Десницкий Семен (fb2)

- Десницкий Семен [Справочник-дайджест] 21 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




ДЕСНИЦЬКИЙ Семен Юхимович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Правознавець, просвітник, видавець, перекладач. Один з перших членів Російської академії наук.

Перший професор права Московського університету – не іноземець.

З міщанської родини.

Народився близько 1740 р. в м. Ніжині Київської губернії Російської імперії (нині – районний

центр Чернігівської області України).

Помер 15 (26) червня 1789 р. в м. Москві Російської імперії (нині – столиця РФ).

Навчався в духовній семінарії Троїцько-Сергієвої лаври, гімназії при Московському університеті

(1758-1759), Московському університеті (1759-1760), академії наук в Санкт-Петербурзі (1760-

1761), університеті шотландського м. Глазго (1761-1767).

Працював викладачем Московського університету (1767-1787). У відставку пішов з невідомих

причин.

Член Російської академії наук (1783).

Член Вільного російського зібрання (1771).

Друкувався у виданнях М. Новикова.

Серед творчих доробків Д. – «Слово про прямий і найближчий спосіб навчити юриспруденції»,

«Подання про заснування законодавчої, судової і караючої влади в Російській імперії» (обидві –

1768), «Слово про причини смертних страт в справах кримінальних» (1770), «Юридичні

міркування про речі священні» (1772), «Юридичні міркування про початок і виникнення шлюбу у

первісних народів» (1775), «Юридичні міркування про користь знання вітчизняного

закономистецтва» (1778), передмова до «Настанови землеробської» Т. Боудена (1780), примітки до

перекладеного ним тритомного «Тлумачення аглінських законів» У. Блекстона (1780-1782),

«Юридичні міркування про різні поняття, що їх мають народи про власність» (1781), «Промови,

виголошені на урочистих зборах імператорського Московського університету його руськими

професорами» (1819).

Готував юридичні тлумачні статті для академічного «Словника».

«Подання про заснування законодавчої, судової і караючої влади в Російській імперії» – це, за

суттю, проект політичних перетворень в Росії.

А «Тлумачення аглінських законів» надзвичайно позитивно оцінив О. Радищев у своїй «Мандрівці

з Петербурга до Москви», написавши: «Непогано було б змусити наших суддів мати цю книгу

замість святців».

Наш земляк вважав, що людство у своєму розвитку пройшло чотири стадії: 1) початкову; 2)

пастушу, ; 3) землеробську; 4) комерційну. Цим стадіям відповідають різні форми як власності, так

і шлюбу, юриспруденції, релігійності і т. д. Найважливішою ланкою суспільного розвитку

визнавав приватну власність. Її основа, за уявленнями Д., – праця. Розмежовував право володіння і

право власності.

Критикував кріпосне право, відстоював права людини і громадянина, рівноправність жінок.

Вважав: юристам необхідні чотири науки – моралістична філософія, натуральна юриспруденція,

римське та національне право.

Першим на теренах імперії запровадив читання лекцій російською мовою, зустрівши шалений

супротив прибічників латини (1768). Суперечка зайшла настільки далеко, що проблемою мусила

перейнятися Катерина II, котра вирішила її на користь нашого земляка.

Незаангажовані історики одностайно вважають нашого земляка засновником російської

юридичної школи, який, до того ж, розробив теорію про права людини в імперії, видатним

представником світової юридичної думки свого часу.

Архів Д. втрачений внаслідок спалення Москви (1812).

Серед друзів та близьких знайомих Д. – А. Сміт, І. Третьяков, В. Робертсон, М. Новиков, Д.

Фонвізін, А. Фергюссон, Д. Блек, Х. Блер та ін.


***

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ,

з професійного кредо С. Десницького

Закони творити, судити за законами і вчиняти суд на виконання – ці три посади складають три

влади: законодавчу, судову і караючу, від яких залежать майже все головне правління в державах.


УСЕБІЧНИЙ ЗАХИСТ, складові прав людини за С. Десницьким

Права людини поділяються на:

1) права природні, які людина має для захисту свого тіла, честі, гідності і власності;

2) права набуті, які виникають у суспільстві від різного стану і знання людей у сферах влади;

3) права, які виникають від різних і взаємних справ між обивателями;

4) права, які належать до благоустрою і добробуту зручного утримування і безпеки обивателів.

ДІЯТИ ЗА ЗАКОНАМИ, з нотаток С. Десницького

Сам уряд нерідко приходить до замішання... Тому що міліонщики жахливу в усьому уряді можуть

вчинити мару. І можуть невідчутно від себе залежними зробити: і це знак не лише дурної, а й дуже

небезпечної комерції. Коли вона вся перейде до рук деяких багатіїв, які своїм безмірним статком

задавлять всіх інших і роблять таку не чуттєву в усьому монополію, або єдиноуправство, котрого

найпремудріший уряд передбачити чи відвернути не може.

...Аби суддя, один раз в цей ранг введений, до самісінької смерті суддею і залишався і щоб при

цьому йому повна влада дана була судити всякого без виключення так, що й




«Призрачные миры» - интернет-магазин современной литературы в жанре любовного романа, фэнтези, мистики