Ясинский Антон [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

відомо з невеликої

замітки, опублікованої в газеті «Звязда» 27 травня 1935 року. Її автори – два Олександри, відомі

археологи Лявданський і Коваленя – відправилися в село Городище, де, за припущенням їх

старшого колеги, розташовувався первинний Мінськ. Там, недалеко від злиття річок Птичь і

Менка, в яку впадає струмок Дунай, вони виявили велике земляне зміцнення з високими валами,

поруч його – село і багато курганних могил X-XI століть.

За їхніми словами, тут знайдені клади арабських і візантійських монет. Що свідчить: на Менці

кипіло життя, розвивалася торгівля. Від річки місто одержало свою назву. А оскільки сучасний

Мінськ стоїть на Немизі, то, слід вважати, колись він був перенесений. Мабуть, після подій 1067

року.

Лявданський і Коваленя упевнено приєднали свій голос до думки Ясинського. Проте не відповіли

на одне істотне питання: що ж примусило жителів первинного Мінська проміняти «менську»

прописку на «немизьку»?

...У правильності гіпотези Ясинського набрався сміливості засумніватися після війни тоді ще

молодий археолог Едуард Загорульський. Він зрештою заявив: «Жодне з цих положень не було

доведено».

...Прихильники теорії перенесення – від Ясинського до Штихова, – як представляється, поза

сумнівом, мають рацію в одному: місто повинне було одержати (і одержало) свою назву від

гідроніма. Доречно привести приклад з польським Мінськ-Мазовецьким, на початку XV століття

ще відомим як Mensko, Myensko. Назва цього міста виводиться від річки Мень. Таких топонімів і

гідронімів багато в Підмосков’ї, в Чернігівській області України, але в першу чергу в Білорусі і

Литві.