Сер Артур Кларк — англійський письменник,
науковець і винахідник, один з «великої трійки» найвидатніших письменників-фантастів ХХ століття.
Найбільшу славу він здобув після виходу культового
фільму Стенлі Кубрика «2001: Космічна одіссея» —
найкращої науково-фантастичної стрічки за всю
історію Голлівуду. «2061: Третя одіссея» — продовження величної саги про людство і Всесвіт.
Гейвудові Флойду 103 роки. Він мешкає на орбіті.
Після останніх подій космічний світ змінився до невпізнаваності. Космічні кораблі шугають Сонячною
системою з великими швидкостями. Та жоден з них
не ризикує зробити посадку на Європі, супутнику
Юпітера-Люцифера. Інопланетна цивілізація, яка
перетворила цілу планету на друге Сонце, лишила
попередження людству: «Ніколи не намагайтеся
висадитися на Європі».
Під час дослідження комети Галлея Флойд отримує тривожне повідомлення: корабель «Ґалексі» зробив вимушену посадку на Європі. На борту судна —
онук Флойда. Гейвуд розуміє: якщо ніхто не врятує
команду, то загибель чекає на все людство. Бо ті, що
зробили так з Юпітером, не попереджатимуть двічі.
www.bookclub.ua
ISBN 978-617-12-8343-5
Arthur С. Clarke
2061:
Odyssey Three
a novel
Артур Кларк
2061:
Третя одіссея
роман
харків
2021
УДК 821.111
К47
Жодну з частин цього видання
не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі
без письмового дозволу видавництва
Перекладено за виданням:
Clarke A. C. 2061: Odyssey Three : A Novel / Arthur C. Clarke. —
New York : Del Rey, 1989. — 272 p.
Переклад з англійської Шандора Нодя
Дизайнер обкладинки Петро Вихорь
ISBN 978-617-12-8462-3 (PDF)
ISBN 978-0-345-35879-0 (англ.)
Присвячується пам’яті Джуді-Лінн дель Рей —
редакторки від Бога, що поставила на цю книжку
і свої пару монет, але так і не встигла дізнатися,
чи воно було того варте
Від автора
Як «2010: Друга одіссея» не була безпосереднім продов
женням книжки «2001: Космічна одіссея», так і книжка,
яку ви читаєте тепер, не пряме продовження «2010-ї».
Усі три слід розглядати як варіації на одну й ту саму
тему, де з твору у твір діють одні й ті ж персонажі в доволі подібних ситуаціях, однак обставини щоразу інші.
Події, що трапилися відтоді, як 1964 року (за п’ять
років до того, як люди висадилися на Місяць!) Стенлі
Кубрик запропонував спробувати нам зняти «шикарне
епічне науково-фантастичне кіно», унеможливили зробити сюжетну лінію спільною для всіх трьох книжок, бо
в пізніших розповідях згадуються відкриття і події, які
під час написання попередніх книжок іще не відбувалися та навіть не передбачалися. «Двітисячідесятка»
стала можливою завдяки блискуче-успішним прольотам у 1979 році обох космічних зондів «Вояжер» повз
Юпітер, і я не збирався повертатися до цієї теми, поки
не стануть відомі результати польоту ще амбіційнішої
місії автоматичного космічного апарата «Галілео».
«Галілео» мав скинути в атмосферу Юпітера дослідний зонд, а крім того, провести майже два роки на
орбіті навколо нього, дослідивши всі основні супутники цієї планети. Апарат мали запустити з космічного
човника у травні 1986 року, а досягнути пункту свого
призначення той мав до грудня 1988-го. Тож десь уже
8
році у 1990-му я сподівався скористатися потоком нової інформації про Юпітер і його супутники…
Та, на жаль, трагедія із «Челленджером»1 відмінила
цей сценарій, і «Галілео», що, замість мандрувати
в космосі2, у цей момент перебуває в чистому та сухому приміщенні Лабораторії реактивного руху3, мусить
тепер шукати собі іншу ракету-носій. Йому таки пощастить, якщо він прибуде до Юпітера, відставши від
графіка лише років на сім.
Тож я вирішив далі не чекати.
Коломбо, Шрі-Ланка,
квітень 1987 р.
1
2
3
Політ космічного човника (шатла) «Челленджер» 28 січня 1986-го закінчився катастрофою на 73-й секунді після запуску. (Тут і далі прим. перекл.)
Цю книжку написано в 1987 році, а «Галілео» все-таки вирушив був у свою
подорож у 1989-му, і вона тривала до 2003-го.
The Jet Propulsion Laboratory (англ.) — Лабораторія реактивного руху, науково-дослідний центр НАСА.
Частина I
Чарівна гора
Розділ 1. Роки, що спинили
свій біг
— Як на сімдесятирічного чоловіка, ви в надзвичайно
гарній формі, — зауважив доктор Глазунов, відірвавши
погляд від останнього видруку від «Медкому», медичної служби армії США. — Я не дав би вам більше ніж
шістдесят п’ять.
— Радий це чути, Олегу. Тим більше що мені сто
три — як вам чудово відомо.
— Ну от, ізнову ті самі гості в ту саму хату! Можна
подумати, що ви ніколи не читали книжки професорки Руденко.
— Старенька люба Катерина! Ми ж планували погуляти разом на її сотий день народження. Мені було
дуже шкода, що вона не дожила до цього — ось що
буває, коли надто багато часу проводиш на Землі.
— Звучить досить іронічно, бо саме
Последние комментарии
2 дней 5 часов назад
2 дней 10 часов назад
2 дней 12 часов назад
2 дней 13 часов назад
2 дней 14 часов назад
2 дней 15 часов назад