Гуревич Борис [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

- Гуревич Борис [Справочник-дайджест] 19 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

що в них дисципліна не

дозволяє, а в Союзу Російського Народу немає дисципліни. Тепер, як можна, треба засновувати

гуртки і не сваритися; то євреї й не подумають просити рівноправності».

…Київські рабини А. Б. Гуревич і Яків Олешківський, напевно, усвідомлювали небезпеку ситуації

для київського єврейства і намагалися розрядити пристрасті засвідченням почуттів

вірнопідданості царю від імені київського єврейства. …Як видно, обидві сторони, незважаючи на

взаємну недовіру, схилялися до політичного компромісу перед погрозою наростаючого

революційного руху. Уряд і єврейські релігійні кола бачили в лівих радикальних партіях, які

рвалися до влади, пряму загрозу своєму існуванню.

Чи виражали київські рабини думку більшості єврейського населення Києва, підносячи Тору

царю? Швидше за все, ні, тому що молоде покоління євреїв Києва було далеким від традиційного

єврейського релігійного життя. Секретар господарського правління київської синагоги Є. П.

Кельберин скаржиться у звіті за 1908 рік, що доходи синагоги різко знизилися через байдужість

київського єврейського населення до питань релігійного життя. Позицію київської єврейської

молоді того часу найкраще виразив син рабина Борис Абрамович Гуревич у брошурі «Про

питання культурного життя євреїв». Зокрема, він писав: «Від народження і до труни життя

російського єврея – безупинний шлях приниження, ганьби, боротьби, що нагадує агонію».

…Через існуючу в Російській імперії каральну цензуру негайної реакції єврейства на дарування

Тори царю не пішло. Але про цей факт не забули: 6 років потому, під час проведення з’їзду

єврейських організацій у Києві, делегація партії Бунд відмовилася ушанувати вставанням «Святі

сувої Тори». Позицію бундистів пояснив єврейський публіцист і член Центрального Комітету

Бунда Давид Заславський. Він писав у памфлеті «Відповідь рабинам»: «Чому ви не поховали ці

сувої? …Вони свідки вашої ганьби. Якби тільки ці сувої могли говорити, – «геть звідси!» – сказали

б вони. Ви продали нас для ганьби, ви перетворили нас у рабів…ви, хоронителі релігії,

поклонялися земному богу, ідолу автократії і ви принесли йому в дарунок ваші святі сувої

Тори…За погроми – Тора царю, за висилку – Тора царю, за справу Бейліса – Тора царю. …Люди

не просили вас цього робити... Рабами ви були, рабами і залишилися».

…Повертаючись до описуваних подій, важко сказати, до чого б міг привести союз правлячих кіл з

єврейським духівництвом, якби в нього був шанс на розвиток. До моменту створення цього

політичного альянсу єврейське духовенство вже втратило значну частину свого впливу, особливо

серед молоді у великих містах. І оскільки обидві сторони не були до кінця щирі в цьому новому

політичному союзі і єврейське духівництво не виражало більш поглядів більшості єврейського

населення, а уряд одночасно робив ставку і на підтримку чорносотенців, навряд чи в цього нового

політичного альянсу було велике майбутнє.

Союз правлячих кіл з єврейським духівництвом розпався з убивством його ініціатора з урядової

сторони П. Столипіна, яке сталося два дні після зустрічі єврейської делегації з царем. Це

політичне вбивство виконав єврейський революціонер Дмитро Григорович Богров.

Наступні прем’єр-міністри Російської імперії більше не поверталися до питання про

співробітництво з єврейськими релігійними лідерами. Очевидно, після вбивства Столипіна

російські правлячі кола остаточно зневірилися в авторитеті єврейського духівництва, у його

можливості стримати революційний рух в єврейському середовищі і повернути єврейську молодь

до традиційного релігійного способу життя.


ЕСЕРИ БУЛИ ДЕМОКРАТАМИ, з посібника М. Айбатова «Держава і політичні партії»

Найважливішою передумовою для соціалізму й органічною його формою есери вважали

політичну волю і демократію. «Соціалізм без волі, – заявляв Чернов, – є тіло без душі».

Політична демократія і соціалізація землі були основними вимогами есерівської програми-

мінімум. Вони мали забезпечити мирний, еволюційний, без особливої соціалістичної революції

перехід Росії до соціалізму. У програмі, зокрема, говорилося про встановлення демократичної

республіки з невід’ємними правами людини і громадянина: воля совісті, слова, друку, зборів,

союзів, страйків, недоторканість особи і житла, загальне і рівне виборче право для всякого

громадянина з 20 років, незалежно від статі, релігії і національності, за