ПАНАС МИРНИЙ
МОРОЗЕНКО
Вибрані твори
Київ 1970 _______________
Видавництво дитячої літератури «ВЕСЕЛКА» Київ, Кірова, 34. Друкоофсетна фабрика «Атлас» Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР. Львів, Зелена, 20
У1 М63 7–6–3 162–70М _____________________________________________ Для середнього шкільного віку
У ШИРОКИХ БЕРЕГАХ
Тече потік у ярочку... Ось його початок: б'є джерельце з-під гори, мов ящірочка, сюди-туди звивається в траві. А далі— поголубіла стрічка, поширшала, вже дзюркотить і журкоче струмок, по дорозі нові джерела його наповнили, і — потекла річка-невеличка... Так і велика ріка починається,— десь під горою, на луці або в лісі з маленької кринички. У неї вливаються струмки і потоки, річечки і ріки, вітер гонить хвилі по ній, і вже вона поїть своїми водами ниви, луки, ліси і відбиває в собі голубе небо і хмари, сонце і чайки, що пролітають над нею, журавлині ключі і гордого орла в піднебессі, блискавицю і веселку, місяць і рясні зорі, вечірню заграву і рожевий світанок... Плине широка й глибока ріка повз міста і села, поміж плавнями і степами. А ось і гирло. Тут береги ріки обриваються, і води ринули в море, в океан... Отак і життя людини. В одного воно — як гірський потік, що бурує й котить каміння в долину, в другого — мов у тої степової річечки,— тихе, мілке, заросле лепехою... А в третього — як та живодайна, повновода й могутня ріка. Плесо її широке, береги оперезані плавнями, течія чиста й невпинна. Все росте, буяє і в ній і коло неї. Така ріка життя й великого художника слова українського — письменника Панаса Мирного (Панаса Яковича Рудченка). Народився він за кріпаччини,— 13 травня 1849 року,— а помер після Жовтневої революції, коли ще не втихли громи боїв громадянської війни,— 28 січня 1920 року в Полтаві. Почалося його життя в тихому містечку Миргороді на Полтавщині. Потекло воно вузеньким срібним струмочком раннього дитинства. Глибокий слід залишають у пам’яті перші дитячі враження. А які ж то були враження? Батько Панасів, Яків Григорович, спочатку служив на посаді канцеляриста, а потім став бухгалтером повітового казначейства. Мати, Тетяна Іванівна, походила з сім’ї дрібного чиновника. Отже, була то сім'я чиновницька. Панас Мирний в одній статті згадував: «Батькові жалування у ті часи було дуже невеличке, і якби не своя земелька, то доводилося б сім'ї й голодувати. А сім'я уже була хоч і невеличка, та й не мала на такий достаток: цлрім старшого Івана, було ще два хлопці та дівчина. Кожного треба було іі одіти і ще про невеличку освіту потурбуватися...» Батько з усіх сил тягся, щоб кожному з дітей дати освіту. На кого ж він хотів їх повиучувати? В тих умовах дітям чиновника єдиний стелився шлях — у писарі, в казначеї, в бухгалтери, тобто в чиновники. Поле діяльності — канцелярія; вислужування, раСське схиляння перед начальством; нудні папери, рахівниця... І то була батькова мрія — пустити синів по цій дорозі. Така доля призначалась й малому Панасов.. Ой, чи не замулиться, чи не пересохне струмок його життя, чи не заросте лепехою? Де ті джерела й потоки, що наповнять його живлющою водою?.. Віддали Панаса вчитися в Миргородську початкову школу. 1857 року батька перевели з Миргорода в Гадяч, туди і вся сім’я переїхала. Там 1858 року Панас вступив до повітової школи, в якій провчився чотири роки. Добре йому давалась наука, багато він читав і почерк мав чудовий. А добрий почерк для службовця в канцелярії — то майже талант. Тvа найбільшою втіхою для Панаса були книжки. Згадаймо лишень, що писав Тарас Шевченко про своє дитинство:
Давно те діялось. Ще в школі,
Таки в учителя-дяка,
Гарненько вкраду п’ятака —
Бо я було трохи не голе,
Таке убоге — та й куплю
Паперу аркуш. І зроблю
Маленьку книжечку. Хрестами
І візерунками з квітками
Кругом листочки обведу
Та й списую Сковороду...
Последние комментарии
1 день 23 часов назад
2 дней 3 часов назад
2 дней 5 часов назад
2 дней 6 часов назад
2 дней 7 часов назад
2 дней 8 часов назад