Стрітення [Наталя Тисовська] (pdf) читать постранично

-  Стрітення  1.81 Мб, 32с. скачать: (pdf) - (pdf+fbd)  читать: (полностью) - (постранично) - Наталя Тисовська

Книга в формате pdf! Изображения и текст могут не отображаться!


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

стрiтення
Наталя
аталя ТТисовська
исовська

Інші книжки Наталі Тисовської

ТРИ ТАЄМНИЦІ ВЕЛИКОГО ОЗЕРА
мандрівний детектив

ОСТАННІЙ ШАМАН
фентезі-детектив

УКУС ОГНЯНОГО ЗМІЯ
містичний детектив

СОЛО ДЛЯ КОМП’ЮТЕРА
офісний детектив

Наталя Тисовська

СТРІТЕННЯ
Оповідання

3

УДК 821.161.2–312.9
ББК 84.4 Укр6
Т 44

Усі права застережені. Жодну частину цієї публікації не можна відтворювати, зберігати в системі пошуку інформації чи передавати в будь-якій
формі будь-яким способом — електронним, механічним, ксерокопіюванням або іншим способом — без попереднього письмового дозволу
власника.

Рекомендована ціна 5 грн. 00 коп.

Тисовська Н.
Т 44
Стрітення : Оповідання / Наталя Тисовська. — К. : Рукомесло, 2011. — 32 с.
«Дуже важко навіть визначити жанрову приналежність твору.
Це мікс із магічних істот, елементів наукової фантастики і майже
історично-достовірного світу другої половини сорокових років
минулого століття. Чудове оповідання!»
Юрій Камаєв

УДК 821.161.2–312.4/.9
ББК 84.4 Укр6
© Наталя Тисовська, текст, 2007
© Allan Carson, cover photo, 2011
© Рукомесло, 2011

...«Очі які у неї... мов купальська вода цвіте!»
Крім зелених очей, у неї була потерта чоловіча
шинель, шкіряний планшет на боці і чорні чоботи,
в яких потопала нога. Дивно, як у таких чоботиськах вона узагалі могла пересуватися.
— Випити хочете? — спитав він і, не чекаючи
відповіді, хляпнув безбарвної рідини в емальоване горня з чорною пощербиною на вінцях. Сам
пив з алюмінієвого.
Вона збрижила ніс і вмочила губи. Тьмяна зелень очей спалахнула зсередини.
— Боже, що це було?!
— Може, вам із содовою? — чмихнув він.—
Чи з соком манго? А, розумію, надаєте перевагу
бастардо...
5





СТРІТЕННЯ

3

«Дурень! Не міг попередити!»
Вуста горіли. Вона вкинула в горня жменьку
снігу, погріла в пальцях. Перехилила одним духом і, видихнувши, помахала долонею біля рота.
Еге ж, сьорбнути спирту, навіть розведеного, неабияке задоволення!
Вона зизила на незнайомця. У військовому однострої, але без погонів. Та, власне, нічого дивного: половина чоловіків так одягнена. Проте було
в ньому щось незвичайне. Вона не могла відразу
вловити — чи то хвороблива блідість, чи то навмисна неквапливість рухів, чи то дивний неживий погляд... Війна лишає тавро на всіх.
— Я надаю перевагу мерло. Не запаслися
пляшечкою?
— На жаль, на жаль! — він картинно закотив
очі.

3

6





Наглий постріл сполохав їх. Удалині забрехав
собака, озвалися лункі голоси.

Наталя Тисовська

3

7





СТРІТЕННЯ

Він підхопив автомат, що стояв притулений до
стовбура сосни. Його супутниця злякано кліпнула зеленими очима й простягнула горнятко.
— До біса! — він видер горня з її чіпких пальців
і пожбурив у кущі.— На південь — озеро. На льоду — як на долоні, нам не прорватися. Туди,— він
махнув рукою,— лани. Отже, на північ... Ну, чого
стоїш? Рухайся!
На півночі, кілометрів за два, починалася зона,
і місцеві не шанували того напряму.
Клишоного борсаючись у здоровезних чоботиськах, зеленоока побігла. Планшет ляскав по
боці, заважав.
— Що там у тебе? — гукнув він.— Кинь краще!
Вона вперто помотала підборіддям. Шалик
вистромився з-під шинелі, вона на ходу почала його заправляти. Собака гарчав дедалі
ближче.
— Мерщій! Мерщій! — він ухопив її за руку,
смикнув.— І звідки ти взялася мені на голову?
— О-о-ох!

Один чобіт залишився в снігу. Вона впала на
коліна, рука вислизнула з його долоні. Він різко
нахилився, здер другий чобіт, рвучко поставив
незграбну супутницю на ноги. Вона ж щось таке
прочитала в його очах, що, не чекаючи штурхана,
помчала вперед.
Він із жахом утупився в її босі підошви.

8





...Фронт відступив далеко на захід. У Бурячках,
колишньому районному центрі, навіть школу відчинили. Щоправда, навчання велося нерідною мовою, тож школярів доводилося зганяти на уроки
патиком. Одного чарівного дня на колишній будівлі Ради (нову вивіску з пишними вензелями ніхто
й не прочитав — мешканці, проминаючи, тільки
тричі плювали через ліве плече) намалювалося
оголошення: «Усі діти від шістьох до шістнадцятьох зобов’язані зголоситися до школи 20-го грудня на восьму ранку, де вони будуть розподілені по
класах. За ухиляння від навчання — розстріл».

Наталя Тисовська

3

9





СТРІТЕННЯ

У крамницях з’явилися харчі. Правда, не в
усіх в однаковій кількості й асортименті. На
універмазі тепер красувався напис: «Вхід тільки за перепустками». Звісна річ, місцевим ніхто
перепусток видавати і не збирався — навіть головлікар районної лікарні, котрий не так давно
прооперував вівчарку самого Полковника (зрозуміло якої армії), не отримав допуску в святая
святих. З універмагу чоловіки, вдягнені в чорні однострої з золотими лампасами й золотими ж ґудзиками, виносили величезні паперові
торби, що