Annotation
Ця збірка різнобарвних, але водночас таких споріднених есеїв і новел про життя — немов букет зібраного восени листя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття й плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця… Як відпустити минуле та не боятися нових зустрічей? Де черпати наснагу на кожен день? Як розпізнати поворотні моменти й навчитися не шукати підтексту у випадковостях? Треба просто радіти життю й дихати на повні груди! Натхненні історії з добрим гумором, прості, але такі важливі для кожного цінності, звичні й рідні для нас слова…
Володимир Лис
Я мусив про це написати
І. Шлях равлика
Десять слів
Подарунок учителя
Подвиги, ордени, перемога
Ісус: Боже і людське
Відчинені двері
Уділ
Рожеві кульки
Шлях равлика
Що нагадує…
Травинка
Біле на білому
Безсоння, просто безсоння
Сльоза-ілюзія
Викреслені народи
Шкода Екримію
Лист
До і після «епохи Гутенберга»
Запитання з пошарпаного папірця
Політ
ІІ. Колюче терня
Осколок
Труха
Прошена Арсениха
Семенів заповіт
Дитина війни
Кішка
Колюче терня
Записка
Перший лід
Обличчя
Дружина чиновника
Ідеал
Дезінформація
Білі ворони
Запах вітру
Розмова в дорозі
ІІІ. Нобелівка і яблука
Катерина
Рядок
Воля
Заручник Максим Рильський
Нобелівка і яблука
Василеве плече
Прощання зі світлим Поетом
Батьківська хата Архипа Данилюка
Схожа на своїх прадідів і правнуків
Особиста думка
День ангела з Олегом Лишегою
Крила Короткевича
Троє у Всесвіті, не рахуючи поезії
Світ від Кестлера й Уіндема
Дві помилки Йосифа Бродського
Шоу і користь скоромного
І Лєнін, і Санов…
Серпик «правильного» Місяця
Сучасні нагульновці
Слава справжнім «графоманам»!
Так хотів би прочитати
Компанія
ІV. Нява й Інтеграл
Володимир Лис
Місяць, обмитий дощем
Я мусив про це написати
Більшість читачів знають мене як романіста. Але крім романів, яких набралося вже півтора десятка, я все свідоме життя писав і так звану малу, або коротку прозу. З юності, ще зі шкільних років — етюди, новели, з дев’яностих років минулого століття — есеї. Писав їх тому, що… писалося, бо не міг не писати, це становило основу мого життя. Це були й мої просто роздуми, вправи у слові, але здебільшого реакція на щось, що схвилювало, як то кажуть, зачепило, на якийсь життєвий епізод, свідком якого я став, серйозні або іронічні, інколи з гіркою іронією, роздуми з приводу чогось, що відбулося, побаченого і почутого, важливого іноді тільки для мене самого, реакція на чиюсь творчість, на природу і її дива, сам плин життя, а з часом — і роздуми про його сенс та людське призначення.
Частину цієї прози час від часу друкували в газетах, журналах, альманахах, збірниках, ще більше таких моїх творінь не друкували ніде, хоч і були завершені. А ще є новели й есеї, які з різних причин не дописав, лишилися і начерки та маленькі ескізи до тих же новел і есеїв, спонтанні записи.
Усі ці малі речі я писав здебільшого для себе, але не так давно, переглянувши з метою очищення пару папок, у яких вони зберігалися, подумав: може, усе-таки варто їх надрукувати? Раптом вони будуть цікаві й іншим, а комусь навіть знадобляться… Тим більше, що там немає творів нещирих, навмисних, є не тільки мої погляди, думки, фантазії, а й моя душа. Отож, я вирішив їх видати, привівши до пуття. Дещо давнє, слабке, забракував. Частину лишив таким, як було, частину доробив і дописав, щось переробив, бо досвід збагатив мої погляди, а часом наповнив їх новим змістом. Написав трохи нових есеїв як роздуми щодо теперішніх подій і явищ, бо знову ж таки — не міг промовчати.
Так і з’явилася ця збірка. Твори, які ввійшли до неї, поділяються на ті, що про життя, моє осмислення його, складного, драматичного, іноді трагічного, але й захопливого, про літературу і тих, хто її творив, про улюблені твори, про те, що викликало в мене непідробне захоплення, а подеколи навпаки — заперечення. Про людські почуття,
Последние комментарии
10 часов 12 минут назад
10 часов 29 минут назад
10 часов 54 минут назад
11 часов 26 минут назад
12 часов 33 минут назад
14 часов 13 минут назад