КИЇВ
ВИ Д А ВН И Ц ТВО
ХУ ДО Ж Н ЬО ! ЛІТЕРАТУ РИ
«Д Н ІП Р О »
1991
РОЗМАЇТТЯ ЖИТТЯ НА КРИ ЛАХ ФАНТАЗІЇ
Українського читача можна вітати із знаменною подією. Шедевр
світової літератури — арабські казки і повісті із збірника «Тисяча
і одна ніч» — став доступним йому рідною мовою в прямому, б е з
посередньо з арабської, перекладі, який здійснили перекладач Й. Й. Брояк
та арабіст В. С. Рибалкін. «Тисяча і одна ніч» — одна з найвизнач
ніших пам’яток арабської народної літератури Середньовіччя. У своїй
цілості — це збірник фантастичних казок, побутових оповідей, притч,
повчальних історій, анекдотів та легенд, які створювалися протягом
ряду століть в різних соціальних середовищах у країнах регіону Близь
кого й Середнього Сходу.
Книга «Тисяча і одна ніч» займає першорядне місце в історії сві
тової літератури, завою вавш и любов мільйонів читачів на всіх конти
нентах нашої планети. І ця любов з плином часу не слабне.
Захоплення арабськими казками в Європі виявилось відразу ж
після появи першого перекладу. То був переклад французькою мовою,
здійснений Антуаном Галланом (1646— 1715). Це був далеко не повний,
відомий нам нині, до того ж досить перероблений текст. Розширивши
пошук .нових текстів, Галлан зумів підготувати 12 томів, що побачили
світ у 1704— 1717 pp. у Парижі. Наприкінці X VI11 ст., знову ж у Парижі,
вийшло «Продовження тисячі і одної н о ч і» — додаткові казки, перекла
дені Ж. Казоттом і Д. Шавісом.
Успіх арабських казок, перекладених Галланом, був такий вели
чезний, що негайно з ’явились наслідування. Вж е в 1710— 1712 pp.
французький орієнталіст Псті де ля Круа надрукував збірник під назвою
«Тисяча і один день», видаючи його за нібито знайдену ним книгу
перських казок. Насправді ж такої книги ніколи не існувало, і, як
в в аж а ю т ь вчені, Петі де ля Круа зробив свій переклад за якимись не
відомими досі рукописами, звичайно, як і Галлан, переробивши
текст під сучасні європейські смаки. Природно, цей збірник конкурував
із збірником Галлана, але все ж затьмарити його успіх не зміг,
останній широко розповсюджувався як у Франції, так і, в вигляді
перекладів на інші мови, по всій Європі. Д о речі, на цьому шляху книга
поповнювалась новими текстами, що їх знаходили орієнталісти в
різних рукописних колекціях і перекладали в додаток до вже зр о б
леного.
Тим часом на Сході книга ця продовжувала існувати тільки в руко
писах та в пам’яті оповідачів. Уперше надруковано арабською мовою
«Тисячу і одну ніч» (два томи, всього 200 ночей та оповідь Сіндбада-
3
мореплавця) в Калькутті 1 8 1 4 - 1 8 1 8 pp., а повністю книга вийшла
1835 року в державній друкарні в Булаку біля К аїр а. Повний текст
було видрукувано потім у 1839— 1842 pp. знову ж таки в Калькутті.
З ’явилось видання арабського тексту і в Європі — у Бреслау (тепер
Вроцлав) на основі туніського рукопису.
Булакське видання, яке не раз повторювалось, як у самому Булаку,
так і в інших місцях, вваж аєть ся найавторитетнішим, воно послужило
першоджерелом і для українських перекладачів.
Тут слід зазначити, що масив арабських казок не вичерпується
книгою «Тисяча і одна ніч». їх існує набагато більше, тож різні укла
дачі часто доповнювали свої збірники іншими казками, що не вхо
дять до канонічного тексту. Так сталося, що найпопулярніші казки
«Алі-Баба і сорок розбійників» та «Ала ад-Дін і чарівний світиль
ник» не ввійшли до основного тексту, але більшість укладачів збір
ників включають їх до своїх книг. Це ж стосується і українського
видання.
Англійці почали перекладати арабські казки ще в XVII ст., навіть
із включенням нових текстів, а особливо багато видань з ’явилося
в XIX ст. як у перекладі з інших мов, т ак і безпосередньо з арабської
з а єгипетським рукописом XVIII ст., що вваж аєть ся канонічним. Н ай
більшою популярністю користуються переклади В. Лейна (в 3 тт.,
1839— 1841 pp.), Д ж . Пейна (в 13 тт., 1882— 1889). Лейн, глибокий
знавець життя сучасного йому Єгипту, д ав широкі пояснення до пере
кладу, і це зробило його книгу особливо цікавою з погляду етно
графії.
Але чи не найбільшої слави за ж и в найповніший (в 16 томах)
переклад «Тисячі і одної ночі», що його опублікував у 1885— 1888 pp.
в Бенаресі відомий англійський сходознавець Річард Бертон (1821 —
1890). Якщо з попередніх перекладів, французьких і англійських, вилу
чалися всі надто «сміливі», з погляду охоронців чистоти моралі, місця,
то в бертонівському виданні вони були перекладені без купюр. А крім
того, вчений долучив до текстів просторі наукові коментарі, подаючи
р оз’яснення до різного роду реалій, традицій та звичаїв на основі даних
історії, етнографії, фольклору, антропології та ін., чим викликав зливу
критичних атак і звинувачень в аморальності. Видання здійснило
Товариство «К амасутри» «тільки для приватних передплатників», і кош
тувало
Последние комментарии
47 минут 29 секунд назад
1 час 4 минут назад
1 час 29 минут назад
2 часов 1 минута назад
3 часов 8 минут назад
4 часов 49 минут назад