загрузка...
Перескочить к меню

Порай-Кошиц Павел (fb2)

файл не оценён - Порай-Кошиц Павел [Справочник-дайджест] 14K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




ПОРАЙ-КОШИЦЬ Павло Олексійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Оперний співак (тенор), педагог.

З селянської родини. Донька, Порай-Кошиць Н., – оперна співачка.

Народився 14 (26) грудня 1863 р. в с. Кирилівці Звенигородського повіту Київської губернії

Російської імперії (нині – с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області України).

Звів рахунки з життям 2 (15) березня 1904 р. в м. Москві Російської імперії (нині – столиця РФ).

Навчався в Київській духовній семінарії, Московській консерваторії, стажувався в Італії.

Був співаком Нижньогородської капели купця В. Рукавишникова (поч. 1880-х), оперних театрів

італійських міст Верчеллі і Казальме-Маджіоре (1886-1889), Тифліської опери (1889-1890),

солістом Київської опери (1890-1893), московського Великого театру (1893-1903), викладачем

низки приватних студій.

Мав сильний голос гарного тембру, мав привабливу сценічну зовнішність. Вирізнявся вокальною

майстерністю, артистизмом.

Перший виконавець партій Фабія («Пісня торжествуючого кохання» А. Сімона), Зігфрида

(«Зігфрид» Р. Вагнера), Енея («Троянці в Карфагені» Г. Берліоза) на теренах Російській імперії.

Серед інших партій – Князь («Русалка»), Герман («Пікова пані»), Вакула («Ніч перед Різдвом»),

Едгар («Лючія ді Ламмермур»), Макс («Вільний стрілець»), Отелло («Отелло»), Герцог

(«Ріголетто»), Альфред («Травіата»).

Співав у оперних театрах Греції, Гватемали, Баку.

Виступав як концертний співак. Програми включали романси М. Лисенка і П. Чайковського.

У книзі І. Лисенка «Музики сонячні дзвони: Статті, рецензії, спогади» є нарис про нашого земляка

(2004).

Серед друзів та близьких знайомих П.-К. – П. Чайковський, Ф. Шаляпін, Є. Єзерська, Л. Собінов,

Ф. Комісаржевський, А. Барцал, С. Рахманінов, В. Севастянов, С. Власов, М. Дейша-Сіоницька, В.

Зарудна, Л. Звягіна, Б. Корсов, П. Оленін, Д. Южін, С. Трезвинський та ін.


***

ГОЛОС І ЩЕ ДВІЧІ ГОЛОС, з професійного кредо П. Порай-Кошиця

Для того, щоб бути оперним співаком, потрібно три речі: голос, голос і ще раз голос.

З ШЕВЧЕНКІВСЬКИХ МІСЦЬ, з замальовки «Найбільше йому подобалися Байдари» в газеті

«Кримська Світлиця» від 7 лютого 2003 р.

Корифей вітчизняної хорової культури двадцятого століття Олександр Антонович Кошиць

народився 31 серпня (12 вересня) 1875 року в сім’ї священика в селі Ромашках, що тепер входить

до Миронівського району Київської області. Його дитячі та юнацькі літа минули на

Звенигородщині. Згодом він напише: «Тарасівка, куди переїхав мій батько влітку 1877 р., лежить в

яру на дорозі (на 10-й верстві) від Звенигородки до Вільшани. Її ниви межують з кирилівськими,

які міряв босими ногами наш геній Т. Шевченко».

Тарасівські і кирилівські Кошиці – одного роду. В священика Григорія Івановича Кошиця

наймитував тринадцятилітній Шевченко. Відомим співаком (виступав в оперних театрах Європи й

Америки) став Павло Олексійович Кошиць. З ним у Кирилівці не раз бачився Олександр

Антонович. Там же він познайомився з нащадками Шевченкового роду та людьми, котрі

пам’ятали приїзди поета на батьківщину.


ВИСТУПАВ НА БАТЬКІЩИНІ, з довідки «Київське оперне товариство»

Одне з перших оперних товариств в Росії. Засноване І. П. Прянішниковим в Києві в 1889 р.

(існувало до 1892).

Тоді в Київському оперному товаристві поставили опери «Іван Сусанін», «Руслан і Людмила»,

«Русалка», «Демон»; «Галька», «Аїда», «Ріголетто», «Трубадур», «Кармен», «Тангейзер»,

«Фауст», «Гугеноти», «Роберт-Диявол», «Пророк», «Африканка», «Фенелла», «Міньйон»,

«Джоконда» й ін.

У трупі в різні роки працювали: І. П. Прянішников, І. В. Тартаков, М. Є. Медведєв, К. І. Михайов-

Стоян, В. О. Даверін-Кравченко, О. А. Ляров, П. О. Порай-Кошиць, О. М. Соловйова-Мацулевич,

М. Д. Смирнова, С. П. Нечаєва та ін.

російської опери в Києві, сприяла зростанню української та російської музичної і постановочної

культури; були створені чудовий хор і оркестр (диригент І. В. Прибик). Товариство збагатило

репертуар Київської опери такими постановками як «Князь Ігор», «Пікова пані»; «Кам’яний

гість», «Ворожа сила», «Отелло», «Весілля Фігаро», «Лоенгрін», які киянам були показані вперше.


УПЕРШЕ В РОСІЇ, з статті О. Смирнова «Зігфрид» на сцені Великого театру»

«Зігфрид» («Siegfried») – опера (муз. драма) Р. Вагнера (3-я опера з тетралогії «Кільце Нібелунга»,

лібрето – на основі скандинавського епосу 8-9 ст.

...У Росії вперше поставила німецька трупа А. Неймана в Москві і Петербурзі в 1889 р.

Перша постановка російською мовою відбулася 27 січня 1894 р. у Великому театрі (диригент

Альтанп, декорації Вальца; Зігфрид – Кошиць, Міме – Барцал, Вотан – Власов, Альберіх – Корсов,

Голос Фафнера – Трезвинський, Брунгільда – Дейша-Сіояїцька, Ерда – Звягіна, Голос лісової

пташки – Ейхенвальд).


ВБИВСТВО ТЕНОРІВ, зі «Спогадів» В. Теляковського

Вагнерівський репертуар і в Москві


Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг

Последние комментарии

Последние публикации

Загрузка...