Симиренко Лев [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

СИМИРЕНКО Лев Платонович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Учений-садівник. Фундатор агроекології плодових культур; першого в Європі помологічного

розплідника і маткового саду; власник найбільшої в Європі колекції плодових, ягідних і

декоративних рослин; першим застосував зимове щеплення на теренах Російської імперії. В

помології існують наукові поняття «промислове плодівництво», «промисловий сад» і

«промисловий сорт»; є сорт яблук «Ренет Симиренка».

З поміщицької родини. Батько, Симиренко П., – цукрозаводчик.

Народився 19 лютого 1855 р. в родовому маєтку Платоновому Хуторі Черкаського повіту

Київської губернії Російської імперії (нині – Городищенський район Черкаської області України).

Убитий 24 грудня 1919 р. (6 січня 1920 р.) в родовому маєтку Платоновому Хуторі Черкаського

повіту Київської губернії Російської імперії (нині – Городищенський район Черкаської області

України) за нез’ясованих обставин (за офіційною версією – бандитами, за неофіційною –

чекістами).

Закінчив одеську приватну гімназію Керрі (1872), навчався на фізико-математичному факультеті

Новоросійського університету (1872-1873), в Петербурзькому політехнічному інституті (1873-

1874), на природничому відділенні Київського університету св. Володимира (1874-1876), закінчив

Новоросійський університет (1876-1879).

Почесний громадянин м. Одеси.

Член-кореспондент Бельгійського товариства садівництва (1894).

Член Французького національного помологічного товариства (1895).

Кавалер великої золотої медалі ювілейної виставки Російського Імператорського помологічного

товариства (1908).

Спеціалізувався з проблем інтродукції, запровадження нових сортів плодових і ягідних культур.

Перу нашого земляка належать наукові розвідки «Досвід і дослідження кримського промислового

плодівництва», «Матеріали до вивчення кримського промислового плодівництва», капітальна

праця на 2000 сторінок «Кримське промислове садівництво», а також тритомна «Помологія».

З владою порозуміння не знаходив. Перший обшук стався у справі за підозрою про підготовку

повалення царизму (1874). Зобов’язаний підпискою про невиїзд.

Удруге обшуканий в Одесі (1879).

Утретє обшуканий і заарештований у справі про приналежність до революційного гуртка і за

розпорядженням Київського генерал-губернатора на п’ять років запроторений під нагляд поліції

до Красноярського краю (1879).

За найвищим розпорядженням переведений до Іркутської губернії (1883).

Після звільнення мешкав в Черкаському повіті, м. Курську, знову Черкаському повіті під

поліцейським наглядом, від якого офіційно був зрештою звільнений (1894).

Що стосується особистого життя, то сина нашого земляка Володимира за стандартним

звинуваченням в приналежності до антирадянської щкідницької організації розстріляли (1938).

В Україні зусиллями Тетяни – доньки С. – видруковано двотомник «Часткове сортознавство

плодових рослин» (1995-1996).

У Києві одна з вулиць носить ім’я нашого земляка.

Серед друзів та близьких знайомих С. – С. Мокржицький, В. Дебогорій-Мокрієвич, А. Желябов, Д.

Лизогуб, В. Осинський, Я. Стефанович, І. Білоконський та ін.

***

ПОЕЗІЯ САДУ,

з життєвого кредо Л. Симиренка

Хто дихає садом, той дихає молодістю, радістю життя, поезією, довголіттям.

МОЯ ДРУГА БАТЬКІВЩИНА, зі спогадів Л. Симиренка

Я поволі знайомився з Південним берегом, здійснюючи довгі екскурсії всіма його напрямками, і

чим я більше освоювався з краєм, тим глибше до нього привертався, так що зараз він мені не

менше дорогий і любий, ніж природному кримчакові.

Там, в Криму, я не відчуваю себе ні чужинцем, ні стороннім, я приймаю гаряче до серця його

інтереси і тут я мовби знайшов свою другу батьківщину.

ОЩАСЛИВИВ КРАЇНУ, з оцінки діяльності Л. Симиренка В. Гомілевським

Щаслива країна, в якій живуть і працюють такі трудівники як Л. П. Симиренко.

ДО СИБІРУ, з біо-бібліографічного словника «Діячі революційного руху в Росії»

За розпорядженням генерал-губернатора від листопада 1879 року за контакти з головними

членами київського революційного співтовариства і сприяння їм висланий в адміністративному

порядку під відкритий нагляд до Східного Сибіру.

ЗАКОНАДАВЦІ МОДИ, з розвідки Н. Гамолі «Генерація перших і єдиних. Династія