Завадовский Петр (fb2)

- Завадовский Петр [Справочник-дайджест] 25 Кб (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:





ЗАВАДОВСЬКИЙ Петро Васильович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Державний діяч. Перший міністр народної освіти Російської імперії.

З козацької родини.

Народився 10 січня 1739 р. на Чернігівщині Російської імперії (батьки мали маєтки в

Стародубському й Мглинському повітах).

Помер 10 (22) січня 1812 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині м. Санкт-Петербург РФ).

Похований на Лазаревському цвинтарі.

Закінчив єзуїтське училище в Орші, Києво-Могилянську академію (1760).

Працював в адміністрації останнього гетьмана України графа К. Г. Розумовського (1760-1764),

урядовцем Малоросійської колегії (з 1764), в канцелярії генерал-губернатора Малоросії, кабінет-

секретарем Катерини ІІ (1775-1782), головою Комісії народних шкіл (1782-1801), головою Комісії

по складанню законів Російської імперії (1801-1802), міністром народної освіти Росії (1802-1810),

головою Державної ради, членом Сенату (1810-1812).

Керуючий Санкт-Петербурзьким дворянським й міським позиковим банками, голова Комісії

законів, будівництвом Ісаакієвського собору (1777).

Брав активну участь в російсько-турецькій війні (1768-1774): був правителем таємної канцелярії.

Відзначився в боях при Ларзі й Кагулі. Разом з С. Воронцовим наш земляк склав текст Кючук-

Кайнарджійської мирної угоди (1774).

Кавалер ордена Святого Георгія IV ступеня (1775).

З. – ініціатор запровадження університетської автономії, ліберальних університетського і

цензурного статутів, заснування нових університетів, а також першого в Росії навчального закладу

для підготовки вчителів – Головного педагогічного інституту, багатьох середніх і ряду вищих

навчальних закладів.

Під безпосереднім керівництвом нашого земляка були розроблені «Правила для учнів народних

училищ» і «Посібник для вчителів першого і другого розряду народних училищ Російської

імперії».

З. склав маніфест про заснування губерній (1775).

Нашому землякові Росія зобов’язана створенням системи освіти, яка породила феномен

інтелігенції.

Серед друзів та близьких знайомих З. – О. Безбородько, К. Розумовський, С. Воронцов, Катерина

ІІ, П. Румянцев, Олександр I, В. Баженов, Г. Потьомкін та ін.


***

СПОКУСЛИВІСТЬ РОСІЙСЬКИХ ЗАКОНІВ,

з політичного кредо П. Завадовського

Закони наші грубі, від природного міркування далекі, ...містять спокуси, а не правоту.

НАЙКРАЩІ СПЕЦІАЛІСТИ, з листа-подяки П. Завадовського викладачам Києво-

Могилянської академії

З-поміж тих, що присилались на учительські посади в різні часи з різних духовних семінарій,

людьми найкращими, а водночас високоморальними виявлялись завжди ті, що навчались у

Київській академії.


НЕ МІГ ПРОСИТИ, з листа П. Завадовського С. Воронцову в 1774 р.

Про село я не міг просити, поки абсолютно не розвідаю його якості; та якщо доля сприяє мені

точно, то не втече від мене це благополуччя. Я ще в житті для себе ніколи не складав проектів, а

прожив уже половину століття...


ВІТАЮ З ПОДВИГОМ, з листа П. Завадовського М. Міклашевському

Я дуже радий, люб’язний Михайле Павловичу, твоєму богатирському подвигу, з яким і з

нагородою за який тебе люб’язно вітаю. Воюй завжди щасливо.

Цього тобі бажає від усього серця П. Завадовський, ваш покірний брат і слуга, незмінно вас

шануючий.


ЛЮДИНА ДОСТОЙНА, з листа М. Репніна Г. Потьомкіну

Бачив твого листа до Петра В. Завадовського... Благодіяння твої для нього не лише мені приємні...

Нічого я тут не скажу про його якості. Ви, звичайно, про них однакової зі мною думки...


ФАВОРИТ КАТЕРИНИ II, з нарису Г. Мельничука «На службі у трьох російських імператорів»

Відразу ж після вінчання влітку 1775 року імператриця Катерина II і Григорій Потьомкін приїхали

до Москви, що готувалася до урочистої зустрічі переможця турків графа і фельдмаршала Петра

Румянцева. Але той відмовився від тріумфального в’їзду до міста і приїхав у кареті до імператриці

у супроводі офіцера. Катерині припав до душі вродливий і ставний полковник. П. О. Румянцев,

помітивши її зацікавлений погляд, схвально відгукнувся про свого підлеглого, відзначивши при

цьому його освіченість, чесність і хоробрість.

Катерина II тут же подарувала своєму новому обранцю золотий перстень з діамантом, на якому

було вигравіюване її ім’я. Услід за дорогим подарунком було призначення особистим кабінет-

секретарем. Так виходець із України Петро Васильович Завадовський на довгі роки став

фаворитом імператриці.

Прізвище Завадовських бере свій початок від давнього дворянського роду. Дід, Василь Якович,

був бунчуковим товаришем. Батько, Василь Васильович, служив у чині бунчукового товариша

спочатку в Генеральній військовій канцелярії, а потім у Генеральній Малоросійській рахунковій

комісії і, нарешті, у полковій Стародубській рахунковій комісії. Він товаришував з останнім

гетьманом України Кирилом Григоровичем