КРАМАРЕНКО Лев Юрійович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Художник.
З лікарської родини.
Народився 13 січня 1888 р. в м. Умані Київської губернії Російської імперії (нині – районний
центр Черкаської області України).
Помер 5 березня 1942 р. в м. Самарканді Узбецької РСР СРСР (нині – адміністративний центр
однойменної області Республіки Узбекистан).
Навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету (1906-1908), займався
живописом в майстернях при Петербурзькій академії мистецтв, паризькій академії Ронсона (1909-
1911).
Працював директором Глинської керамічної школи на Полтавщині, Межигірського керамічного
технікуму на Київщині, ректором Київського інституту пластичних мистецтв.
Серед найвідоміших доробків: розпис конференц-залу академії наук України (1930), Київського
російського драматичного театру (1936-1937), картини «Сухумі» (1933), «Провулок в Гур-Емірі»
(1934), «Біля моря», «Місто біля моря» (обидва – 1938),
Під час евакуації підхопив черевний тиф, внаслідок чого й помер.
Серед друзів та близьких знайомих К. – Д. Кардовський, І. Савицький, Ш. Герен, П. Боннар, О.
Таран, В. Пальмов, П. Голубятников, Л. Чупятов, В. Єрмилов, М. Дені, О. Богомазов, П. Серюз’є
та ін.
***
КОНТРАСТ КОЛЬОРІВ
, з творчого кредо Л. Крамаренка
Прагнув побудови контрастами кольорів міцної, матеріальної, стійкої об’ємної форми.
БАТЬКО БУВ ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНОЮ ЛЮДИНОЮ, з розвідки «Невідомі сторінки життя
Лева Крамаренка» на ndgazeta.org.ua
Один з найблискучіших живописців ХХ-го століття Лев Юрійович Крамаренко своє ім’я одержав
на честь діда, Л. Ю. Крамаренка, який закінчив київську і петербурзьку семінарії і перебрався до
Черкаського повіту, де й оселився у Мошках.
Поблизу Мошок, у парку, серед лісу, ще з кріпосних часів князем Воронцовим був побудований
палац, а на вершині гір – біла веранда з колонадою, відкіля відкривався вид на долину Дніпра і
містечко, оздоблене високими вербами, осокорами, густими садами та блискучою стрічкою річки
Канави. Лише висока багатоголова кам’яна церква виділялася серед цієї зелені. Саме в цю церкву
1848 року і був призначений священиком Лев Юрійович-старший.
…Юрій Львович, батько майбутнього художника, був учнем знаменитих хірургів Пирогова і
Караваєва. Після закінчення університету наприкінці 1876 року його відправили на Кавказький
фронт, а через два роки він одержав запрошення на посаду головного лікаря Умані.
Тамтешнє життя все більше і більше захоплювало родину Крамаренків. Часто в їхньому будинку
влаштовувалися літературно-художні вечори, на які збиралася молодь, а також аматори музики й
співу. Коли ж в Умань приїхав відомий бібліограф і фольклорист Михайло Федорович Комаров,
створений Крамаренко український кружок став працювати над складанням російсько-
українського словника «Спілка».
На початку 80-х років Крамаренко і Квятковський організували в Умані осередок Головного
Управління Червоного Хреста.
Юрій Львович організував 1887 року аматорський театр, спектаклі якого ставилися у військовій
казармі («Одруження», «Шельменко-денщик», «По ревізії», «Грошові тузи», «Кум мірошник»). Це
був час відродження українського театру. В Умань запрошували трупи Кропивницького і
Садовського, Карпенка-Карого і Саксаганського.
…Родина була дуже дружною. На літо виїжджали або до діда в Мошки, або в село до Костянтина
Юцевича – керуючому маєтком Терещенка. Якось усією родиною їздили до Одеси, де професором
духовної семінарії працював рідний брат матері Юрія Львовича Костенков. Досить часто
відвідували парк у Софіївці, посаджений наприкінці ХУІІІ століття Феліксом Потоцьким,
любувалися містками і статуями, долиною Гігантів, площею Зборів...
…У їхньому новому будинку, як і раніше, збиралося багато молоді і йшла літературно-художня
робота, засідав науковий гурток старшокласників і навіть видавався журнал «Наше життя». На
прохання Крамаренко в Умань приїжджав І. Д. Лукашевич, котрий звільнився після 17-тилітнього
перебування в Шліссельбурзькій фортеці. Жив він три дні в Юрія Львовича і зробив дві доповіді
про театр і клуб.
РЕАНІМУВАЛИ ІНСТИТУТ, з статті Р. Петрової «Аналіз розвитку українського авангарду»
Новий спектр художнього життя авангарду пов’язаний з
Последние комментарии
8 часов 48 минут назад
17 часов 40 минут назад
17 часов 43 минут назад
3 дней 6 минут назад
3 дней 4 часов назад
3 дней 6 часов назад