Ге, людина з Моого [Ота Шафранек] (fb2) читать постранично, страница - 36

Під Геленчине дерево. Вже зовсім споночіло. Кароліна сказала, що її шоколадний годинник показує пів на десяту.

— Зараз почнуть співати мої соловейки, — мовила Геленка.

Ладіслав повідомив нас, що зчинить уночі в прозорій кулі невелику бурю, а може, й землетрус, Йозіфек заявив, що надягає навушники, щоб перекласти нам мову тварин, якщо часом котрась із них тут заговорить.

Потім Ладіслав урочисто звільнив мене з полону й віддав зброю. Я засвітив її й подарував йому замість нагороди за хоробрість. Ладіслав попросив, щоб я почепив цю нагороду йому на груди. Я почепив її на шкіряний ґудзик його куртки.

Всі заплескали в долоні. — Тільки я не знаю, — сказала Геленка, — і навіщо ліхтарик, який освітлює комусь підборіддя.

Ми всі дійшли висновку, що поночі зручніше тримати нагороду в руці.

— А може, я краще триматиму її сама? — запитала Геленка.

Спалахнула коротка суперечка, хто понесе ліхтарик. Ладіслав ширяв світлом по темному околу. Сполохав у полі кота. Кіт нявкнув і щез у пітьмі.

— Знаєте, що пронявчав цей кіт? На добраніч, — переклав Йозіфек із котячої мови.

— На добраніч, на добраніч.

Ми вже прощалися.

— Прощай, мооганине.

— Прощай, Славний Ладіславе.

— Прощай, Моого, — мовила Геленка. — Чи долетимо ми колись до тебе?

Ми дивилися дітям услід. Засвічений ліхтарик гойдався з боку на бік. Його безперечно тримав… угадайте, хто?

Примітки

1

Віногради — район Праги.

(обратно)

2

Вршовіце — район Праги.

(обратно)

3

Бранік — околиця Праги.

(обратно)

4

Дейвіце — район Праги.

(обратно)

5

«Алгамбра» — нічний клуб у центрі Праги.

(обратно)