На байдарці - за снагою [Юрій Якович Фіалков] (fb2) читать постранично, страница - 2

Можна виграти туристське суденце в лотерею ДТСААФ. Але й тут щастить небагатьом. І чомусь, як правило, тим, хто не прагне такого виграшу.

Вельми спокусливо дістати байдарку в спадщину. Але це малоймовірно. Бо справжня байдарка, як і вірний кінь, рідко переживає свого господаря, тому що служить матросам, капітанам і адміралам вірою і правдою, віддано і безкорисливо.

Безперечно, можна взяти байдарку напрокат у туристському клубі. Проте жоден водоплавець, який хоч трішечки себе поважає, такого не зробить. Взяти байдарку напрокат однаково, як, перепрошуємо, взяти напрокат друга. На один сезон. Є в цьому щось невловимо недозволене для справжнього туриста.

Таким чином, залишається єдиний вихід з цього скрутного становища: байдарку слід придбати в магазині спорттоварів.

Найближчої суботи, після кількаденної і не так щоб уже надто гучної (ще й не таке буде!) дискусії з дружиною ви прямуєте купувати байдарку. За вами збудженою і галасливою юрбою йдуть друзі, радіючи з нагоди навернення у байдаркову віру ще одного неофіта.

Ви, певна річ, уже наштрикані всілякою інформацією. Знаєте, що польський «Нептун» - досконала модель: бортовий піддув, вітрила, возик і помірно-ніжний смородиновий колір. Але, по-перше, ціна, а по-друге, у ЕР-ЗЕТ (НДР) хід все ж таки кращий, не кажучи вже про вишукано відполірований дерев'яний кістяк та вигадливі спинки сидінь у вигляді сердечок.

І все ж ваші друзі справедливо вважають, що надійніше придбати «Салют». Він, можливо, трохи заширокий у бортах, не має ні вишуканих ліній, ні крейсерської швидкості, зате досить просторий і має найбільшу стійкість. До того ж ця байдарка виготовляється не тільки дво-, але і тримісною, що особливо суттєво, враховуючи останній перепис населення. Адже помічено: діти мають тенденцію рости, і з часом потребують окремого місця під сонцем.

Кістяк «Салюта» не дерев'яний, а дюралевий. Тому ця байдарка вважається довгожителькою: вона з-поміж інших частіше доживає до пенсійного віку (і свого, і господаря).

Нарешті, остання перевага: в спортивно-туристських магазинах «Салют» можна придбати майже завжди (і без знайомства). А «Нептун» і ЕР-ЗЕТ - майже ніколи (навіть через знайомство).

Зваживши всі оці плюси (про мінуси будемо читати в інших розділах), ви з дружиною купуєте вітчизняну байдарку марки «Салют». Для цього, виявляється, цілком достатньо тих грошей, що ви протягом зими відкладали на парадний костюм.

І ось байдарка з допомогою друзів привезена додому, дбайливо поставлена на балконі («шкіру» ви не забудете заховати в комірчині, на антресолях або, на крайній випадок, у шафі, бо вона не терпить морозу, вологості, пилу і граду, туману і пристріту). Подія ця врочисто відзначається. І яка радість! Вам здається, що ви знову віднайшли спільну мову з друзями і навіть починаєте грайливо й по-панібратськи розмірковувати про небезпеку проколів. Але вас відразу зупиняють і терпляче-поблажливо роз'яснюють, що туристом-байдарочником ви ще не стали і на один відсоток. Вам ще належить пройти підготовчий клас, середню школу, а можливо, й університет.

І передусім необхідно оволодіти тонким, майже шаманським, мистецтвом складання байдарки...

Наскільки це не просто, ви починаєте розуміти, коли, попрощавшись з друзями, відкриваєте першу сторінку об'ємистої інструкції зі складання «Салюту». Вона нагадує вам читаний колись «Вступ до теорії апроксимаційних векторних груп»: багато, тоскно і абсолютно незрозуміло.

Наступного ранку в неділю ви, ледве дочекавшись, коли дружина вирушить у навколосвітню подорож по магазинах шукати «Сніданок туриста» (не рибнокруп'яний, а справжній), затягаєте тюк з байдарочним причандаллям до кімнати, розв'язуєте його і... м-м-мда. Ви закінчили (з відзнакою) політехнічний інститут за фахом «Автоматика і телемеханіка» та майже завершили кандидатську дисертацію з тієї ж спеціальності, але віднайти якусь систему в нагромадженні деталей, які, навіть насипані гіркою, виповнюють всю кімнату, вам не до снаги.

Першою фразою, яка вилетить з милих вуст вашої дружини, коли вона повернеться додому, буде: «Я так і знала, що цим скінчиться!» (будьте ж благословенні ви, завжди у всьому тямущі дружини!). Але якби ж то вже був кінець!

Як-небудь з'єднавши металеві та дерев'яні деталі і переконавшись, що за час ваших спроб зібрати байдарку кількість цих деталей чомусь збільшилась щонайменше втричі (розмножуються вони, чи що?), ви викликаєте по телефону вашого найбільш ерудованого друга.

Він ускакує до вашої квартири через 15 хвилин у пальті, накинутому на майку, і кричить ще з порога:

- Зламані стрингера? Не вистачає кільсона? Зігнутий руль?!

Дізнавшись, що цього не трапилось, а також визначивши повну комплектність байдарки, приятель з полегшенням запалює і цікавиться, навіщо його кликали. Ваші пояснення викликають у нього приступ сатанинського сміху, крізь який він відкриває вам першу байдаркову мудрість: збирати байдарку в кімнаті так само нерозумно і непристойно,