Золота криницяКазки про тваринКазка про котика та півникаЛисиця та кітЛисичка-сестричка і вовк-панібратПро козу-дерезуСолом’яний бичокКозел і баранМурашок сильніший від орлаЛисиччина учтаВорона й ракБідний вовкЛисове серцеЯк лис вовкові масло показавСовині дітиМишача радаЛисичка в суддяхЯк півник до моря по воду ходивДовгомудикРукавичкаКолобокДід, баба і курочка-рябушечкаЛисичка, тиковка, скрипка та капканЯк лисиця з вовком їла м’ясо та в монастирі висвячуваласяЯк лисичка Івана баштанника зробила царевичемЧарівніТелесикКривенька уточкаЦарівна-жабаЧабанецьПокотигорошкоПро золоту горуІван БогданецьОхЯйце-райцеЮрза-Мурза і стрілець-молодецьВидимо й НевидимоЛетючий корабельНещасний ДанилоІван-царевич і залізний вовкПро жар-птицю та вовкаПро царенка Йвана і чортову дочкуЗмійЗміїв перстень, котик і собачкаКазка про солов'я-розбійника і про сліпого царевичаКазка про убиту сестру та калинову дудкуКобиляча головаКазка про гоніння мачухиКазка про красуню і злу бабуКазка про королеву КатеринуЗалізний вовкСоціально-побутові казкиРіпкаТри бажанняПро кладТорбиПарубок і чортЯк бідняк чорта обдуривПоходження кротаЧортова матірДва братиКазка про жадного чоловіка та про гадюкуПравда і НеправдаПро правду і кривдуЧоботиКівш лихаГостинець батьковіБідна вдова з сином удовиченкомСемиліточкаКому зозуля накувала?Пани, Хома і гускаНожикВчений вовкДурні чорти та хитрий наймитКозаЯк чоловік людей колись дуривЯк баба чорта дурилаМоскаль у пекліПанська політикаПро ченцяБідаПіп на казанніБрехняСтрижено! Стрижено!Докучливі казкиЯк солдат із зуба борони юшку варивКОРОТКІ БІБЛІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИПРИМІТКИСловникnotes1234
СЕМИЛІТОЧКА
Українські народні казки у записах та публікаціях письменників
XIX — поч. XX ст.
Художник КОСТЯНТИН МУЗИКА
Київ «Веселка» 1990
Для молодшого та середнього шкільного віку
ББК 84.2 СЗО
Особливість і цінність цього видання полягає в тому, що збірник складають найяскравіші записи та публікації українських народних казок, зроблені українськими письменниками XIX — поч.
XX століття. Його сторінки несуть живий аромат, живі барви розмовної стихії різних регіонів України того часу.
Упорядкування, передмова та примітки кандидата філологічних наук Л. Ф. Дунаєвської
Рецензент кандидат філологічних наук О. Ю. Бріцина
Любий друже! Чи задумувався ти над тим, чому живуть і не вмирають народні казки? А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ, його мудрість, віра і незгасаюче працелюбство, його джерельна совість та іскрометний жарт. Бо вони упродовж віків були і залишаються чарівними проповідниками доброти й милосердя, яких сьогодні так болісно не вистачає у людських взаєминах. Створювані за сивої давнини, казки, як і уся усна народна творчість, переказувалися із вуст у вуста, від одного оповідача до другого, передаючи аромат свого часу, змальовуючи фольклорний портрет тої місцевості, де розповідалися. Перегортаючи сторінки улюблених казок, ти зрозумієш, що казки — то наші великі вчителі, що спочатку виховують, а вже потім розважають. У казках народ завжди цінує Людину! Не за її соціальним становищем, а за тим, яка вона: добра чи зла, правдива чи підступна, що несе своїм існуванням іншим людям.
Знаходячи в навколишньому «живому» світові чимало схожого до своєї людської поведінки, звичок, наші предки у своїй уяві зображували його подібним до себе — вівці, коти, кози, собаки, кури, зайці, лисиці, вовки, ведмеді тощо в казках говорять, співають, сватаються, одружуються, ходять один до одного в гості, бенкетують, колядують, судяться і т. п. Тобто картини людського життя передаються алегоріями — через образи тварин.
Для української народної казки притаманне зображення краси героя не детальним описуванням зовніш
пості (це може бути зроблено кількома штрихами: позолочена голова, дорогі — мідні, золоті, срібні — шати, відповідно, такий же кінь; викреслено кількома словами: «такий гарний, що й ну!», «такий, що на світі другого такого немає»), а відтворенням чуйності, неодмінно скромності і добрих справ. Не випадково герої довго приховують у казках свою справжню подобу, постають спочатку навіть у потворному вигляді («Царівна-жаба», «Про ужа-царевича та його вірну жону» тощо). Цей традиційний засіб протиставлення використовується з метою захоплення, зміни настроїв читача (слухача).
Чоловіча доблесть виявляється у казках тільки благородством вчинків — у визволенні рідної землі від зміїв або чужоземних напасників, у врятуванні красуні від наглої смерті
Последние комментарии
19 часов 46 минут назад
1 день 11 часов назад
1 день 20 часов назад
1 день 20 часов назад
4 дней 3 часов назад
4 дней 7 часов назад