Вульф Георгий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

Ця

робота згодом була предметом спеціальних досліджень інших кристалографів і, можливо, лише

через 10-15 років була оцінена гідно, коли нові ідеї кристалографії стали загальноприйнятими.

Наступні етапи в роботах Г. В. Вульфа пов’язані з тими блискучими відкриттями, які були

зроблені спочатку в області рідких кристалів, а потім рентгенометрії.

І у тій, і в іншій області Г. В. Вульф не тільки вніс багато нового в освітлення цих явищ, але й

зумів дати нову і точну методику наукової роботи і першим одночасно і незалежно від Braggs дав

фізичне тлумачення рентгенограм.

О. П. Карпинський, В. І. Вернадський, О. Є. Ферсман, А. Ф. Іоффе.

НОВИЙ МЕТОД, з дослідження Б. Аверкієва і М. Антипіна «Прямі методи в рентгенівській

кристалографії»

Промені, відбиті послідовними площинами, не гаситимуть один одного лише у випадку, якщо

різниця їх ходу складе ціле число довжин хвиль. З цього Брегг вивів співвідношення

Це ж рівняння вивів незалежно російський кристалограф Георгій Вікторович Вульф і тому воно

носить назву «рівняння Вульфа – Брегга». Воно визначає ті кути, за яких може відбуватися

віддзеркалення від заданої серії площин (hkl). Ціле число n називається порядком віддзеркалення.

Віддзеркаленням серії площин (hkl) приписують індекси nh, nk, nl. Тому індекси віддзеркалення

не зобов’язані бути взаємно простими числами.

Напрями і інтенсивності відбитих променів повністю визначаються структурою кристала. На їх

аналізі і заснований рентгеноструктурний метод визначення будови речовини. Тільки при цьому

нам треба вирішити зворотне завдання – за відомими напрямами і інтенсивностями відбитих

рентгенівських променів відновити розташування атомів у кристалі.

Таким чином отримуємо повну інформацію з геометрії молекул, що складають кристали. У

багатьох випадках рентгеноструктурний аналіз – єдиний метод, завдяки якому можна встановити

будову молекули.

ЗАГАДКОВІСТЬ НЕ ЩЕЗЛА, з монографії Я. Кучериненка і Б. Страумала «Діаграми Вульфа

поверхневої енергії кристала і енергій міжзернових меж: чи фрактальні вони?»

У напрямах, перпендикулярних до всіх можливих граней кристала відкладемо величини їх

поверхневих енергій γ. Отримана фігура називається діаграмою Вульфа. Діаграмою Вульфа можна

також охарактеризувати енергії міжзернових меж кристал-кристал при заданому розорієнтуванню

кристалічних зерен.

Звертає на себе увагу зовнішня схожість діаграми Вульфа з фрактальним безліччю Жюліа,

породженою ітераціями на комплексній площині. Ця схожість наштовхує на думку: а чи не можна

фрактальними методами описати форму діаграми Вульфа?

Справедливості ради відзначимо, що в роботах Вульфа і Херрінга не міститься ніяких словесних

натяків на поставлене питання. Проте його правомірність не викликає сумнівів.

Тому метою нашої роботи було проаналізувати теоретичні і експериментальні докази «за» і

«проти» фрактальності діаграм Вульфа як для поверхневої енергії кристала, так і для енергій

міжзернових меж кристалічних зростків.

Докази на користь можливих u1092-фрактальних властивостей діаграм Вульфа спираються,

головним чином, на роботу Л. Д. Ландау, згідно якої існування сингулярного енергетичного

мінімуму можна чекати на кожній орієнтації, де можливо рівномірно розподілити дефекти,

створюючи грані. Оскільки це можливо практично для всіх орієнтацій, то отримуємо функцію

поверхневої енергії, яка усюди безперервна, але ніде не диференційована.

Спроба експериментального підтвердження можливої фрактальної форми діаграм Вульфа (або,

хоча б прагнення до неї) заснована на припущенні, що в рівноважному ограновуванні спеціальних

міжзернових меж число рівноважних граней зростатиме у міру зниження температури. Ймовірно,

при наближенні до абсолютного нуля кількість мінімумів спрямується до нескінченності і ...форма

діаграми Вульфа стане фрактальною.

...Вигляд діаграми (іншої – авт.) добре узгоджується з експериментально зміряними значеннями

міжзернових енергій. Головний принцип влаштування діаграми Вульфа зберігається: вона є

зразком опуклого багатогранника, а значить, апріорі не може бути фракталом.

Таким чином, констатуємо наявність серйозних доказів як на користь, так і проти можливої

фрактальності діаграм Вульфа, форма яких таїть ще немало загадок, не зважаючи на можливість їх

побудови.

РОЗШИФРУВАВ СТРУКТУРУ ДІАМАНТУ, з замітки «Цар