КАНІВЕЦЬКИЙ Євдоким Савич
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Священик. У чернецтві – Єпіфаній (1800).
З міщанської родини.
Народився в 1775/1776 р в с. Богушковій Слободі Золотоніського повіту Полтавської губернії
Російської імперії (нині – с. Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області).
Помер 24 травня 1825 р. в м. Воронежі Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області РФ). Похований в місцевому Благовіщенському соборі.
Закінчив Переяславську духовну семінарію, Київську духовну академію (1794).
Був учителем Переяславської духовної семінарії (1794-1800), ієродияконом, ієромонахом (1800-
1805), учителем Новгородської духовної семінарії (1805-1806), архімандритом Віленського Свято-
Духового монастиря (1806-1808), ректором Казанської духовної академії (1808-), єпископом
Воронезьким і Черкаським (1816-1825).
Кавалер ордена св. Ганни 2-го ступеня (1811).
Перу нашого земляка належать «Слово на день св. Іоанна Золотоустого 13 листопада: Про
обов’язки наставника», «Слово на день тезоіменитства імп. Марії Федорівни і вел. кн. Марії
Павлівни», «Про благотворний вплив св. віри на людей» (усі – 1807), «Промова після прочитання
найвищого маніфесту про заклик всіх станів до одностайного повстання проти ворога вітчизни
перед молебнем про перемогу..., виголошена Казанської академії ректором, Спасо-
Преображенського монастиря архімандритом і кавалером Єпіфанієм, в Казанському
кафедральному Благовіщенському соборі 1812 року липня 22 дня» (1812).
За заповітом 213 книг російською і 98 книг іноземними мовами з його бібліотеки передані до
Воронезької духовної семінарії (1826); дев’ять примірників перебувають у відділі рідкісних книг
бібліотеки Воронезького державного університету.
Серед друзів та близьких знайомих К. – А. Соколов, С. Чехов, І. Зацепін, Т. Кондратьєв, О.
Лебедєв та ін.
***
ДУМАЙ ПРО БЛИЖНІХ
, з життєвого кредо Є. Канівецького
Усі наші вчинки і справи неминуче впливають на когось іншого.
ІСТИННО АПОСТОЛЬСЬКІ ПРОПОВІДІ, з листа М. Магницького О. Аракчеєву від 11 квітня
1817 р.
Тутешній преосвященний (Канівецький – авт.), пастир благочестивий і добродійний, також знає
істинне всього становище. Він давно гримить з кафедри соборної проти ворогів внутрішнього
порядку і зловживань; але ті, кого це стосується, мало виправляються, і прекрасне тутешнє
духівництво за істинно апостольські проповіді страждає від різних гонінь поліції, яка, порушуючи
закон, ставить до нього постій.
ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА, з книги Є. Ліпакова «Нариси історії казанських духовних шкіл»
Ситуація в столичних духовних школах складалася так само заплутано, як і в Казані, семінарський
і академічний ступені там теж не були відокремлені один від одного, тому в багатьох біографічних
довідках пишуть, що він працював в «Олександро-Невській семінарії».
6 лютого 1808 року Єпіфанія призначили ректором Казанської академії і пробув на цій посаді
рівно вісім років – 7 лютого 1816 року був рукопокладений в єпископа Воронезького. На час
ректорства Єпіфанія припала Вітчизняна війна 1812 року.
Ще в Санкт-Петербурзі він опублікував невелику збірку проповідей – інших друкованих праць не
залишив.
НЕ ШКОДУВАВ ВЛАСНИХ КОШТІВ, з статті О. Акіньшина «Єпископ Воронезький і
Черкаський Єпіфаній (Канівецький)»
Єпископ Єпіфаній продовжив і завершив в 1822 році будівництво семінарії, розпочате його
попередником... 16 вересня 1817 року Єпіфаній видав відозву для розсилки єпархією, де просив
клір і православну парафію продовжити богоугодну справу жертвування на добудову корпусу.
Загальна сума всіх пожертвувань на семінарію склала близько 70 тисяч рублів. Проте цього було
недостатньо і єпископ Єпіфаній добився від Святійшего Синоду грошової субсидії у розмірі 136
464 рублів, виділених впродовж трьох років рівними частками.
7 серпня 1819 року і 20 січня 1820 року преосвященний Єпіфаній затвердив інструкції для
економів чоловічих і жіночих монастирів.
Ґрунтуючись на указі Святійшего Синоду від 19 листопада 1816 року про відкриття в єпархіях при
семінаріях повітових і парафіяльних духовних училищ, преосвященний активно діяв в цьому
напрямі. Були відкриті духовні училища у Воронежі (1817), Павловську, Задонську (26 січня
1819), Бірюченське (20 жовтня 1818) і повітове (13 січня 1825).
...Преосвященний Єпіфаній проявляв особливу дбайливість про утримання учнів, він перестерігав
парафіяльне духівництво не позбавляти семінаристів одного з джерел їх існування – зарахування
за ними парафіяльних місць. Він пожертвував до семінарії шість тисяч рублів, аби на відсотки від
цієї суми могли утримуватися три семінаристи.
За єпископа Єпіфанія оновлена церква в архієрейському будинку. У 1822 році він освятив храм в
ім’я Святої Трійці на торговій площі Воронежа і церкву Іоанна Богослова в приміщенні духовної
семінарії...
У 1823 році у Воронежі відкрито єпархіальне опікування про бідних духовного звання.
ПЛАН БУДІВНИЦТВА, з статті «Покровський кафедральний собор (Воронеж)» на Вікіпедії
У 1823 році було заплановано перебудувати храм, звести прибудову. Контроль за всіма роботами
доручили колезькому радникові С. М. Петрову і купцеві І. Г. Мелентьєву, котрі й просили дозволу
у єпископа Єпіфанія (Канівецького): «Парафіяни Покровської церкви намірилися, зважаючи на
тісноту храму, його збільшити». «Збірну книгу» доручили купцеві І. Ф. Вяхірєву. Прибудову
заплановано було звести завдовжки в 13 і шириною близько 21 аршина (9 на 14,7 метра).
Богослужіння на час будівництва не припинялися.
Будівництво проводилося на пожертвування. ...Єпископ Єпіфаній затвердив «план і фасад теплої
частини церкви» архітектора Т. С. Кондратьєва.
Ікони написав живописець Ілля Мартинов.
ОБРАВ ПОКРОВИТЕЛІВ, з путівника «Митрофанівський монастир»
Багато воронежців пам’ятають, що там, де зараз розташований головний корпус університету,
раніше стояв монастир. Його заснували в першій третині XIX століття. Церковні ж споруди на
цьому місці набагато стародавніші: їх зовнішність формувалася з кінця XVI сторіччя.
...Оскільки при Благовіщенському соборі з 1682 року виникло архієрейське подвір’я, де мешкав
глава єпархії, впродовж століть там існувало декілька церков, які змінювали одна одну.
Перша згадка відноситься до 1706 року, коли архієпископ Арсеній I влаштував хрестову церкву.
За митрополита Пахомія вона була освячена в ім’я небесного покровителя святого Пахомія
Великого, за єпископа Лева – на честь Казанської ікони Божої Матері. Владика Інокентій...
присвятив її святій Софії.
Преосвященний Єпіфаній 1817 року віддав перевагу іншим покровителям – верховним апостолам
Петрові і Павлові.
ВИСТУПИВ ПРОТИ ПЕЧЕРНИЦТВА, з статті «Білогірський чоловічий монастир на честь
воскресіння Христового» на kazarla.ru
Початок Б. м. поклала козача вдова Марія Костянтинівна Шерстюкова.
...У 1816 р., після освячення в слободі Білогір’я Преображенського храму, єп. Воронезький
Єпіфаній (Канівецький) оголосив про Високе повеління скасувати печери, а печерокопачку
віддати під суд.
Повідомлення єп. Єпіфанія не відповідало дійсності. Високим розпорядженням і листом міністра
духовних справ і народної освіти кн. О. М. Голіцина воронезькому губернатору М. І. Бравіну і
керівникові єпархією було наказано детально вивчити дані про печерокопачку і печери. У 1817 р.
імп. Олександр I схвалив печерокопацтво і розпорядився виділити 2500 руб. на облаштування в
печерах храму.
Підземна церква була освячена на прохання Шерстюкової в ім’я кн. Олександра Невського «з
поваги до імені государя імператора».
УВІЧНЕНІ ІМЕНА, з повідомлення прес-служби Воронезької єпархії «На будинку духовної
семінарії у Воронежі з’явиться меморіальна дошка»
З 9 по 12 лютого 2006 р. у ...пройдуть ювілейні урочистості з нагоди 260-річчя Воронезької
духовної семінарії. 10 лютого на історичній будівлі семінарії (Велика Дворянська вулиця, нині –
проспект Революції, 29) буде відкрита меморіальна дошка.
Історія семінарського корпусу сходить до початку XIX століття. З 1813 по 1822 роки було
побудовано триповерхову будівлю з будинковим храмом в ім’я святого апостола і євангеліста
Іоанна Богослова, яке освятив єпископ Воронезький і Черкаський Єпіфаній (Канівецький). У цій
будівлі, що пережив декілька реконструкцій, семінарія розташовувалася з 1822 року аж до
закриття в серпні 1918-го. Після революції тут був Палац праці, а в післявоєнний час – монтажний
технікум, який є і понині.
...Імена найвідоміших викладачів і вихованців Духовної школи будуть увічнені на меморіальній
дошці.
Последние комментарии
58 минут 16 секунд назад
1 час 1 минута назад
1 час 12 минут назад
1 час 18 минут назад
1 час 20 минут назад
1 час 23 минут назад