Пригоди. Подорожі. Фантастика - 84 [Рей Дуглас Бредбері] (fb2) читать постранично

Пригоди. Подорожі. Фантастика - 84

Рецензент кандидат філологічних наук В. І. Положій

БОРОТЬБА І ПЕРЕМОГА

…І все-таки це потрібно. Летіти крізь ніч на вірному коні, поспішаючи на битву за справедливе діло, вдихати запах пороху, здирати долоні до крові об мокрі манільські снасті, мчати в блиску метеоритних потоків за сигналами SOS, зціпивши зуби, йти до полюса, підхоплювати прапор з рук комунара, який загинув на барикадах… Людській душі просто-таки необхідно відвідувати ту країну, де, за словами Олександра Гріна “…мов тіні, гігантські проходять вітрила, і чути крик — пісню — шепіт: “Таємниця — зачарування!” Пароль для входу до цієї країни: “Пригоди. Подорожі, фантастика”. ППФ!

Та не пригоди заради пригод пропонує читачеві черговий збірник ППФ. Різні на перший погляд твори цього збірника об’єднані спільною ідеєю, служать спільній меті.

Відкривають збірник нариси В. Кошути “Вона була росіянкою” та “Особистого підпису немає”. Автор розповідає про кілька епізодів боротьби антифашистського підпілля в Бельгії і Франції.

…Серед білого дня в Брюсселі відважна жінка вбила гітлерівського офіцера і зникла. Акція була зумисне зухвалою і демонстративною. Окупантам кинули виклик, на який вони відповіли з властивою їм підлістю: шістдесят заложників чекали смерті, якщо винуватець не здасться фашистам. І вона прийшла… Марина Олександрівна Шафрова-Марутаєва, дочка російських емігрантів. Перед стратою вона написала дітям: “Я виконала свій обов’язок перед Батьківщиною, Бельгією, сім’єю і вами”.

Кирило Олександрович Радищев, нащадок російського революціонера, якого імператриця назвала “бунтівником гіршим за Пугачова”, у тяжкий для своєї Вітчизни час не міг лишитись осторонь, хоча Росії він ніколи й не бачив. Народився і виріс у Парижі. В роки окупації створив підпільну групу “Помста”. Його схопили фашисти.

У Таємній експедиції Шешковський допитував Олександра Миколайовича Радищева. Відповіді були короткі: “Спільників не мав”. У гестапівській катівні Кирило Олександрович Радищев відповідав: “Спільників не мав…” Він загинув, коли йому було двадцять три роки.

Пригодницька кіноповість В. Підпалого і В. Добричева “Таємниці святого Юра” спершу захоплює гострим сюжетом, авантюрною колізією. Але поступово з усім неприхованим болем постає трагедія так званих січових стрільців, обдурених людей, які часто мимоволі ставали ворогами свого народу. Їх ошукали… І не останню роль у цьому відіграла уніатська церква, зокрема її “злий геній” митрополит Андрій Шептицький. Прикриваючись гаслами “свободи і самостійності”, він продавав свій народ спочатку Габсбургам, а згодом — гітлерівцям. Події повісті відомі з однойменного фільму, але й літературний варіант сценарію має неабияку пізнавальну і виховну цінність, ненав’язливо наголошуючи на тому, що наївність — небезпечна, марновірство — злочинне, людина, особливо — молода, мусить твердо знати, по який бік барикад її місце в житті.

Чітко визначився останнім часом основний тематичний напрямок української радянської фантастики. Активно пропагуючи досягнення науки, накреслюючи шляхи пошуку й піднімаючи пекучі питання завтрашнього дня, письменники створюють численні моделі майбутнього Землі, розкривають перед читачами всю небезпеку “ядерного шаленства”, екологічної кризи, втрати моральних начал. Торжество ідеалів гуманізму, підкреслюється в творах фантастів, — доконечна умова самого існування людства. Ці та інші тематичні особливості є характерними і для авторів цьогорічного збірника. Фантастика в їхніх творах стала демократичнішою, зрозумілішою, ближчою мільйонам читачів, які вільно орієнтуються і в сьогоднішніх проблемах, і в проблемах віддаленого майбутнього.

Мандрівки в просторі й часі, пригоди дії і думки пропонують читачам фантасти. Оповідання Ю. Іваниченка “Гончаки і сторожові” досліджує екстремальну ситуацію: космічну дуель ескадри земних кораблів з таємничим крейсером-убивцею. Оповідання розглядає проблему контакту в дещо несподіваному ракурсі: чи зможе Земля прийняти місіонерство братів по розуму? Адже співробітництво можливе тільки на паритетних началах. Земляни виграли цей бій — бій з власним минулим.

Герой фантастичного оповідання Є. Філімонова “У пошуках Станки” дуже зайнятий особистими справами. Він метушиться в паралельно існуючих реальностях, варіантах власного життя, розшукуючи свою єдину любов. І його зовсім не цікавлять проблеми світів, у які він потрапляє. Та одного разу йому довелося зробити свій найголовніший вибір. Владний голос боротьби за справедливість виявився дужчим.

Письменника О. Романчука (оповідання “Останній винахід Архімеда”) привабила таємниця останніх Архімедових креслень. Чим був так зайнятий великий учений, що не