Чи дійсно загинули шість мільйонів? [Річард Харвуд] (fb2) читать постранично, страница - 55

українські школи, церкви та культурно-просвітницькі товариства, зокрема, «Просвіту», знищену жидо-комуністами ще на початку 20-х років. Не зважаючи на воєнну скруту, у школах дітям видавали скромні сніданки. Безумовно, Гітлер був гуманнішим, ніж Ленін, Каганович чи Сталін, а німецький народ був значно цивілізованіший, ніж хозаро-московський. Німці не збиралися виселяти всіх Українців з України, а у хозарів такі плани були, про що свідчив наказ Берії та Жукова від 22 червня 1944 p. і про що говорив Микита Хрущов на партійному з'їзді 1956 р. В кінці та після війни ці плани почали виконуватись: були вислані Українці Криму та частина Українців Західної України.

Націонал-соціалісти зазнали поразки, але була сильно підірвана і жидівська влада у Московії. Частково Гітлер свою справу зробив і зійшов з історичної сцени. Бог його дав, Бог його і взяв.

За чотири роки Другої світової війни загинуло 7 мільйонів Українців. Це та жертва, яку ми заплатили за те, щоб вижити як нація. Фашисти та Гітлер зупинили світову жидівську революцію, врятували світ від хозарської кабали, а нас — від повного фізичного винищення. А скільки мільйонів Українців змушені були полишити свою рідну землю, Русь-Україну, тікаючи від жидо-московської чуми? Хто їх порахує?

Загалом за тридцять років жидо-хозарського правління у Московській імперії безпосередньо з вини жидів-хозарів загинуло або було депортовано Українців:

— інтервенція жидів в Русь-Україну і придушення селянських повстань, загинуло — 1 млн.

— голодомор 1921–1923 pp., загинуло — 2 млн.

— розстріли учасників визвольної боротьби та виселення за межі Руси-України «розкуркулених», 1920–1931 pp. — 1,5 млн.

— голодомор 1932–1933 pp., загинуло — 9 млн.

— терор 30-х років (процес СВУ, «кіровщина», 1937–1938 роки), загинуло або вислано — 2,5 млн.

— терор в Західній Україні, 1939–1941 pp., замордовано або вислано — 1 млн.

— розстріляно або вислано до Сибіру із Західної України 1944–1947 pp. (придушення Бандерівського повстання) — 1,5 млн.

— операція «Вісла», загинуло або вислано — 1 млн.

— голодомор 1946–1947 pp., загинуло — 1 млн.

Разом — 20,5 млн.

Якщо сюди додати загиблих під час спровокованої хозарами Другої світової війни, то ця цифра зросте ще на 7 мільйонів. Ще близько 10 мільйонів не народилися внаслідок геноцидних втрат населення.

Не покараний злочин множиться. Душі загиблих закликають до помсти!

Надгробна промова рабина Райхгорна

У своєму виданні з 21-го жовтня 1920 р. (ч. 195) La Vieille France опублікувало надзвичайної важливості документ, в котрому поданий наступний пасаж:

«Існує разюча аналогія поміж Протоколами Старшин Сіону і промовою рабина Райхгорна, проголошеною у Празі 1869 року над могилою Великого Рабина Симеона-бен-Ігуда, і опублікованою Радкліфом, що заплатив своїм життя за розголошення її; Сонол, що взяв Радкліфа почути Райхгорна, був забитий пізніше на дуелі. Загальні ідеї, сформульовані рабином, повністю подані в Протоколах».

У своєму виданні за 10-те березня 1921 року (ч.214) La Vieille France подає версію цієї надгробної промови, що була опублікована в La Russe Juive. Ясно, що i надгробна промова, i Протоколи Старшин Сіону є того самого ґатунку. Обидві є пророчі; і сили, що створили ці пророцтва, змогли домогтися до їх осягнення. Ця промова є такою важливою, що ми до кожної її секції додаємо звіт зі здійснюваного. Не може більше існувати сумнівів, чиєю є сила, що розладжує світ, створюючи Світовий Неспокій, в той самий час збираючи усі прибутки з того. Жидівство уярмлює усіх Християн на землі. ІСНУЄ Світова Жидівська Змова, і нарешті вона стоїть перед нами цілковито розкритою. Отже, послухаємо рабина Райхгорна.

1. Кожні сто років, Ми, Мудреці Ізраїлю, за звичаєм зустрічаємось у Синедріоні з метою перевірити наш прогрес до опанування світом, котре Ієгова обіцяв нам, і нашу перемогу над нашим ворогом — Християнством.

2. Цього року, об'єднані над могилою нашого достойного Симеона-бен-1гуди, ми можемо з гордістю сказати, що останнє століття привело нас дуже близько до нашої мети, і що ця мета буде дуже скоро досягнута.

3. Золото було і завжди буде непереможною силою, В досвідчених руках воно завжди буде найбільш корисним важелем для тих, хто ним володіє, об'єктом заздрости тих, що його не мають. Золотом ми можемо підкупити найбільш бунтівничі сумління, можемо встановити ступінь усіх вартостей, біжучі ціни усіх продуктів, субсидіювати всі Державні Позики, і тим самим тримати держави під нашим контролем.

4. Вже всі головні банки, біржі цілого світу, усі кредити всіх урядів є в наших руках.

5. Другою величезною силою є преса. Повторюючи без перестанку певні ідеї, преса врешті досягає того, що їх сприймають їх за дійсність. Театр (в наш час телебачення) робить нам подібні послуги. Усюди преса і театр слухають наших наказів.

6. Безконечним прославлянням Демократичної влади ми поділимо Християн на політичні партії, ми знищимо єдність