“Запізнілий цвіт валінурії” не побачив світу в іншому видавництві, Л. Санов все цю ж закриту рецензію опублікував 1976 року ще й у своїй збірці літературно-критичних нотаток “Чим вимірюється людина?”
Ясна річ, після таких сановських похоронних дзвонів ні про яке видання роману А. Григоренка і О. Кузьменка не могло бути й мови. Ось так був заморожений “Запізнілий цвіт валінурії”. Майже на два десятиріччя заморожений!
Та навіть після найлютіших і найтриваліших зим все-таки приходить весна. Прийшла пора потепління і в нашому житті. З волі партії почалася широка демократизація радянського суспільства, духовна скарбниця народу стала поповнюватися цілою низкою раніше “заморожених” творцями застою талановитих творів.
Хочу вірити, що серед цих творів займе належне місце і “Запізнілий цвіт валінурії”.
Олекса Мусієнко.
Последние комментарии
50 минут 57 секунд назад
58 минут 55 секунд назад
1 день 12 часов назад
1 день 16 часов назад
1 день 18 часов назад
1 день 20 часов назад