Божество різанини [Ясміна Реза] (fb2) читать постранично

- Божество різанини (пер. Іван Рябчій) (и.с. Колекція театральна) 451 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Ясміна Реза

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Ясміна Реза Божество різанини




Дійові особи

Веронік Ульє

Мішель Ульє

Аннет Рей

Ален Рей

(Усім — між сорока і п’ятдесятьма роками.)


Вітальня.

Жодного реалізму.

Жодних зайвих деталей.


Веронік і Мішель Ульє сидять навпроти Аннет і Алена Рей.

Треба, щоб одразу відчувалося, що ми вдома у родини Ульє і що ці дві пари щойно познайомилися.


У центрі — низенький столик, завалений художніми альбомами.

Два великі букети тюльпанів у джбанах.


Панує серйозна, щира й поблажлива атмосфера.


ВЕРОНІК: Тож ось наша заява… А ви складете свою… «3 листопада о пів на шосту вечора у сквері Прапорщика Дюнана після сварки одинадцятирічний Фердінанд Рей, озброївшись кийком, ударив по обличчю нашого сина Брюно Ульє. Внаслідок чого в останнього опухла верхня губа, було пощерблено два різці та ушкоджено нерв правого різця».


АЛЕН: Озброївшись?


ВЕРОНІК: Озброївшись. О, вам не подобається слово «озброївшись»? Мішелю, чим можна замінити? Схопивши? Заволодівши? Схопивши кийок — непогано, еге ж?


АЛЕН: Так, хай буде схопивши.


МІШЕЛЬ: Схопивши кийок.


ВЕРОНІК (виправляє): Схопивши… Парадокс у тім, що ми завжди вважали сквер Прапорщика Дюнана такою собі безпечною гаванню, на відміну від парку Монсурі.


МІШЕЛЬ: Саме так. Завжди кажемо: до парку Монсурі не можна, до скверу Прапорщика Дюнана — будь ласка!


ВЕРОНІК: Але це я так… У будь-якому разі ми дуже вам вдячні за те, що прийшли. Складно досягнути чогось квапливими рішеннями.


АННЕТ: Та ні, це ми вам дякуємо, ми!


ВЕРОНІК: Не думаю, що слід за щось дякувати. На щастя, існують навички співіснування!


АЛЕН: Що їх наші діти, здається, ще не набули. Тобто, я хотів сказати — наш син!


АННЕТ: Авжеж, саме наш син!.. А як бути з зубом, якщо нерв ушкоджено?..


ВЕРОНІК: Ми ще не знаємо. Записалися до лікаря. Здається, загрози для всього нерва немає.


МІШЕЛЬ: Там лише невеличка цятинка.


ВЕРОНІК: Саме так, цятинка. Частину нерва зачепило, а решту не ушкоджено. Але поки що нерв не умертвляють.


МІШЕЛЬ: Хочуть дати зубику шанс.


ВЕРОНІК: Це, принаймні, краще, ніж пломбування каналів.


АННЕТ: Авжеж…


ВЕРОНІК: Тож певний час за зубом стежитимуть, аби дати нервові час на відновлення.


МІШЕЛЬ: Хлопчині доведеться ходити з керамічною наліпкою на зубі.


ВЕРОНІК: Адже до вісімнадцяти років протезів на ставлять.


МІШЕЛЬ: Так, вона має рацію.


ВЕРОНІК: Постійні протези можна ставити лише тоді, коли процес росту зубів завершився.


АННЕТ: Звичайно… Сподіваюся… Сподіваюся, все буде гаразд.


ВЕРОНІК: Ми на це розраховуємо.


Пауза.


АННЕТ: Які чудові тюльпани!


ВЕРОНІК: Це з квіткової крамнички на ринку Мутон-Дюверне. Знаєте, нагорі?


АННЕТ: Звісно, знаю.


ВЕРОНІК: Їх щоранку доставляють із Голландії. Десять євро за п’ятдесят тюльпанів.


АННЕТ: Справді?


ВЕРОНІК: Знаєте ту крамничку? Нагорі?


АННЕТ: Так, знаю.


ВЕРОНІК: Не знаю, чи вам відомо, але він не хотів виказувати Фердінанда.


МІШЕЛЬ: Так, він відмовлявся.


ВЕРОНІК: Дивне видовище: у дитини немає обличчя, зубів — і вона відмовляється говорити!


АННЕТ: Уявляю.


МІШЕЛЬ: Брюно не хотів виказати його зі страху, що друзі вважатимуть його за наклепника. Веронік, треба дивитися правді в очі, це була не просто мужність.


ВЕРОНІК: Згодна, проте мужність — також прояв колективізму.


АННЕТ: Звісна річ… Тоді як?.. Мені цікаво, як ви в такому разі дізналися про Фердінанда?..


ВЕРОНІК: Дуже просто: ми пояснили Брюно, що, захищаючи цього хлопчика, він лише шкодить йому.


МІШЕЛЬ: Ми сказали, що, якщо цей хлопчик уважає, буцімто можна всіх спокійно гамселити, то хіба він колись зупиниться?


ВЕРОНІК: Сказали, що, якби батьками цього хлопчика були ми, то, поза сумнівом, хотіли би знати про це.


АННЕТ: Ну, звісно…


АЛЕН: Авжеж… (його мобільний вібрує) Даруйте… (він відходить; розмовляючи по телефону, виймає з кишені записник) Так, Морісе, дякую, що передзвонив. Отже, у ранковому номері газети «Лез Еко», зачитую: «Згідно з висновками дослідження, надрукованого у британському журналі «Ленсіт» і передрукованому вчора у «Файненшинал Таймс», двоє австралійських науковців з’ясували неврологічну дію «Антрилу» — препарату проти високого тиску, випущеного лабораторією «Ференц-Фарма». Спостерігаються побічні ефекти від зниження слуху до порушення координації рухів…» Хто у вас, трясця, стежить за ЗМІ?! Гидко читати… Що мене роздратувало?! Зібрання акціонерів! Вони збираються за два тижні. Витрати на позов за вами?.. Гаразд… Гей, Морісе, запитайте у