світлий промінь:
— Наші наближаються! Німців б'ють! Німці тікають! Погарячішали у бабусі очі, посвітлішало обличчя, розпрямлятися пот: ав згорблений бабусин стан.
Ближче, ближче наші…
Заметушилося фашистське гайворіння у бабусиному селі. Бігають, людей у німецьку неволю хапають. Тортури… Розстріли…
Аж ось наші вже в сусідньому селі.
Тікають німці з бабусиного села.
Востаннє по хатах гасають, грабують, б'ють, палять…
Ускочив і до бабусі в хату єфрейтор. Хижими очима по хаті бігає. Шугає під піл, на піч, під піч.
Шугнув рушницею під припічок — вилетів з криком зпід припічка бабусин півник.
— Ааа! Донерветер!!
Згріб півника, давить.
Терла бабуся сіль у макітрі. Зайнялося в бабусі під серцем, запекло. Аж затремтіла вся. Промайнуло на думці:
«Пряма наводка — це коли приціл прямісінько на ворога. Бах! — ваших нєт!»
Махонула макогоном і фашиста просто в лоб — бах! Він тільки:
— Вас-вас-вас-вас!
Та й посунувся під лаву. Двічі позіхнув і замовк. Увійшли в село наші.
Оглядав у бабусиній хаті мертвого фашиста лікар. Подивився і каже:
— Смерть од пролома голови тупим оружієм!
А бабуся:
— І лікар, а не вгадали. Не від пролома голови, а від макогона, прямою наводкою. А орудія справді не дуже гостра, тупа орудія — макогон!
ГЕОГРАФІЯ
(Коротенький підручник для німців, що сильно дуже цікавилися нашою територією, та не встигли її вивчити, а за одним рипом і для тих, кому ще, такимо робом, закортить, може, нашою територією зацікавитися).
Передмова
Складений нами підручник з географії дуже коротісінький, схематичний. За причину такого викладу для нас пра. вило те, що нікому й ніколи не вдасться на довший час на нашій території затриматися, — а навіщо ж довга географія для недовгого перебування? Тому, значить, коротісінька.
І. Просторінь
Просторінь нашої території неоднакова. Якщо брати її з заходу на схід од Сяну, приміром, до річки Волги, то вона дуже довга. Щоб її пройти, треба років зо два, а як брати навпаки — від ріки Волги до ріки Сяну, — вона значно коротша — її пробігають місяців за п'ятьшість.
II. Поверхня
Поверхня скрізь — «пересеченная». Хоч би куди пішов, хоч би де став — скрізь січуть. І добре січуть! На капусту.
III. Гори
Гори — походження здебільше вибухового. Гірничі поклади, як про те свідчать найновітніші геологічні дослідження, складаються в основному з арійської породи.
По-німецькому — труппенберг, а понашому — падлогори.
IV. Ґрунт
Ґрунт — дуже інтересний. Як нігде в світі. Перегній із тихтаки ж порід, що й гори: арійської, італійськоапеннінської… У грунті дуже багацько залізних хрестів і металевих ґудзиків.
V. Ріки
Найславнозвісніші: Волга, Дон, Дніпро, Дністер, Прут, Західний Буг, Південний Буг, Збруч, Серет, Сян, Нєман, Вісла. Відзначаються тим, що на всіх цих річках, як із заходу на схід, так шпарко, що доводиться стовбура в одежі в них кидатись. Дехто дістається протилежного, але небагато.
VI. Моря
Найцікавіше Чорне море. Славнозвісне тим, що що більше приймає в себе кораблів, транспортів, катерів, самохідних барж із свастикою та з арійською расою, — то робиться все привітнішим, веселішим і голубішає. Хороше море. Веселе.
VII. Людність
Люди такі: ті, що жили тут здавна-давен, вони:
Якщо не жнуть, так німця б'ють. А все ж не гуляють.
А ті, що прийшли з заходу, — ті гниють. Дідько з ними — хай гниють.
VIII. Ліси
Про ліси, мабуть, не варт говорити, бо все 'дно ті, для яких цього підручника пишеться, в ліс і носа не поткнуть: Сидір Артемович Ковпак так нажахав, що не тільки лісу, — куща жахаються.
IX. Залізниці
Як їхати із заходу на схід, усі поїзди приходять до однієї станції. Назва її «Укіс». Станція з величезними оперативними можливостями: може приймати і приймала за добу безліч ешелонів і з людьми, і з різноманітним вантажем.
X. Міста
Сталінград. Ленінград. Ростов н/Д. Мелітополь. Орел. Курськ. Білгород, Харків. Київ. Кривий Ріг. Корсунь-Шевченківський. Севастополь. Тернопіль. Мінськ. Львів і багато інших. Це такі міста, що років через п'ятсот, а то й через тисячі, коли хтось про них нагадає представникові арійської раси, червоні кульки його чистопородної крові бліднішатимуть і одгвинчуватиметься гайка. Це ті міста, котрі «вже».
А є ще й такі міста, як Берлін, Мюнхен, Данціг і інші, которі ще не «вже», але которі скоро будуть «вже»… Тоді про них і поговоримо.
«ЗЕМЕЛЬНА РЕНТА»
1942 року в Києві, як ми знаємо, урядували рейхскомісар, гауляйтер Еріх Кох.
Так оцей самий гауляйтер запросили пана міністра східних земель Розенберга одвідати свої володіння.
Пан рейхсміністр урочисто прибули й об'їхали з паном гауляйтером загарбані землі…
Об'їхали й повернулися до Києва.
На цей час вони викликали до Києва на
Последние комментарии
4 часов 13 минут назад
4 часов 13 минут назад
9 часов 32 минут назад
13 часов 14 минут назад
13 часов 35 минут назад
14 часов 29 минут назад