загрузка...
Перескочить к меню

Бурдзинский Венантий (fb2)

- Бурдзинский Венантий [Справочник-дайджест] 23K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:



БУРДЗІНСЬКИЙ Венантій Андрійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-польський.

Зоолог, орнітолог. Фундатор і перший директор Київського зоопарку.

З родини службовця. Батько, Бурдзінський А., – управитель цукроварні.

Народився 18 травня 1864 р. в с. Селищі Канівського повіту Київської губернії Російської імперії

(нині – Корсунь-Шевченківський район Черкаської області України).

Помер 17 грудня 1928 р. в м. Варшаві (Польща). Похований на Повонсковському цвинтарі.

Закінчив Київську гімназію, юридичний факультет Київського університету св. Володимира

(1892).

Був управляючим маєтком Казимирівка Полтавської губернії (1892-1906), директором Київського

зоосаду (1908-1923), бібліотекарем (1924-1925), консультантом біологічної Варшавської студії

(1926-1927), директором Варшавського зоопарку (1927-1928).

Секретар Київського товариства поціновувачів природи (1907).

Не маючи нічого спільного з більшовицьким режимом, емігрував до Польщі (1924).

Серед друзів та близьких знайомих Б. – С. Світославський, Д. Ларіонов та ін.


***

БЕЗ ВТРУЧАННЯ,

з професійного кредо В. Бурдзінського

Живе не потребує необачного втручання.

ЮРИСПРУДЕНЦІЄЮ НЕ ЗАЙНЯВСЯ, з інтернет-порталу zoo.net.ua

Не зважаючи на бездоганне знання права, Бурдзінський не зайнявся юридичною практикою.

Змолоду великий інтерес у нього викликала зоологія, і зокрема, орнітологія. За характером певною

мірою потайний і замкнений, він весь свій вільний час присвячував догляду за птахами. Викупляв

їх у торговців і розселяв в численних клітках у себе в кімнаті, з любов’ю вів за ними

спостереження, вивчав особливості поведінки. В період навчання у Києві виготовив декілька

вольєрів в саду поряд з помешканням.

Після закінчення університету Венантій Андрійович повернувся до батьків. Заглибився у вивчення

природознавчої літератури і спостереження за природою. Його захопленості сприяла багата фауна

цих місць: пелікани, які у великій кількості кублилися в заплавах Дніпра, лебеді, бекаси і численні

дикі качки.

У 1906 році після смерті батька, маєток успадкував один з молодших братів, агроном за фахом.

Венантій з невеликим капіталом повернувся до Києва, де переповнений енергією цілеспрямовано

зайнявся здійсненням проекту, про який давно мріяв, – створенням зоопарку.

У самому центрі міста на Великій Володимирській вулиці розмістилися будівлі університету,

переведеного сюди з Вільнюса 1834 року, з прилеглим до них невеликим ботанічним садом,

площею 5 гектарів. Саме тут завдяки старанням Бурдзінського були закладені витоки Київського

зоопарку.

Обіймаючи посаду його директора, Венантій Бурдзінський зібрав велику колекцію звірів – від

бурих ведмедів з глибин Росії до сніжних барсів (ірбісів) з прикордонних з Персією територій.

... У 1925 році вже у Варшаві починає клопотати про відкриття зоопарку. З’явився указ про

створення такого на території, прилеглій до Празького парку. У листопаді 1927 року Венантій

Бурдзінський був офіційно призначений директором Варшавського зоопарку. Не зволікаючи, він

переїхав до невеликого одноповерхового будиночку на території майбутнього зоопарку, аби бути

ближче до своєї улюбленої справи.

Роботи була багато і, як писав один з сучасників, і лише завдяки «величезному, можна сказати

енциклопедичному розуму», величезній працездатності, винятковій пам’яті і беззавітній

відданості справі, Бурдзінському це виявилося під силу.

...У один з морозних днів в кінці листопада директор, заганяючи з іншим працівником птахів в

зимові будиночки, стомившись, сів перепочити прямо у дворі. Раптова простуда змусила його

знаходитися удома, проте вже через тиждень, ще не зовсім одужавши, Венантій Андрійович встав

з ліжка, аби безпосередньо керувати подальшими роботами.

Хвороба повторилася, цього разу вже з важчими наслідками. Лікар діагностував гостре запалення

легенів. Стан був тяжким. Доставка хворого в лікарню, догляд і турбота лікарів вже не змогли

запобігти біді.

НЕ ШКОДУВАВ ВЛАСНИХ КОШТІВ, з розвідки Л. Хоменко «Фрагмент картини життя»

Діяльність Київського товариства поціновувачів природи, секретарем якого був В. Бурдзінський,

залишалася на рідкість різноманітною і плідною: проводилися виставки птахівництва,

бджільництва, шовківництва, іхтіологічні, виставки городництва і плодівництва, собак. Бюджет

товариства складався з пожертвувань, членських внесків, доходів від виставок і друкованих

видань. Була й ще одна стаття доходів – штрафи, які стягувалися з населення за жорстоке

поводження з тваринами. В архіві зберігається цікавий документ – копія фінансового звіту

товариства, з якого можна судити про звичаї того часу.

Оштрафована особа Порушення

Штраф

Фрідман Арум

Кінь шкутильгає


3 руб.

Льовін Герш

Під хомутом рана (5)


25 руб.

Вродський Єгор

Жорстоке поводження, стьобав батогом під живіт 5 руб.

Немченко Микита

Жорстоке поводження, поклажа не під силу

3 руб.

Гасмер Мене Лея

Закрив очі коневі і прив’язав хвоста


10 руб.

Мурашко Григорій На кінці хлиста цвях


3 руб.

Брати Нікітіни

За їзду ускач містом


40 руб.

У 1908 році Товариство поціновувачів природи в Ботанічному саду, що примикав до

університету, організувало виставку представників фауни – всього з 17 видів ссавців і птахів. Саме

вона стала прообразом майбутнього постійно діючого зоологічного саду, а час її проведення –

роком створення Київського зоопарку. Третього в Україні і п’ятого на території царської Росії –

після зоопарків в Москві (1864), Петербурзі (1865), Харкові (1896) і Миколаєві (1901). До кінця

того ж року в колекцію увійшло вже 115 видів тварин, а через рік – 177. Взимку тварини

переводилися в складські приміщення станції Київ-товарний.

Витрати на завезення і розміщення звірів, будівництво для них приміщень і оплату персоналу ніс, головним чином, В. Бурдзінський.

Через три роки зоологічний сад настільки розрісся, поповнившись рідкісними і цікавими

тваринами, що йому стало тісне на відведеній в Ботанічному саду ділянці. До того ж, як писав в

клопотанні до міської Думи В. Бурдзінський, «скупчення в одному невеликому місці багатьох

тварин стало турбувати сусідніх жителів, а також публіки, яка гуляє Ботанічним садом» і

правління університету св. Володимира запропонувало Київського товариства поціновувачів

природи вивезти звіринець в інше місце.

Ініціатива Бурдзінського і швидкий розвиток зоосаду визначили прихильне ставлення до

ентузіаста міської влади, і в 1913 році вона відвела під зоопарк нову територію в передмісті

Шулявки на Політехнічній вулиці – велику за розмірами (16 десятини землі), з різноманітним

ландшафтом, котра найкраще підходила для зоопарку.

Проте, оскільки територія ця була «відкритим полем без всяких деревних насаджень»,

Бурдзінський не заспокоївся і продовжив надсилати губернаторові Києва, «його ясновельможності

панові опікунові київського учбового округу», «його високородію голові садової комісії Київської

міської управи» прохання про «освічене сприяння», а просто кажучи, про матеріальну допомогу.

Врешті-решт ентузіазм подвижника здобув дію, і деякі кошти були виділені. Бурдзінський тут же

взявся за справу і у короткий час заклав парк, особисто стежачи за посадкою дерев і декоративних

кущів.


СТАТУС ДЕРЖАВНОГО, з інформації «Київський зоопарк» на animals.com.ua

Через десять років структуру зоопарку доповнили зоологічний, ботанічний, етнографічний

відділи, учбово-показова пасіка і музей бджільництва.

У 1919 році виконавчий комітет Київської міської Ради робочих депутатів визнав зоологічний сад

загальнодержавною власністю. На його утримання і розвиток влада виділила кошти, які дозволили

купувати тварин і організовувати експедиції для їх вилову. З часом в штаті з’явилися нові фахівці, розширювалося будівництво, поповнилася колекція тварин, почав формуватися колектив

науковців. Зоопарк одержав від відділу комунального господарства виконкому міста ще близько

43 га землі і статус: «Київський зоологічний парк». Директором залишився Венантій

Бурдзінський.

У 1935 році відбувся пленум відділу комунального господарства міськради, на якому було

вирішено закріпити за зоопарком всю територію, захистити її, побудувати слоновник, закінчити

будівництво споруди для мавп, розширити старі приміщення, поліпшити водопостачання, виділити зоопарку сінокісну ділянку не менше 100 га.

У березні 1941 року виконком міськради затвердив «Положення про Київський зоопарк».


НАЙБІЛЬШИЙ У ЄВРОПІ, з кореспонденції С. Чалика «Ноїв ковчег» на проспекті Перемоги»

У 1996 році Київський зоопарк прийняли до Європейської асоціації зоопарків і акваріумів (EAZA).

А побудований ще в 1970 році павільйон птахів визнаний найбільшим в Старому світі.

А починалося все з невеликого «живого куточка» в університетському Ботанічному саду...

Спочатку в зоосаді було 56 видів тварин, проте зусиллями Товариства любителів природи і за

фінансової підтримки спроможних киян колекція швидко розширювалася. До кінця 1908 р. тут

вже налічувалося 115 видів тварин, а через рік – 177.

...Офіційне відкриття нового зоосаду відбулося весною 1914 р. Публіка прогулювалася від клітки

до клітки під звуки оркестру. У буфеті можна було випити і закусити, а «поряд з клітками для

звірів і птахів, – згадує один з відвідувачів, – знаходилися приміщення для всяких видовищ і

музичних розваг». Через декілька років в зоосаді з’явилися зоологічний, ботанічний,

етнографічний відділи, учбово-показова пасіка і музей бджільництва.

Венантій Бурдзінський керував своїм «Ноєвим ковчегом» до 1923 року. Він зібрав велику

колекцію звірів – від бурих ведмедів з глибин Росії до сніжних барсів (ірбісів) з прикордонних з

Персією територій. Велика група екзотичних тварин подарував художник-анімаліст Сергій

Святославський, який привіз їх з мандрівок Африкою і Азією.

...У другій половині 1930-х років Київський зоопарк визнано одним з кращих в СРСР.

Відвідувачам демонстрували близько тисячі тварин різних видів, пропонувалися

«загальнодоступні буфети». Діти могли покататися на осликах і поні, а також пограти на дитячих

майданчиках.

...Перед початком Другої світової війни зоопарк був крупним науковим і дослідницьким центром.

Наприклад, до складу ветеринарної лікарні, що була тут, входили: зоотехнічна і бактеріологічна

лабораторії, кабінет діагностики, хірургічне, физико-терапевтичне, гідропататичне, терапевтичне і

інфекційне відділення, ветеринарна аптека, палата попередніх лікувальних процедур, показова

кузня.

...З травня 1982 року центральною спорудою зоопарку є «Острів тварин», на якому живуть хижаки

– леви, тигри та інші. Внутрішній сад острова, що нагадує тропічний ліс, наповнений щебетом

птахів. Прикрасив територію зоопарку авіарій – ковпак з тонкої сітки, під яким сидять грифи,

стерв’ятники і шуліки. Ще один оригінальний ковпак – скляний – став помешканням для

різношерстої компанії мангустів.

Сьогодні зоопарк нараховує близько 4500 тварин – представників понад 400 видів.


ВРЯТУВАЛИ ЧЕРЕШНІ БУРДЗІНСЬКОГО, з замітки Л. Гуторової «Дерева прооперували»

У київському зоопарку екологи підлікували 130-річні, найстаріші в місті черешні Бурдзінського.

– Чотири черешні названі на честь засновника зоопарку і його першого директора Венантія

Бурдзінського, – розповіла керівник прес-служби зоопарку Ірина Головіна. – І хоча щорічно

дерева плодоносять, в стовбурах утворилися тріщини, збільшвалися дупла. – Ми звернулися за

допомогою до фахівців Київського еколого-культурного центру, які, як нам відомо, продовжили

життя декільком віковим деревам.

За словами директора центру Володимира Борейко, застосовували традиційну технологію: дупла

засипали золою, потім поставили пломбу з глини з гноєм і покрили церезитом. А ось з однією

черешнею, яка розкололася навпіл, довелося неабияк повозитися. На висоті п’яти метрів укріпили

бандаж.

Заразом екологи підлікували і старий ясен, який росте поруч. Операція кожного дерева обійшлася

в 2 тис. грн.




Загрузка...

Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг

Последние комментарии

Последние публикации

загрузка...