Волховский Феликс [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

class="book">ДОКОНАЮ, вірш Ф. Волховського «Нехай я у в’язниці»

Пусть я в тюрьме, пускай я связан –

Всё ж остается мне мой смех;

И им я доконаю тех,

Кому веревками обязан!

ПОХОВАНЕ ЩАСТЯ, вірш Ф. Волховського «Нескінченно, мертво, монотонно»

Бесконечно, мертво, монотонно

За минутой минута ползёт,

Словно певчий, ленивый и сонный,

Что за гробом, зевая, идёт,

Словно всем их в глухое ненастье

От начальства приказано встать

И моё схоронённое счастье

Без конца, без конца отпевать...

ВЕЛИКА РАДІСТЬ, зі спогадів Ф. Волховського

Читач легко уявить моє задоволення, коли я скажу, що пісня («Дуда» – авт.) ця написана мною.

До переведення в Дім попереднього утримання я сидів у Петропавловській фортеці. Це був один з

найважчих періодів мого довголітнього тюремного життя, головним чином тому, що нам не

давали письмового приладдя. Але складати вірші можна було і без пера та паперу.

І ось я напав на щасливу думку: скласти революційні пісні на готові вже, всім відомі, народні

голоси: «Комаринську», «Бариню», «Добридень, мила, хороша моя», «Ой ви, сіни, мої сіни» тощо.

Склавши ту або іншу, я таємно від тюремників недогризком графіту записував її на цигарковому

папері і переправляв на волю за допомогою матері, коли їй давали зі мною побачення.

Про подальшу долю моїх пісень я не знав нічого. І ось тепер Петруха (Алексєєв – авт.) мені

повідомив, що не тільки пісні мої не пропали, але й проникли в народ, й одна, принаймні, стала

навіть популярною! Це велика радість.

ЗА ВОЛЮ, ЗА ЗЕМЛЮ, з розвідки С. Шевченка «Революційно-демократична економічна думка

в Україні»

У цих брошурах доступно, простою народною мовою описувалось тяжке життя селян,

розкривалась непримиренність інтересів селянства і панів.

Досить типовою в цьому плані була брошура «Правдиве слово хлібороба до своїх земляків»

(1876), написана Ф. Волховським, який очолював одеський гурток лавристського спрямування. У

ній йдеться про тяжке становище трудового народу, гостро засуджуються ті, хто байдужий до

цього. Автор дохідливо роз’яснює селянам суть реформи 1861 p., розкриваючи її справжню суть та

антинародне спрямування.

Ф. Волховський, як і взагалі революційні народники, не міг змиритися з кріпосницьким

характером реформи. Він виступає за вирішення аграрного питання в інтересах селянства, за

повну ліквідацію поміщицького землеволодіння і закликає селян до революційної боротьби «за

волю і землю».

БІБЛІОГРАФІЧНА РІДКІСТЬ, з розвідки Ф. Поліщук «Відгомони Сибіру»

У 1889 р. в Томську виходить примітна віршована збірка «Відгомони Сибіру», редактором-

укладачем якого став Ф. В. Волховський. Він, як відзначають книгознавці і літератори, «багато

чого зробив для того, аби добірка віршів, пов’язаних з Сибіром, відрізнялася максимально

можливими естетичними достоїнствами і відображала поетичні настрої, близькі демократичній

інтелігенції».

...На сторінках збірки опубліковано 6 віршів Ф. В. Волховського: «Ні, на землі шукайте

натхнення», «Пісні сибірського поета», «22 липня 1888 року (День відкриття першого

університету в Сибіру)», «Горілий ліс», «Соловейко», «Нива».

...Вірші «Горілий ліс» і «Соловейко» присвячені пам’яті рано померлої дружини Саші, яку він

дуже кохав. У рядках віршів – відгомін минувщини, спогади про батьківщину – Україну, звідки

автор був родом.

...Збірка, видана в друкарні В. В. Михайлова і П. І. Макушина на кошти купчихи Юлії Петрівни

Матвєєвої, є, на думку дослідників книжкової культури Сибіру, однією з небагатьох сибірських

книг другої половини XIX ст., виконаних з великою редакторською і поліграфічною ретельністю.

Нині «Відгомони Сибіру» – бібліографічна рідкість.

ПРАЦЮВАЛИ НА МАЙБУТНЄ, з розвідки М. Перпера «Два забуті прізвища»

У 1891 р. декілька російських революціонерів заснували в Лондоні «Фонд вільної російської

преси». Завданням цієї організації було видання творів, заборонених в Росії з політичних

міркувань, і їх поширення.

Серед членів «Фонду» були два письменники: Фелікс Волховський, який втік з сибірського

заслання, і Сергій Степняк-Кравчинський, котрий встиг набути в Англії широкої популярності

завдяки своїм книгам, численним журнальним і газетним статтям, публічним лекціям про Росію,

різносторонній і напруженій діяльності, спрямованій на отримання співчуття до