Чи дійсно загинули шість мільйонів? [Річард Харвуд] (fb2) читать постранично, страница - 52

світова війна за активної участи комуністичних партій капіталістичних країн, планувалася більшовиками як продовження жидо-більшовицької революції 1917 р., коли Гітлер був невідомим капралом, а активна підготовка до неї розпочалася в 20-х — початку 30-х років, коли Гітлер був маловідомим політиком. Для кого це секрет і чому дослідники Другої світової війни обходять цю найважливішу її причину? Чи не тому, що вимріювали і готували її жиди? А ота «загальна думка» зовсім не загальна, це думка західної преси, тобто жидів, які нав'язують її всьому світу, щоб вивезти жидоту з-під відповідальности за розв'язування цієї катастрофи.

В 1933 р., одразу після приходу фашистів до влади, головною турботою Гітлера було «як можна швидше підготувати країну до світової війни, що насувалася й здавалася невідворотною» [4, с.178]. Хто ж насував цю невідворотну війну? Ніяк не фашиста, бо в той час Німеччина була зруйнована, мала (за Версальським договором) не більше 100 тисяч війська, їй заборонялося мати й виробляти літаки танки, військові кораблі. Головним напрямком у політиці був мирний шлях розвитку… військова слабкість Німеччини та її дипломатична ізоляція не залишали альтернативи подібній стратеги» [4, с.173]. Ми ніколи не чули звинувачень про планування світової війни також у бік Англії чи Франції. Світову війну готували хозари, що керували Московською імперією та контролювали уряд США. Жиди, що жили у Німеччині, за допомогою штурмових загонів компартії, які нараховували кілька сот тисяч чоловік, мали ударити німецькому народу у спину. Боротьбу німецьких фашистів, яких підтримувало 92 відсотка населення, із комуністами треба розглядати як перший превентивний захід по зміцненню опору Німеччини жидівській агресії, яка «насувалася й здавалася невідворотною». Лише в 1936 р. був прийнятий план, який передбачав «необхідність досягти на протязі чотирьох років повної готовности збройних сил та економіки Німеччини» [4, с.183]. Сама назва союзу між Японією та Німеччиною, «Антикомінтернівський пакт», укладеного між ними 1936 р., свідчить, що обидві держави намагалися стримати жидо-більшовицьку агресію. 3 огляду на всі ці обставини звинувачувати Німеччину та Гітлера підготовці та розв'язуванні Другої світової війни просто абсурдно.

Якщо в 1933 р. світова війна «насувалася і здавалася невідворотною», то що ж говорити про 1939 рік? Жидо-більшовицький уряд повним ходом вів підготовку до інтервенції в Європу, яка мала розпочатися в липні 1941 року.

Інформацію про майбутню війну П.Судоплатов отримував з перших рук, від кремлівського керівництва, а не з чуток. Ось що він пише: «весною 1938 р. війна здавалась невідворотною» [2, с.32]. «Уже після Пакту Молотова-Рібентропа, в 1939 р., Волльвебер отримав наказ продовжувати підготовку диверсій в невідворотній війні з Гітлером» [2, с.33]. Ну і союзнички! «Троцький мав бути зліквідований на протязі року, перш ніж спалахне неминуча війна» (березень 1939 р.) [2, с.77].

Отже, війну готували жиди-більшовики задовго до приходу націонал-соціалістів до влади у Німеччини. Але не лише вони.

Після приходу Гітлера до влади жиди були обмежені у правах. Це дало можливість німцям за три-чотири роки відродити економіку й вилізти із затяжної економічної кризи. Німці могли вільно працювати на себе, а не на жидів-спекулянтів. Створився небезпечний прецедент, що загрожував пануванню жидів в інших країнах. 3 точки зору світового жида «заразу» треба було задушити в зародку. Він не міг допустити обмеження своїх шахрайських прав, готував Німеччині війну, і ні для кого це не було секретом. Ненависть хозарів до вільної Німеччини була такою нестримною і неприхованою, що навіть світові жидівські організації в 30-х роках багаторазово оголошували їй війну: «5 вересня 1939 р. Хаїм Вейцман, один із сіоністських лідерів, оголосив Німеччині війну від імені усіх жидів світу, заявивши, що жиди будуть боротися на підтримку Великобританії і що Жидівське Агенство готове прийняти негайні заходи по використанню жидівських людських ресурсів, а також інші дії. А до цього, починаючи з 1933 р., різні жидівські організації та агенства шість разів оголошували світу, що вони знаходяться у стані війни з Німеччиною». I, безумовно, хозари штовхали на війну з Німеччиною держави, уряди яких вони контролювали. Все відбувалося у відповідности з настановами «Протоколів»: «На кожну дію противника ми повинні мати змогу відповісти війною з сусідами тієї держави, яка посміла б робити нам спротив; коли б однак і ці сусіди наважилися колективно стати супроти нас, тоді ми мусимо зробити опір Світовою війною» (ч.7). (До речі, цими ж настановами хозари послуговуються у наш час, особливо на Близькому Сході. Тому вони становлять величезну загрозу спалаху Третьої світової, тепер уже атомної війни. Священний обов'язок християнських народів — допомогти арабам визволити Палестину й очистити її від кривавих хозарів).

Та обставина, що війну готували жиди-хозари, і що більшовизм є синонімом жидовізму, не було великим