Заленский Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ЗАЛЕНСЬКИЙ Володимир Володимирович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Зоолог, ембріолог. Один з фундаторів порівняльної ембріології на теренах Російської імперії.

З родини військового. Батько, Заленський В., – генерал-майор царської армії.

Народився 26 січня (7 лютого) 1847 р. в с. Шахворостівка Полтавської губернії Російської імперії

(нині – Миргородський район Полтавської області України).

Помер 8 жовтня 1918 р. в м. Севастополі Росії (нині – Автономна Республіка Крим України).

Закінчив 2-у Харківську гімназію (1857-1864), фізико-математичний факультет Харківського

університету (1864-1869), стажувався в Гессенській (Німеччина) лабораторії Р. Лейкарта.

Працював викладачем Новоросійського (1870-1871), Казанського (1871-1882), знову

Новоросійського (1882-1897) університетів, директором зоологічного музею Петербурзької

академії наук (1897-1906), директором Севастопольської біологічної станції (з 1901).

Академік Петербурзької (1897) та Російської (1917) академій наук.

Почесний член Товариства любителів природознавства, антропології і етнографії (1913).

Почесний член Московського товариства дослідників природи (1915).

Голова Казанського та Новоросійського товариства природознавців.

Друкувався в «Працях Київського товариства природознавства», «Нотатках Імператорської

академії наук», «Працях товариства натуралістів при Казанському університеті».

Перу нашого земляка належать наступні доробки: «Sphaeronella Leuckartii», «Про історію розвитку

кліщів» (обидві – 1869), «Історія розвитку аранеїн» (1870), «Ueber d. Metamorphose d. Echiurus»

(1876), «Etudes sur les Bryozoaires entoproctes» (1877), «Історія розвитку чечуги» (1878), «Ueber d.

embryonale Entwicklungsgeschichte der Salpen» (1887), «Ueber die Knospung d. Salpen» 1887),

«Urform d. Heteroplastiden» (1886), «Beitrage z. Embryonalentwicklung der Pyrosomen» (1891-1892).

Праці З. в основному присвячені анатомії, ембріології безхребетних та хребетних. Він успішно

працював і над вивченням ембріонального та морфологічного розвитку морських тварин.

Наш земляк, значно просунувши вперед порівняльно-ембріологічний напрямок в науці, довів, що

розвиток головного нервового ганглія в кільчастих хробаків і головного мозку в хребетних

відбувається неоднаково, тобто, що це – не гомологічні утворення.

Що стосується особистого життя, то З. шестирічним втратив матір, а семирічним – і батька.

Серед друзів та близьких знайомих З. – М. Лисенко, І. Мечников, Ф. Плеске, О.Ковалевський, І.

Щелков, Р. Лейкарт, М. Андрусов, І. Сєченов, О. Вериго, М. Умов, О. Градовський, В.

Морковников, Г. Семирадський та ін.

***

ПОДОБАЄТЬСЯ

, з наукового кредо В. Заленського

Учені займаються своїми дослідженнями тому, що їм це подобається.

З КОЛЕГОЮ НЕ ПОГОДИВСЯ, з розвідки С. Рєзніка «Мечников»

Мечников запевняв, що книга Бокля зіграла особливо важливу роль у формуванні поглядів його

покоління, проте Заленський з цим не погодився. Хто тут має рацію – вирішувати не будемо.

Очевидно, на Заленського Бокль особливого впливу не вчинив, а на Мечникова вчинив – тільки і

всього.

СПРОСТУВАВ ТЕОРІЮ ГЕККЕЛЯ, з монографії М. Воронцова «Макро– і мікроеволюція»

Геккель висунув теорію гастреї – гіпотетичного багатоклітинного праорганізму всього живого,

схожої на гаструлу.

Проте уже через два роки після обнародування Геккелем своєї теорії з її критикою виступив

відомий вітчизняний ембріолог і зоолог Володимир Володимирович Заленський. Він відзначив,

що гаструлоподібні організми чи їх личинкові стадії зовсім не мають настільки широкого

поширення, як про це писав Геккель.

Заленський нагадав про те, що нижчі плоскі хробаки – безкишкові турбелярії – взагалі позбавлені

травної порожнини. Чому ж примітивне багатоклітинне повинно було вже її мати, якщо навіть

серед сучасних форм багатоклітинних збереглися групи без шлункової порожнини?

«СОЮЗ НАУКИ», з статті Л. Бабічевої «Велитель мікробів»

Вже в юному віці Мечников виявив велику цікавість до наук. Його товаришем став Володя

Заленський, який був на два роки молодшим і теж цікавився природознавством. Приятелі,

поділивши між собою наукові напрями, вирішують... не мало не багато написати нову

енциклопедію з природознавства. З цією метою вони створюють організацію «Союз науки».

У його членів з’явилося безліч книг, які жертвував однокашник Мечникова, молодший син

фабриканта