Бах Алексей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

стеження захопити інших членів організації.

Як би то не було, після ретельного обговорення всіх обставин справи, група запропонувала мені

перейти на нелегальне становище і виїхати в інше місто. Я, звичайно, підкорився.

…Для мене стало ясно, що «Народна воля» віджила своє. Вибитий з колії, не бачачи свого

подальшого шляху, я в березні 1885 р. виїхав за кордон.

Перший рік перебування в Парижі став для мене чи не найважчою порою мого життя. Я втратив

цікавість до життя і кілька разів був дуже близько до того, аби назавжди звести рахунки з ним.

Тяжкі умови паризького життя погано вплинули на моє здоров’я, і на настійну вимогу друзів я

переїхав улітку 1894 р. до Швейцарії, де в околицях Женеви завів собі маленьку, більш ніж

скромну, лабораторію. в ній я, завдяки моральній і матеріальній підтримці мого друга Дю-Буше, котрий вважається одним з кращих паризьких хірургів, міг спокійно працювати протягом 23 років.

Тут я здійснив близько 70 експериментальних робіт із загальної і біологічної хімії і написав низку

науково-літературних статей і монографій. За сукупність цих робіт Лозаннський університет

ушанував мене ступенем доктора honoris causa.

ТУЖИВ ЗА НАУКОВОЮ ПРАЦЕЮ, зі спогадів О. Баха

Дванадцять років я пробув у підпіллі і коли я проходив повз чужу лабораторію і бачив пробірки з

хімічними реактивами, я мимоволі хвилювався. Як хотілося мені в ці хвилини працювати на

користь науки!

Коли я був у підпіллі, я тужив за науковою працею, а коли сидів у лабораторії, я сумував за

активною суспільно-політичною роботою.

ПОСТІЙНА ЦІННІСТЬ, з виступу О. Баха на зборах Женевського товариства в січні 1917 р.

Попри величезну кризу, викликану світовою війною, кількість наукових повідомлень, порівняно з

довоєнними роками, збільшилася. Можливо, це пов’язано з тим, що в моменти катастроф люди

звертають свої погляди до постійних цінностей, а наука є однією з таких.

ДВІ ВЕЛИКІ ІДЕЇ, з статті О. Опаріна «Олексій Миколайович Бах – основоположник вітчизняної

біохімії»

Дві великі ідеї завжди висвітлювали життєвий шлях О. М. Баха – боротьба за краще майбутнє

людства і служіння науці.

ЙОГО СЛОВА ПОДІБНІ ЗОЛОТИМ МОНЕТАМ, зі спогадів П. Якубовича

Коли Кащей (Бах – авт.) говорив, намагаючись переконати, його слова подібні були золотим

монетам, які повільно кидають на срібну тацю.

ТВОРЕЦЬ НАУКОВОЇ ШКОЛИ, з статті Д. Романець «Бах, але не той»

Після розпаду СРСР колишні радянські республіки так-сяк розділили «спільно нажите майно»,

хоча справедливим процес розподілу з багатьох точок зору було назвати складно. Бо значна

частина спадку просто осіла в «закромах» Росії. І йдеться не лише про матеріальні блага, а й про

інтелектуальні надбання. Так, приміром, величезна кількість радянських вчених будь-яких

національностей автоматично стали «російськими». До когорти таких учених з українським

корінням належить і творець радянської школи біохіміків Олексій Миколайович Бах.

...У лютому 1878 року в Києві було здійснено невдалий замах на товариша прокурора М.

Котляревського. За підозрою у замаху було заарештовано одного зі студентів Київського

університету св. Володимира. Частина студентів стала на захист заарештованого, і почалися

студентські заворушення, в центрі яких опинився і Олексій Бах. Його разом із тридцятьма іншими

студентами було виключено з університету на три роки, позбавлено права вступати до інших

вищих навчальних закладів Росії і відправлено в заслання у Новгородську губернію.

У січні 1882 року Бах повернувся до Києва і знову став студентом, Університету св. Володимира, проте наука в його житті на деякий час відійшла на другий план. Він «грунтовно» закинув

навчання і став членом Київської організації партії «Народна воля». Понад два роки перебував у

підпіллі, а коли в березні 1885-го 28-річний Олексій Бах опинився перед загрозою неминучого

арешту, то за підробленим паспортом на ім’я Протасевича виїхав iз Києва до Парижа. Тоді він

думав, що залишає Росію назавжди.

...Перебравшись на околиці Женеви, Бах зняв маленьку квартиру у старому будинку. У невеличкій

комірці, яка була розміщена за кухнею, він влаштував лабораторію. І саме там здійснив численні

експериментальні роботи, присвячені перекисним сполукам і їхній ролі в окислювальних

процесах, що відбуваються в організмах.

Згодом родина Баха переїхала до курортного швейцарського містечка Шампель, де у приватному