Викрадений лист [Едґар Аллан По] (fb2) читать постранично, страница - 8

ще й написали йому щось?

– Бачите, це було б не зовсім справедливо, ба навіть образливо, – лишити йому порожнього папірця. Одного разу в Відні Д. устругнув мені неприємну штуку, і я сказав йому, цілком незлобливо, що цього не забуду. Отож знаючи, що міністрові цікаво буде довідатися, хто саме перехитрував його, я змилостивився і залишив йому ключа до розгадки. Він добре знає мій почерк, тим-то я й написав посередині чистого аркуша:

... Un dessein si funeste,

S'il n'est digne d'Atree, est digne de Thyeste.*

Це з Кребійонового «Атрея».*

_______________________

Примітки

«Викрадений лист» є третьою новелою з трилогії Едґара По про детектива-аматора Оґюста Дюпена. Перша та друга частини трилогії – новели «Убивства на вулиці Морґ» і «Таємниця Марі Роже».

Nil sapientiae odiosius acumine nimio – Для мудрості нема огиднішого від мудрствування (латин.).

Сенека Луцій Анней (бл. 4 до н. є. – 65 н. є.) – римський філософ-стоїк, письменник, політичний діяч, вихователь Нерона. За його наказом наклав на себе руки.

Абернеті Джон (1764-1813) – англійський хірург, відомий брутальною відвертістю у ставленні до пацієнтів і примхливою поведінкою.

... приписуваної Ларошфуко, Лабрюйєрові, Макіавеллі й Кампанеллі. – Ларошфуко Франсуа (1613-1680) – французький письменник-мораліст. У «Мемуарах» і «Максимах» у відточеній формі висловив свої гострокритичні думки про аристократію, дав їй сатиричну оцінку. Лабрюйер Жан (1645-1697) – французький письменник-мораліст. Макіавеллі Нікколо (1469-1527) – італійський політичний мислитель, письменник. Вважав, що заради зміцнення держави влада може вдаватися до будь-яких засобів, зокрема й аморальних. Кампанелла Томмазо (1568-1639) – італійський філософ, поет, політичний діяч, автор ранньокомуністичної утопії «Місто сонця».

Шамфор Себастьєн (1741 -1794) – французький письменник, секретар якобінського клубу, наклав на себе руки в дні якобінського терору. Автор афоризмів «Максими і думки», які вийшли друком уже після його смерті.

Il y a à parier, que toute idée publique, toute convention reçue, est une sottise, car elle a convenu au plus grand nombre – Можна закластися, що всяка поширена ідея, всяка загальноприйнятна умовність є дурницею, оскільки вона припала до вподоби людському загалові (фр.).

... «аналіз» так само мало означає «алгебру», як, наприклад, латинське «ambitus» – «амбіцію», «religio» – «релігію» або «homines honesti» – «шанованих людей». – Ambitus – обходження; religio – сумлінність; homines honesti – чесні люди (латин.).

Брайант Джейкоб (1715-1804) – англійський письменник, автор книги «Нова система, або Аналіз античної міфології».

vis inertiae – сила інерції (латин.).

momentum – імпульс (латин.).

facilis descensus Averni – Легкість спуску в пекло (латин.). «Легкість спуску в пекло» – слова з «Енеїди» Вергілія.

Каталані Анджеліка (1780-1849) – італійська співачка, колоратурне сопрано, вражала слухачів широким діапазоном свого голосу.

... Un dessein si funeste, S'il n'est digne d'Atree, est digne de Thyeste – Одному – згубний, іншому – побідний, Цей план як не Атрея, то Фієста гідний (фр.).

«Атрей і Фієст» – трагедія французького драматурга Клода Проспера Жоліо Кребійона. В п'єсі йдеться про двох братів-ворогів. Цар Мікен Атрей помщається своєму братові Фієстові, вбиваючи його сина й пригощаючи його кров'ю вбитого, а Фієст спокушає братову дружину.