Чумак [Степан Васильович Руданський] (fb2) читать постранично, страница - 3

пиво!

А хто буде пити,

Тому жити та жити,

Цілий вік не тужити.

(Ставить третій горщок)

Гори, гори, диво,

Вари, вари живо,

Вари третєє пиво!

А хто пити буде,

Той всю тугу позабуде,

Яка була та буде.

Ява IV

Чарівниця і Явдоха.

Явдоха

На добрий вечір, та стара ненько,

На добрий вечір, любко!

Ой порадь, порадь, моє серденько,

Порадь, сива голубко!

Ой пішов Гордій та на синій Дін,

Та на синєє море,

А мені, мені та молодії,

Тяжке горе та горе.

Ой пішов Гордій та на синій Дін,

Та білу рибку удить,

А мене, мене та молодую,

Коло серденька нудить.

Чарівниця

Ой не плач, не плач, моє серденько,

В сиру землю не бийся;

Ой стоїть горня коло полум’я,

Ой возьми та напийся!

Явдоха

(беручи горня).

Ой пиття, пиття, зачаруй життя,

Зачаруй мої муки,

Щоб забула я, щоб не чула я

Ні розлуки, ні злуки.

Заслона спадає.

Місце четверте

Прогалина; з боків горби, а спереду море; на прогалині рибацький вогонь, недалеко від вогню два рибацьких коловороти. Ніч темная і невидная.

Ява І

Два рибаки (коло вогню).

Старий рибак

Ох, а був же я, був та у батька один син,

Ой, мене батько по неволі одружив.

Ох, а дав мені жону та нелюбляную,

А ще до того неробітливую.

А прожив же я рік, а прожив же я два,

Ой, десь узялась ще й дитина мала;

А я з дому на Дін до донських козаків,

Ой, а із Дону до татарських морів.

Вже не рік та не два, як я вийшов з села;

Ой не жаль мні села, коли б жінка одна,

Жаль мені сина, що дитина мала.

Молодий рибак

Ой я сам півгода, як із Самгорода;

Я ж твою жінку та дитину видав.

Ой жона вже стара, ні кола ні двора,

Ох, а дитина – вже женити пора.

Закохався твій син, а я пару відбив.

Ой відбив пару та всіх трьох погубив.

Ой твій син в чумаки, я на Дін в рибаки,

Ой, а дівчина десь пішла в покритки.

Ой кажи не кажи, а на серці печаль:

Жаль чумаченька, та й дівчиноньки жаль.

Ява II

Тії ж і Явдоха (простоволоса).

Явдоха

(кидаючись до Гордія).

Ой любчику

Та Гордієньку,

Де ти був-пробував

Сю неділеньку?

Гордій

(з переляку).

Ох!

Явдоха

(обіймаючи).

Ох-ох-ох, а ми вдвох

Поцілуймося!

Стара мати лягла спати,

Не пробудиться.

І свічки в головах,

І попи у ногах;

Ходім, серце Гордієньку,

Та подивимся.

Гордій

Здуріла, нещасна!

Прости її, боже!

Погубив я душу…

Старий рибак

Погубив, небоже!..

Явдоха

Погубив, полюбив,

Домовину купив.

Коли ж вона прокинеться

Та подякує?

Тим часом на морі потопає чумак, а на горі видніється чумакова мати. Блискавка розриває хмари, чути крики. З моря: «Рятуйте!» З гори: «Рятуйте!»

Молодий рибак

Що то, батьку, чути?

Старий рибак

Та й мені щось причулося…

Молодий рибак

То вітер, майбути.

Явдоха

Рятуйте, рятуйте

Та дошки готуйте,

Кленовії, дубовії,

Щоб до міри були!

З моря:

«Рятуйте!»

З гори:

«Рятуйте!»

Молодий рибак

Знову, батьку, чути.

Старий рибак

Та й мені щось причулося.

Молодий рибак

То вітер, майбути.

Явдоха

Рятуйте, рятуйте

Та яму готуйте,

Широкую, глибокую,

Щоб тепленько було!

З моря:

«Рятуйте!»

З гори:

«Рятуйте!»

Молодий рибак

Знову, батьку, чути!

Старий рибак

Та й мені щось причулося.

Молодий рибак

Не вітер, майбути.

Явдоха

Рятуйте, рятуйте,

Свічечки готуйте.

Яровії, восковії

На весіллячко!

Гордій

Що ти мелеш?

Явдоха

Я співаю.

Ти не знаєш, а я знаю,

Що співаю, – то чумак!

Бігла, бігла стара мати

Свого сина рятувати –

Та пропав, неборак.

Ой піду я нарву зілля

Та вберуся на весілля,

Скоро вийде чумак…

(Іде геть).

Ява III

Рибаки (одні).

Молодий рибак

А поглянь-но, старий батьку,

На правую гору,

Якась мара спускається

Ік синьому морю.

Старий рибак

Чи не мати Явдошина?

Молодий рибак

Майбути, що мати,

Кинулася аж до моря

Дурної шукати.

Старий рибак

Де ж Явдоха поділася?

Молодий рибак

А хто її знає?

І здуріла, поганая,

І не пропадає.

Ява IV

Рибак і чумакова мати.

Чумакова мати

Рибалоньки молодії,

Вчиніть мою волю,

А розкиньте тонкий невід

По синьому морю!

А розкиньте тонкий невід

По синьому живо,

А вловіте чумаченька,

А вловіте сина!

Рибаки

(ідучи до коловоротів).

Не журися, стара ненько,

Вволим твою волю;

Ой наш невід на