ЗЕЛІНСЬКИЙ Фадей (Тадеуш) Францевич
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-польський.
Археолог, філолог, перекладач.
З міщанської сім’ї.
Народився 2 (14) вересня 1859 р. в с. Скрипчинцях Канівського повіту Київської губернії
Російської імперії (нині – Корсунь-Шевченківський район Черкаської області України).
Помер 5 квітня (8 травня?) 1944 р. в с. Унтершондорфі Верхньої Баварії (Німеччина).
Закінчив петербурзьке училище св. Ганни (1869-1876), Лейпцігський університет (1877-1880).
Працював викладачем Петербурзького (1887-1922), Варшавського (1922-1939) університетів.
Член-кореспондент імператорської Академії наук (1893).
Член Польської Академії наук.
Почесний член Московського університету (1909).
Почесний академік Російської академії наук (1916).
Лауреат Пушкінської премії (1919).
Друкувався в журналах «Вісник Європи», «Російська думка», «Аполлон», «Світ Божий», «Вісник
всесвітньої історії».
Як вчений дебютував дослідженням «Історія Другої Пунічної війни» (1880).
Потім настала черга наступних доробків: «Цицерон в історії європейської культури», «Закон
хронологічної несумісності і композиція «Іліади» (обидва – 1896), «Стародавній світ і ми» (1903),
«З життя ідей» (1905), «Суперники християнства» (1907), «Вступ до книги «Софокл. Драми»
(1914–1915), «Давньогрецька релігія» (1918), «Давньогрецька література епохи незалежності»
(1919-1920), «Релігія еллінізму», «Кам’яна нива» (обидва – 1922).
Перекладав Овідія, Софокла, Цицерона.
Видна статура нашого земляка привертала увагу митців. Ще в 60-і роки минулого століття у
вірменській церкві Львова можна було побачити фреску з зображенням Св. Петра, моделлю для
якої був З.
Що стосується особистого життя, то простим воно не було. В 4-річному віці З. втратив матір, а в
14-річному – і батька. Після захисту ним магістерської дисертації за кордоном, в Росії її не
визнали; довелося захищати ту вдруге. А про докторську в Петербурзі ніхто й слухати не захотів: її блискучий захист стався в Дерпті (1883).
В СРСР зазнали репресій його друга дружина, позашлюбний син, а чоловік старшої доньки і двоє
їхніх дітей щезли в сталінських концтаборах.
З. присвятила вірша «Пам’яті професора Тадеуша Зелінського» польська поетеса Х. Морткович-
Олчакова
Нині до спадщини нашого земляка повертаються видавці: ось і в Києві «Сінто» видрукував
«Давньогрецьку релігію» (1993).
Серед друзів та близьких знайомих З. – М. Стасюлевич, І. Анненський, О. Ріббек, О. Блок, А.
Білий, А. Луначарський, О. Веселовський, А. Венгеров, М. Сабашніков, В. Іванов, М. Лемке, П.
Вейнберг та ін.
***
ВІДОМЕ... НЕВІДОМЕ
, з наукового кредо Ф. Зелінського
Серед всіх так званих «язичницьких» релігій немає жодної, яка була б нашій інтелігенції в один і
той же час і так добре відома і так глибоко невідома, як старогрецька.
СИЛА І СЛАБКІСТЬ, з книги Ф. Зелінського «Давньогрецька релігія»
1. Як відомо, …вивчення грецької міфології стало обов’язковим предметом нескладної освіти
нечисленної російської інтелігенції, і коротке грецьке керівництво Аполлодора стало першою
грекомовною книгою, перекладеною і надрукованою російською за наказом самого імператора
Петра I. Звідси популярність грецьких богів – правда, за традицією того ж французького
класицизму, більш в їх латинських найменуваннях. Вони витіснили з свідомості людей
християнських святих; і віруючий інтелігент, для якого і св. Пантелеймон, і св. великомучениця
Варвара, і навіть сам св. Микола Чудотворець були лише простими, хоч і вимовлюваними з
священним трепетом, іменами...
…Без сумніву; тільки чи правильно? Ось запитання. І відповісти на нього доводиться: ні, безумовно неправильно. Саме популярність грецької міфології стояла на сильній заваді
розумінню грецької релігії: вона була однією з головних причин того, що грецьку релігію як таку
відмовлялися сприймати серйозно.
Невиправний волоцюга Юпітер, ревнива і сварлива Юнона, злодійкуватий Меркурій, кокетлива
Венера, схильний до випивки Вакх – схаменіться, яка ж це релігія! Це, повторюю, осад однієї
епохи, епохи французького класицизму.
2. Де ж ми її знайдемо, цю «сутність» грецької релігії? Відповісти не просто; і саме в цій не
простості полягає внутрішня причина того незнайомства європейської інтелігенції з грецькою
релігією, про яку була мова вище.
Последние комментарии
13 часов 57 минут назад
14 часов 14 минут назад
14 часов 26 минут назад
14 часов 32 минут назад
17 часов 3 минут назад
17 часов 7 минут назад