Перескочить к меню

Бец Владимир (fb2)

- Бец Владимир [Справочник-дайджест] 20K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:



БЕЦ Володимир Олексійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Анатом, гістолог, педагог, громадський діяч. Фундатор вчення про цитоархітектоніку головного

мозку. У медицині існує науковий термін «Клітини Беца» (1874).

З дворянської родини.

Народився 26 квітня 1834 р. в с. Татарівщині Остерського повіту Чернігівської губернії Російської

імперії (нині – в межах м. Остера Козелецького району Чернігівської області України).

Помер 12 жовтня 1894 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України). Похований на

території Видубецького монастиря. Надгробок поновлений в 1990-і рр., споруджено пам’ятник.

Закінчив Ніжинську та 2-у Київську гімназії, медичний факультет Київського університету св.

Володимира (1860).

Працював викладачем Київського університету св. Володимира (1870-1890).

Член Паризького антропологічного театру.

Член Лейпцизького етнографічного музею.

Член російського Імператорського товариства любителів природи.

Кавалер срібної медалі петербурзької Всесвітньої виставки (1870).

Кавалер золотої медалі віденської Всесвітньої виставки (1873).

Спеціалізувався з проблем мікро– та макроморфології, неврології.

Друкувався «Університетських відомостях».

Перу нашого земляка належать доробки «Морфологія остеогенезу», «Про механізм кровообігу в

печінці», «Новий метод дослідження центральної нервової системи», «Про гіпсові зліпки мозку»,

«Два центри в мозковій корі в людини», «Про групування звивин людського мозку». «Новий

спосіб дослідження центральної нервової системи людини», «Анатомія поверхні людського

мозку», «Каталог препаратів мозку, виготовлених професором В. О. Бецом з Києва», «Атлас

мікроскопічної анатомії головного мозку людини».

У співавторстві з В. Антоновичем написав і видав книгу «Історичні діячі Південно-Західної Росії і

біографіях і портретах» (1883).

Всього залишив близько 50 наукових праць.

Залишив Київському університету св. Володимира колекцію гістологічних препаратів мозку, яка

нараховувала 10 тис. одиниць

Мав проблеми з владою. За співавторство у роботі «Історичні діячі Південно-Західної Росії і

біографіях і портретах» його змусили піти у відставку (1890).

Нині в Національного медичному університеті ім. О. О. Богомольця (м. Київ) функціонує

меморіальний музей Б.

Серед друзів та близьких знайомих Б. – В. Антонович, О. Вальтер та ін.


***

ДИСКРИМІНАЦІЯ – НЕ НАУКОВА

, з професійного кредо В. Беца

Дискримінація людей за формою черепа ненаукова.

ШУКАЄМО ІНТЕЛЕКТ, з розвідки В. Беца «Новий спосіб дослідження центральної нервової

системи людини»

Дослідники мозку звертають свою увагу переважно на його гістологію. За всієї важливості

вивчення елементів нервової системи і зв’язків їх між собою потрібно вважати не менш важливим

і вивчення будови мозку як органа, що складається з різних частин, певним чином зв’язаних між

собою, тобто топографію мозку.

...Відсутність точної анатомії мозку походить від відсутності методу дослідження, такого методу,

який би поєднував зручності дослідження неозброєним оком з дослідженням під мікроскопом.

...Між тим, потреба точного знання будови мозку – такого значення, щоб воно було доступним

кожному лікарю, – зростає з кожним днем. Антропологія до тих пір буде страждати від відсутності

наукової точності і скептиками вважатиметься химерами, доки анатомія мозку не стане

загальнодоступною. Психіатр, розглядаючи змінену щільність, колір, вагу мозку й інші його

розбіжності, до тих пір не дійде якихось точних висновків, поки анатом не вкаже шлях, де і що

йому шукати, і яким чином.


ТРИ ТРИКУТНИКИ ОДИН В ОДНОМУ, з дослідження В. Беца «Про групування звивин

людського мозку»

Це повідомлення має на меті подати схематично загальний принцип розташування звивин на обох

поверхнях кожної півкулі… Принцип цей заснований на таких міркуваннях. Перпендикулярна

борозна кожної півкулі поділяється на дві частини – передню, в бік лоба, і задню, в бік потилиці.

При цьому, якщо мозок розглядати в черепі, то кінець нижньої чи скроневої частки знаходиться

майже на одній прямій з початком перпендикулярної борозни, можна допустити, що кінець

перпендикулярної борозни збігається з закінченням скроневої частки…

З боків від перпендикулярної борозни йдуть дві паралельні закрутки – передня і задня. Від

передньої закрутки відгалужуються ще три, які сходяться на очноямковій частині мозку у

горизонтальній частині сільвієвої борозни і тут закінчуються. Три дуги, які проходять від задньої

перпендикулярної закрутки, обігнувши верхівку задньої частини мозку і кінець сільвієвої борозни,

сходяться у скроневій частці. Внаслідок цього з двох боків перпендикулярної борозни

утворюються із закруток мозку по три сферичні трикутники, що належать хоч і до різних сфер, але

містяться один в одному.


ДОПОМАГАЮТЬ... АНОМАЛІЇ, з статті В. Беца «Про гіпсові зліпки мозку»

На одну півкулю накладається густуватий розчин перепаленого гіпсу в різних місцях, почергово,

поки не покриється ним вся поверхня мозку. Треба намагатися, аби гіпс розміщувався рівномірно

таким чином, щоб зі сферичної поверхні мозку легко було розглянути форму шматками і,

змащуючи її олією, знов скласти. Потім у виготовлену таким способом форму заливають гіпс і

після його затвердіння форма розламується.

Отриманий відбиток є дуже точною копією тієї півкулі, з якої була знята гіпсова форма.

...Виготовлення гіпсових відбитків є чисто технічною, навіть ремісничою справою, скажете ви, і не

має ніякого відношення до медичної науки. З першого погляду так і здається...

...Між тим, індивідуальності в науці теж дуже важливі, важливі навіть винятки, явища аномалії,

інколи вони допомагають зробити висновок загального принципу.


ДАВ УЯВЛЕННЯ ПРО НЕЙРОН, з нарису І. Бобрика «Анатом, який відкрив дорогу неврології

та психіатрії»

Морфолог дивовижного обдарування, він всебічно вивчив механізм кровообігу в печінці, що було

предметом докторської дисертації, а потім – анатомію та генез кісткової системи, ультраструктуру

надниркових залоз. Саме дослідження останніх, яке потребувало особливих методик, фактично і

зробило В. Беца мікроанатомом, започаткувавши синтез між анатомією та гістологією, а в підході

до оригінальних поглядів на мозок вчений поєднав концепції і методології макроанатома з хистом

мікроанатома та гістолога.

Власне, на цьому поєднанні дослідницької техніки, яка до винаходів професора В. Беца не мала

аналогів, і побудовано унікальне за теоретичним та практичним значенням вчення про

цитоархітектоніку та мієлоархітектоніку головного мозку, яке визначило реальне уявлення про

нейрон.

...Все почалося з абсолютно оригінальної методології, впровадженої київським вченим –

своєрідного «фотографування» мозку шляхом його моделювання.

Виготовлення препаратів мозку вимагало не лише широких знань, але й великої праці, терпіння,

наполегливості і віртуозної техніки. Слід зазначити, що мова йде про техніку виготовлення як

макроскопічних, так і мікроскопічних препаратів. А в ті роки ще не було чіткого поділу півкуль

мозку на частки і визначення закруток у кожній з них. В той час багато авторів описували різну

кількість часток і межу між ними визначали по-різному.

Аби узнати якомога більше про важливу і мало розроблену частину анатомії, В. О. Бец зайнявся

складанням атласу півкуль головного мозку з чотирьох площин: передньої, задньої, внутрішньої і

нижньої, і представив анатомію розташування звивин на поверхні мозку. Для цього потрібно було

приготувати до 200 фотографічних знімків з препаратів і до 150 кліше. Робота продовжувалася

понад 3 роки.

...Після Московської антропологічної виставки професор Брока заїхав до Києва для огляду

колекції препаратів В. О. Беца і після повернення до Парижа прислав йому своє дослідження

анатомії нюхової долі у тварин (ця доля зовсім не розвинена у людини, а у тварин складає майже

головну частину всієї кіркової маси півкулі мозку). Внаслідок цього професор В. О. Бец поставив

собі питання – довести чи відкинути можливий у людини зв’язок його рудиментарної нюхової

долі з рештою звивин. Вирішивши питання позитивно на 5000 заново виготовлених препаратах він

знайшов одинадцять різних типів анатомічної будови звивин, тому і повинен був викладати

анатомію звивин уже не з морфологічної точки зору, як це було прийнято всіма, а з гістологічної.

Вчений також знайшов досить цікаве і оригінальне відношення звивин до розташування окремих

пучків білої речовини.


МАЙДАНЧИК ДЛЯ ПАВЛОВА, з кореспонденції І. Воронцовської «Вагомий слід на Землі»

Праці вченого світового рівня стали тим підґрунтям, без якого неможливе було б правильне

розуміння механізмів діяльності головного мозку, що їх згодом блискуче розробив Іван Павлов.

Основоположник вчення про тонку будову головного мозку, крім того, досліджував інші органи

людини. Зокрема, вивчаючи кісткову систему, уперше виклав топографію точок закостенінь і

зробив велику колекцію скелетів, визначив динаміку розвитку цієї системи людини від 2-х місяців

до 17, 41 і 110-річного віку.

Його вчення мало надзвичайно велике значення для всієї медичної науки і особливо

нейрофізіології, нейроморфології, невропатології, психіатрії, нейрохірургії.


ВЧИНИВ, ЯК ПАТРІОТ, з інформації О. Грандо «Золота колекція»

У 1873 році Австрійська академія наук звернулась з проханням до В. Беца продати його колекцію

мікроскопічних препаратів головного мозку і запропонувала досить велику на той час суму. Той

відмовився.

Тоді Академія вирішила збільшити ціну і зробила це надзвичайно своєрідно. В урочистій

обстановці керівники Академії запропонували В. Бецу покласти колекцію на шальки терезів з тим,

що на другі шальки буде покладено золото. Тобто скільки на терезах заважить колекція, стільки

Академія заплатить за неї золотом (за іншими даними, мова йшла про сім тисяч австрійських

гульденів). В. О. Бец, на загальне здивування, і цього разу відмовився.

В чому ж причина такої непоступливості? Вона виявилась дуже простою, але вельми

красномовною. Володимир Олексійович сказав, що вже вирішив подарувати колекцію рідному

медичному факультету, що він згодом і вчинив.

До сьогоднішнього дня колекція анатомічних препаратів зберігається як надзвичайно цінна

реліквія на кафедрі анатомії Українського державного медичного університету ім. О. О.

Богомольця в Києві.




Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск

Последние комментарии

Последние публикации