й виводять до справжнього світу
там де ми були й будемо
де мабуть зрештою і є
не усвідомлюючи цього
твоя гладенька шкіра
гаряча пристрасть і
млосний погляд потому
дають надію на зустріч там і скрізь
жадатиму тебе всю
якими б не були
наші тіла чи безтілесність
***
вічна без краю зима
чомусь розділяє нас
і закінчиться лютень
а відповідь слід шукати
поза календарями
прохолодна постіль
ти зітхаєш спляча
хотів би знати чому ти обіймаєш мене
аж звідти
й лише і тільки
з-за сну
твоя рука шукає мою
чи ти спиш насправді
здається і в темряві бачу
рожево-кремову ковдру
примхливе волосся і тонкі
риси обличчя
як завжди грію тебе на початку ночі
але власне
ми чекаємо виходу з
темної безодні новонародження
завершення лету
заради легкости
світла
й справжньої зустрічі
Последние комментарии
10 часов 49 минут назад
17 часов 12 минут назад
17 часов 20 минут назад
17 часов 48 минут назад
17 часов 52 минут назад
17 часов 52 минут назад