Загадки козацьких характерників

Анотація

Це друга книга серії історичних розвідок Т. Каляндрука про славні бойові подвиги українських “лицарів духу”, що були розпочаті у “Таємницях бойових мистецтв України”. У книзі висвітлено малодосліджені сторінки української історії, міфології, культури, які по-новому розкривають сутність бойового духу та військового мистецтва українського народу через прадавні тралиш: військової бойової підготовки та вірування наших предків. Книга також містить унікальний ілюстративний матеріал, зібраний з найрізноманітніших давніх та сучасних джерел: ілюстрації до давніх видань, фрагменти фресок, графіті та рельєфних зображень, малюнки, світлини тощо.
Книга буде цікавою для дослідників історії, культури, військової підготовки, а також для усіх, хто небайдужий до минулого та сучасного рідного краю.

Рецензенти:
В. Грабовецький - доктор історичних наук, професор, академік Академії Наук Вищої Школи України, завідувач кафедри історії України Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
Я. Калакура — доктор історичних наук, професор Київського національного університету, академік Академії Наук Вищої Школи України, провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України.
П. Кононенко - доктор філологічних наук, професор, віце - президент академії Академії Наук Вищої Школи України, академік УАПН. академік МСАН, директор Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України.
І. Крупськнй - доктор історичних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка.
В. Гутковський - кандидат історичних наук, генеральний директор ЛА “Піраміда”.

За сприяння генерал-майора
українського реестрового козацтва
Вадима Болеславовича Дерінга

ВСТУП

Написавши книгу “Таємниці бойових мистецтв України”, я вирішив, що уся робота вже зроблена. Але почали надходити відгуки, листи, рецензії, доповнення. Відгукнулось багато козацьких нащадків, котрі почали згадувати розповіді своїх батьків, дідів і пригадали багато призабутих військових звичаїв, обрядів, прийомів боротьби. Розпочав цю справу одразу на презентації моєї книги відомий письменник лауреат Шевченківської премії Микола Петренко. Книга розбудила в нього спогади дитинства. Він згадав, як у його рідному селі ще хлопчаками вони вчили давню козацьку науку, як можна прив’язати татарина без допомоги мотузки до дерева або палки. І вивчалось це у вигляді простенької дитячої гри. Такий факт робив би честь будь-якій школі східних єдиноборств, а наші вчені про це соромляться навіть говорити, ніби не помічають серед дитячих ігор вражаючі елементи підготовки воїнів. Так само забувають говорити про кулачні бої, боротьбу, поєдинки на палицях.

Особливий інтерес у людей виявили розділи про козацьких пластунів. З усієї України нащадки пластунів почали зустрічатися зі мною, писати листи уточнювати, доповнювати. Один чоловік, побачивши у книзі зображення пластунів, розказав багато цікавого про їхній одяг і озброєння. Інший показав деякі прийоми. Ще один розповів про участь пластунів у деяких війнах, про які було заборонено писати раніше, зокрема про участь пластунів у російсько-японській війні. Багато нових матеріалів допомогли зібрати і члени молодіжної організації “Пласт”. Додав багато цікавих зауважень і мій батько, були й інші доповнення та уточнення, котрі дали змогу по-іншому глянути на деякі моменти представлені в першій книзі. Все це змусило мене розпочати працю над наступною книгою, котру Ви зараз тримаєте у руках. У ній нові невідомі факти та документи історії бойової культури нашого народу, разом з тим, тут відповідь усім тим недругам українського народу, котрі підняли шалений гвалт і лемент при виході моєї першої книги. Одні з критиків-україно-ненависників закидають мені, що я, мовляв, використовую у своїй роботі такі “ненаукові” речі, як міфи і легенди. Але вони не знають, чи свідомо замовчують, що в усьому світі міфи і легенди, перекази і казки є важливим джерелом історичних досліджень. Згадаємо знамениту “Іліаду” та “Одіссею” Гомера, спираючись на які Генріх Шліман віднайшов рештки легендарної Трої. Чи “Пісню про Роланда”, або ісландські саги, котрі є важливим джерелом вивчення історії ранньої Європи. Крім того, як відомо, у казках, легендах і міфах акумульований досвід наших предків. Звичайно, колишні послідовники комуністичної ідеології ці аргументи не беруть до уваги. Адже їм за всяку ціну треба залишити українців затурканими рабами, котрі нічого не повинні знати