Брагинский Мани-Лейб [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

продекламував свої переклади з Єсеніна, Левін прочитав його «Товариша», а сам Єсенін

– монолог Хлопуші з «Пугачова» і розмову Чекістова із Замарашкіним, якою відкривається

«Країна негідників». Вибір сцени для читання був украй безтактний. «Я знаю, що ти жид», –

говорить Замарашкін своєму співрозмовникові.

...Легко уявити собі враження, яке це справило на публіку, котра складалася суцільно з євреїв.

Вечірка закінчилася скандалом. ...Облаяний «жидом», Брагінський дав Єсеніну ляпас, а той

плюнув йому в обличчя.

Наступного дня Брагінські відвідали винуватця скандалу й відновили з ним дружні стосунки.

Єсенін вважав за потрібне надіслати їм письмове вибачення.

ЗНАЮ, ЩО ТИ ЄВРЕЙ, місце з поеми С. Єсеніна «Країна негідників», яке обурило М.-Л.

Брагінського

З а м а р а ш к и н

Слушай, Чекистов!..

С каких это пор

Ты стал иностранец?

Я знаю, что ты еврей,

Фамилия твоя Лейбман,

И черт с тобой, что ты жил

За границей...

Все равно в Могилеве твой дом.

ДУША МОЯ БЕЗНЕВИННА, з листа С. Єсеніна М.-Л. Брагінському в січні 1923 р.

Милий Милий Монілейб!

Лежу розбитий морально й фізично. Цілісіньку ніч біля мене чергувала сест[ра] милосердя. Був

лікар і впорснув морфій.

Дорогою мій Моні Лейб! Заради Бога вибачте мені й не думайте про мене, що я хотів щось утнути

погане чи образити когось.

Що я можу зробити, мій Милий Монілейб, дорогий мій Монілейб! Душа моя в цьому безневинна, а розум, що пробудився сьогодні, додає мені гірких сліз, чудовий мій Монілейб! Умовте свою

дружину, щоб вона не злилася на мене. Нехай спробує зрозуміти й вибачити. Я прошу у Вас хоч

небагато до мене жалю.

Люблячий Вас Всіх Ваш С. Єсенін.

ПРОПАГУЮ МАНІ-ЛЕЙБА, з книги С. Борисова «Зустрічі з Єсеніним»

Після негарної історії зі скандалом, що завершився судом у Будинку Друку, Єсенін прийшов до

редакції й, стримуючи гнів, сказав:

– Хіба я антисеміт? Моя перша дружина – єврейка, друзі мої євреї, єврейського поета Мані-Лейба

я пропагую в Росії... Немає в мене антисемітизму.

Єсенін перехрестився, що іноді робив на підтвердження правдивості своїх слів.

ЦЕНТРОМ СТАВ КИЇВ, з рецензії Н. Кудрявцевої «Мані-Лейб Брагінський, Ель Лисицький

«Інгл-Цінгл-Хват»

Відомо, що в 1920-х рр. у СРСР сталася справжня революція в дитячій літературі й у видавництві

для дітей. Набагато менше відомо про те, що в створенні нової дитячої книги взяли участь також

чудові єврейські поети та художники. ...Дитяча книга була не лише найважливішим проектом

молодого єврейського авангарду, вона стала частиною програми по створенню «нового єврея».

Головним центром нової єврейської культури став після революції Київ. Саме в цьому місті в

розпал Громадянської війни надруковані перші шедеври нової єврейської дитячої книги.

Одна з найяскравіших книг – поема «Інгл-Цінгл-Хват» американського єврейського поета Мані-

Лейба, видрукувана з ілюстраціями Е. Лисицького в Києві 1919 року.

...Якщо ім’я Лисицького, одного зі стовпів російського авангарду, досить добре відоме, то ім’я

Мані-Лейба навряд чи щось говорить сучасному російському читачеві. У його ранній «дитячій»

поемі «Інгл-Цінгл-Хват» відчувається російська (від Пушкіна до Блока) поетична інтонація. Та й

сам центральний образ зими, снігопаду, заметілі недвозначно асоціюється з Росією й російською

революцією. Безсумнівно, ця інтонація була дуже добре зрозуміла його сучасникам, адже в 1920-х

рр. єврейська читаюча публіка давно була двомовною.

ВІРШІ ВИРОСТАЛИ З СМІТТЯ, з статті В. Димшиця «Мані Лейб. Ніжин»

Вірш «Ніжин» написаний на початку 1930-х рр. і відноситься до «імажиністського» періоду

творчості Мані Лейба. Для його творчості цього часу характерна пейзажна лірика, у якій панує

ідилічний тон. Таким же простором ідилії є й «Ніжин».

...Мані Лейб почував себе «удома» і у російській і українській мовах.

...Перший звучний образ – це бандуристи, котрі змушують згадати одночасно про Гоголя, Шевченка й український фольклор. Істотно, що жебраками-бандуристами традиційно були сліпі, і

це перший, але не останній, у вірші гомерівський мотив. Сліпі бандуристи-«гомери», які

виконують думи, замінюють Мані Лейбу Гомера, якого вивчають у сусідньому Ліцеї.

Про що співають бандуристи? Про Хмельниччину й гайдамак. Їхні думи нагадують про події, які

були для євреїв України національною катастрофою, і одночасно про «Тараса