Федералізація України. Факти та міфи [Юрій Михайлович Лукшиц] (fb2) читать постранично, страница - 3

- Федералізація України. Факти та міфи 28 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Юрій Михайлович Лукшиц

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

name=t5>

IV. Висновок

Найбільш оптимальними варіантами державного устрою для України є унітарна республіка або федеративна республіка з елементами сильного унітаризму. В останньому випадку розумна федералізація могла б зміцнити й посилити державу, нерозумна — зруйнувати її. Отже, федералізація України не виключається в майбутньому через 20–30 років за умови:

підвищення соціально-економічного рівня громадян і придушенні тенденцій сепаратизму (другий пункт прямо залежить від ефективності першого); перш ніж проводити федералізацію за канадською або швейцарською моделями, спочатку Україна повинна економічно перетворитися в Швейцарію чи Канаду; розвинення почуття єдності між усіма українцями, консолідації громадян, у т. ч. політична стабілізація, вирішення дискусійних питань суспільства тощо.

У найближчі 10–15 років федералізація є небезпечною для України, тому що:

відсутня широка підтримка та інформатизація громадян подробицями цього процесу;відсутні необхідна законодавча база й інші чисельні реформи; існують високі ризики, що деструктивні внутрішні та зовнішні фактори можуть спричинити процес розпаду країни; федералізацію часто використовують для досягнення власних цілей різні політичні сили, фактично шантажуючи населення України і підмінюючи сенс цього явища недовготривалими гаслами.

Альтернативою федералізації в сучасний час для України є:

розширення прав місцевих рад за допомогою реформ з боку центральної влади (поступова децентралізація);посилення фінансово-економічної автономії регіонів у рамках унітарної держави, удосконалення системи бюджетних відносин між центром і регіонами;курс на субсидиарність — принцип, згідно з яким задачі мають вирішуватись на якомога віддаленому від центра рівні, тобто там, де їх вирішення найбільш можливе та ефективне;ефективний розвиток громадянського та економічного самоврядування там, де воно історично існувало століттями, наприклад, у межах Магдебурзького права.

Висновок. Практична користь від федералізації — неочевидна, ризики — занадто великі. Точка зору, що подібну систему можна реалізувати завдяки політичній волі у найближчі 5-10 років — небезпечна помилка, тому що федералізація — це довготривала масштабна адміністративно-територіальна, судова і бюджетна реформа, чітка побудова формули взаємовідносин «центр-регіони». Її швидкий процес в умовах економічної, політичної і соціальної нестабільності може викликати цивільний колапс, втрату державності та незалежності.Автор статті нагадує, що головною слабиною громадян України є невміння обирати правильних керівників і сліпа довіра радикально-націоналістичним і проросійським партіям: погана інформатизація українців, помилковий вибір призвели до появи проамериканського Ющенка в 2004 р. і проросійського Януковича в 2010-му; бомби уповільненої дії у вигляді несамовитої Вітренко, радикального Тягнибока, самовпевненого Яценюка, застарілого Симоненка, хитрого Мороза і впертої Тимошенко; купи ляльок, якими є десятки сучасних політичних новоутворених сил. Зростання впливу регіональних еліт і масове розчарування українців у своїх ідеалах підвищує вірогідність появи на політичній арені україноцентристської (універсальної) партії чи блоку «всеохоплюючого типу» (catch-all party) у 2014–2016 рр. Якщо ж цього не станеться… що ж, борони тоді, Боже, Україну!

V. Джерела

1. В. Григорьянц, «Федерализация Украины. К единству через разнообразие», Москва: Восток-Запад, 2011.

2. С. Андреев, «Федерализация Украины: единство нации или распад государства?», Москва: Европа, 2006.

3. А. Беляев, С. Колеров, «Украина: итоги — 2010 и вызовы — 2011».

4. В. Расевич, «Призывы к разделению Украины ничего, кроме крови, не принесут: интервью».

5. А. Бузила, «Нужна ли федерализация Украине?».

6. Я. Лозинська, А. Хруцький, «Михайло Драгоманов — великий український теоретик».

7. С. О. Єкельчик, «Федералізм М. Драгоманова».

8. А. Зоткин, «Кому нужна федерализация Украины?».

9. Н. Нестеренко, «Федерализация: опыт Бельгии, перспективы Украины».

10. Д. Коптив, «Федеративная Республика Украина».

11. А. Ткачук, «Хто стоїть за «федералізацією» України?».

12. Термінологія — англійська, німецька, українська, російська вікіпедії, законодавство — Конституція України.