Черлені щити [Володимир Кирилович Малик] (fb2) читать постранично, страница - 148

монарха в Ірані.

(обратно)

48

Нефт — (перс.) нафта.

(обратно)

49

Руською землею первісно називалася Київська земля.

(обратно)

50

Верховенські володіння — землі Святослава у верхів'ях Десни (Вщиж, Брянськ, Карачів).

(обратно)

51

Гоги та магоги — міфічні дикі племена, про які згадується в Біблії та Корані.

(обратно)

52

Черлені, червлені — темно-червоні.

(обратно)

53

Сумний — кінь для перевезення зброї та припасів у сумках, тобто в міхах, торбинах.

(обратно)

54

Баба-ага (тюрк.) — старий чоловік, старійшина роду. З цього слова в нашій міфології і витворився казковий персонаж — Баба-Яга.

(обратно)

55

Тут — похід.

(обратно)

56

Первісне значення слова полк — плем'я, народність (порівн. німецьке та англійське фольк, фолк — народ), коли всі члени племені при потребі ставали воїнами. Пізніше, зокрема в XII ст., слово полк стало синонімом слів похід, рать, військо. Тому в назві "Слово о полку Ігоревім" це слово не слід тлумачити звужено, як лише похід, бо це поема не тільки про похід, а й про Ігореве військо, про героїчно-трагічну долю цього війська — Ігоревого полку.

(обратно)

57

У південнослов'янських мовах одуд і досі має назву "диб", "диеб", "деб", що дуже близька до "дива" із "Слова о полку Ігоревім". У давньоруській міфології див виступав вісником нещастя.

(обратно)

58

Сакма (тюрк.) — шлях. Ізюмська сакма вела з приазовських степів понад р. Осколом до Курська.

(обратно)

59

Обідня, або літургія — церковна служба, що правиться після утрені. Обідня буває рання і піздня.

(обратно)

60

Суурлик (тюрк.) — вода, що бурлить. Тепер це р. Гола Долина. Витікає з-під вапнякового пагорба, де б'ють джерела.

(обратно)

61

Шуйця — ліва рука.

(обратно)

62

Курултай — збори, нарада, з'їзд, свято.

(обратно)

63

Дунай — тут: ріка.

(обратно)

64

Бебряний — шовковий.

(обратно)

65

Пізніше його прозвуть Всеволодом Велике Гніздо, бо мав він дванадцятеро дітей — вісім синів і чотирьох дочок.

(обратно)

66

Могути — витязі, ліпші мужі.

(обратно)

67

Іван — давньоруське місто-фортеця, теперішній Ржищів.

(обратно)

68

Чучин — давньоруське місто-фортеця, залишками якого є городище на правому березі Дніпра, біля с. Балико-Щучинка, Кагарлицького району, Київської області.

(обратно)

69

Ці рани стали, по суті, причиною смерті Володимира Глібовича, бо вони вкрай підірвали його здоров'я. Він довго хворував, а напровесні 1187 року, не зовсім видужавши, пішов разом з князями в новий похід і в полі тяжко захворів. На похідних носилках привезли його в Переяслав, де він і помер 18 квітня 1187 року. Це був хоробрий князь, що багато сил поклав для захисту Переяславщини і всієї Русі від степовиків. Літописець після його смерті записав: "І плакалися по нім всі переяславці, бе бо любя дружину… бе бо князь добр і крепок на раті і мужъством крепко показаяся і всякими добродетелями наполнен. О нім же україна много постона…"

(обратно)

70

Князь Володимир Ігоревич, перебуваючи в полоні, одружився з Кончаківною, і в них народилася донька. Влітку 1187 року разом з сім'єю він повертається (треба гадати, не без згоди Кончака) в Новгород-Сіверський. Там при хрещенні на пам'ять про визволення називає дочку Свободою.

(обратно)

71

Протягом наступних двох років за допомогою інших князів Ігор викупив або виміняв усіх бранців.

(обратно)

72

Овлура Ігор пізніше одружить з дочкою Рагуїла, наділить землями та іншими угіддями, і колишній половецький чабан стане руським боярином.

(обратно)