Дебагорий-Мокриевич Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

виступити з прямим

захистом боротьби з урядом революційними засобами. Але я, безумовно, захищав програму дії

народовольців, і Дебогорій-Мокрієвич і Драгоманов знали, що за першої нагоди я маю на увазі це

зробити.

Ці програмні питання ми обговорювали не тільки в приватних бесідах, але й колективно – на

спеціально влаштованих співбесідах.

Зрештою, ми зійшлися на тому, що зараз необхідно вірі в народні повстання, яку обстоюють

більшість емігрантів, протиставити певну політичну опозиційну програму.

СТАВ ЛІБЕРАЛОМ, з розвідки С. Нікітіна «Джерелознавство історії СРСР. XIX століття»

В. К. Дебогорій-Мокрієвич, видний представник народницького кола, свідок і учасник подій

всього десятиліття аж до 1879 р., коли був арештований, цікавий перш за все як людина, що

бачила і пережила весь процес розвитку революційного народництва, – від початку ходіння в

народ до зародження народовольства. Він розповідає про події, йому особисто відомі, лише в

нікчемно малому ступені зачіпаючи відоме від інших. Це забезпечило запискам Мокрієвича

репутацію ґрунтовного і достатньо точного викладу, хоча, звичайно, і привело частково до

звуження тематичного кола спогадів.

Після своєї втечі з Сибіру Дебогорій емігрував за кордон, де досить швидко відрікся і від

бунтарства, і від народництва в цілому, перейшовши на відкрито ліберальні позиції. Розчарування

в революційній діяльності певною мірою позначається на його записках, але оскільки вони вельми

фактичні, міркувань і оцінок автора містять мало, то особливого впливу на суть їх це не впливає.

НЕ ВИПАДКОВА «НЕУВАЖНІСТЬ», з дисертації М. Чикунова «Еволюція народницьких

поглядів В. К. Дебогорія-Мокрієвича»

Виключно епізодичні згадки про В. К. Дебогорія-Мокрієвича аніскільки не змінили загальної

картини: чинники, що визначили вибір радикальної тактики, проблема ідейної ідентифікації

революціонера-народника в 1870-х рр., причини переходу на помірно-політичні позиції, а також

місце і роль його поглядів в народницькій думці 1880 – першої пол. 1890-х рр. – все це опинилося

поза увагою радянських істориків.

Роздумуючи над причинами такої дивовижної «неуважності», ...слід вказати дві найважливіші

причини. По-перше, даний представник демократичної інтелігенції не належав до розряду

ідеологів-мислителів народництва, вивченню творчої спадщини яких присвячена величезна

кількість робіт. По-друге, перехід Дебогорія-Мокрієвича в кінці 1880-х рр. на позиції

реформаторської тактики і різке неприйняття Жовтневої революції наклали на нього відбиток

«відступництва».