Филиппов Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

не в об’єктах: всі спроби спростувати це положення Канта і показати, що існують простір і час,

котрі представляють властивості самих речей, або навіть, що існують якийсь абсолютний простір і

абсолютний час, незалежні від наповнюючих їх речей і подій, – ці спроби показують лише

недостатнє розуміння аргументів Канта. Знищить думку, усуньте всі мислячі істоти, які

відчувають, – і що залишиться від простору і часу?

...Боюся, що все сказане мною здасться вам недостатньо розвиненим. Але від вступних зауважень

важко чекати великої переконливості. Метою мого справжнього листа було лише попередній

вступ в ту область, в якій нам тепер доведеться зайнятися докладним топографічним

дослідженням.

ЗНАЙШОВ ПОСТІЙНІ ЗАКОНИ, з листа М. Філіппова Д. Менделєєву

Вважаю, що всі метали утворюють в термохімічному відношенні низку, цілком відповідну

Періодичній системі елементів. У доказ я привожу спеціальну таблицю, відправні дані для якої

узяті мною з робіт Томсена, Бертело і Фукрана.

На жаль, у мене немає даних для рідких металів.

Для галоїдних і всіх інших радикалів я знайшов також постійні закони, які виявляються лише при

розгляді розчинів. Це наслідок закону Томсена, ним помічений.

СКАСУВАТИ ВІЙНИ, з листа М. Філіппова до газети «Російські відомості» від 11 (24) червня

1903 р.

У ранній юності я прочитав у Бокля, що винахід пороху зробив війни менш кривавими. З тих пір

мене переслідувала думка про можливість такого винаходу, який би зробив війни неможливими.

Як це не дивно, але днями мною зроблено відкриття, яке фактично скасує війну.

Мова про винайдений мною спосіб електричного передавання на відстань хвилі вибуху. Це

передавання можливе на відстані в тисячі кілометрів, так, що здійснивши вибух у Петербурзі

можна передати його дію до Константинополя. Спосіб дивовижно простий і дешевий. За такого

ведення війни на відстанях, мною вказаних, війна стає безумством і повинна бути скасована.

Подробиці я опублікую восени в мемуарах Академії наук. Досліди сповільнюються надзвичайною

небезпекою вживаних речовин, частково вельми вибухових, частково вельми отруйних.

РОМАН ВАШОГО ЧОЛОВІКА ВРАЗИВ, з листа Л. Толстого дружині М, Філіппова у червні

1904 р.

Я прочитав роман вашого покійного чоловіка «Севастополь в облозі» і був уражений багатством

історичних подробиць. Людина, що прочитала цей роман, одержить абсолютно ясне і повне

уявлення не лише про севастопольську облогу, а й про всю війну і її причини.

Тим, хто вивчає історію Севастополя, не обійтися без прочитання цього роману.

МАСОВА ПСИХОЛОГІЯ, з монографії С. Лутоніної «Соціологічні ідеї М. М. Філіппова і їх

прогресивний характер»

У створеній Філіпповим універсальній цілісній картині соціальної дійсності Росії кінця XIX

століття немало місця відведено соціологічним питанням. Ломка старих і зародження нових

суспільних відносин вимагали всебічного і глибокого осмислення закономірностей, і шляхів

суспільного розвитку, адже прагнення до універсального осмислення дійсності є традицією

російської філософії. У центрі уваги російських мислителів завжди були проблеми людини, її

внутрішній і зовнішній світ, проте такого широкого спектру соціальних ідей, як у творчості

Філіппова М. М., не було ні у одного з його сучасників

...Своєрідне уявлення Філіппова про співвідношення ролі народних мас і особи в історії. Він не

поділяє погляд на «безіменні» маси як головний чинник в історії. Повне заперечення ролі особи...

вважає одностороннім.

...Аби зрозуміти хід історії, вважає Філіппов, необхідно оцінити комбінацію мільйонів

індивідуальних розумів і прагнень, необхідно мати справу не лише з індивідуальною, але й

масовою психологією.

У роботах Філіппова мають місце ідеї наукового прогнозування, які можуть бути корисні в наші

дні.

ЯК РОЗУМІТИ ДОБРО, з статті Л. Григоренко «Російські критики про Л. М. Толстого»

У 11-му числі «Російського багатства» за 1886 рік статтю постійного розділу «Журналістика

російська» написав М. Філіппов і серед іншого торкнувся такого питання: «Оповідання

Володимира Короленка і його ставлення до вчення Льва Толстого». Критик намагається довести,

що Короленко, виступаючи проти ідей Толстого своїм новим твором, помиляється і «сильно

хибить проти істини», називаючи людей, які протиставляють силі любов і проповідують

непротивлення злу насильством,