ще живі, все ще закохані, сидять пліч-о-пліч у бібліотеці й усміхаються, дивлячись «Випробування Арабелли». І немає в цьому нічого неможливого.

Але зараз мені треба поспати.

Подяки

Я вельми вдячний співробітникам Відділу документів Імперського воєнного музею за дозвіл переглянути неопубліковані листи, щоденники і спогади військовиків та медсестер, котрі перебували на військовій службі 1940 року. Я також зобов’язаний таким авторам та їхнім книгам: Gregory Blaxland, Destination Dunkirk; Walter Lord, The Miracle of Dunkirk; Lucilla Andrew, No Time for Romance. Висловлюю щиру подяку Клер Томалін, Крейґові Рейну та Тіму Ґартон-Ешу за їхні докладні й корисні зауваги, а передовсім моїй дружині, Анналіні МакЕфі, за її підтримку та надзвичайно уважне читання рукопису.

ІМ

notes

Примітки

1

Ґертон — відомий жіночий коледж Кембриджського університету.

2

Роудін-скул — одна з провідних привілейованих жіночих приватних шкіл.

3

Герой англійських коміксів 30-х років.

4

Люблю, любиш, любить (лат.).

5

Попередній іспит на ступінь бакалавра.

6

Популярна в 1930-ті роки американська дівчинка-актриса.

7

Порода свиней.

8

Фешенебельний багатоквартирний будинок у центрі Лондона на вулиці Пікаділлі, де свого часу жили Байрон, Т.Маколей та інші відомі люди.

9

Булочний, хлібний (лат.).

10

За шкалою Фаренґейта (=32ºС).

11

В.Шекспір. «Дванадцята ніч, або Як собі хочете», ІІІ, 4 / Пер. М.Рильського.

12

Ідіоматичний вираз (фр.), який відповідає українському «що далі в ліс, то більше дров».

13

Цигарки з марихуаною.

14

Це неможливо, мосьє. Ви не можете тут залишатися (фр.).

15

Велика лондонська крамниця меблів.

16

Добрий вечір, панове (фр.).

17

Англійський канал — британська назва Ла-Маншу.

18

Пуалю; солдати-фронтовики (фр.).

19

Мається на увазі Ґрінговардський полк.

20

Прогулянка (італ.).

21

Вулиця в лондонському Іст-енді з великою кількістю пабів.

22

Подібна вулиця в Ґлазґо.

23

Паста-екстракт з яловичини для приготування бульйону чи бутербродів.

24

Ось і ти, нарешті (фр.).

25

Сухе червоне французьке вино.

26

Оголошення (зазвичай у пресі) дійсних або вигаданих відомостей, що ганьблять честь і гідність громадянина або установи, організації.

27