Величко Василий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

прямої участі в розбої і вбивствах, але знаючи про ...напад, ...направив

поліцейські власті на хибний слід... Виправдавши тринадцять підсудних, тимчасовий військовий

суд подав керівникові цивільною частиною на Кавказі особливу ухвалу про виявлені на судовому

слідстві обставини...

ВИКОНУЮЧИ ВОЛЮ ПОКІЙНОГО, з передмови видавництва до книги В. Величка «Кавказ»

Перші сторінки цієї книги були надруковані за життя Василя Львовича Величка, смерть

перешкодила йому довести до кінця справу, на яку він дивився, як на одне з найважливіших

принципових своїх завдань, і думка про те, що багаторічна, глибоко вистраждана праця

залишиться нескінченою, хвилювала його до останньої хвилини.

Виконуючи виражену ним передсмертну волю, ми довели друкування книги до кінця, за участю

особи, що довго працювала спільно з Василем Львовичем з кавказьких питань і ґрунтовно

знайомої з поглядами і планами покійного.

Основою служить низка статей, видрукуваних «Російським вісником»; перші чотири розділи

ретельно розроблені самим автором, а інші поповнені нами у міру сил і забезпечені примітками ...

із залишених В. Л. Величком матеріалів.

ЦЕ ДОРОГО ОБІЙШЛОСЯ РОСІЙСЬКИМ ІНТЕРЕСАМ, з книги В. Величка «Кавказ»

Одна вже поява посадової особи була сигналом для підкупу, причому майже легального, тому що

посади за східним звичаєм не оплачувалися за відсутністю фінансової системи, і базувалися на

хабарах і подарунках всякій владі.

Відсутність принциповості складає основну рису місцевої психології, атмосферу і свого роду

закон місцевого життя. Людина, яка потрапляє в цю атмосферу, повинна вживати безмежних

зусиль, аби не підпасти під розбещений вплив.

Коли кілька мільйонів населення протягом багатьох століть звикли з незмінною практичністю

дивитися на речі, то представники інших поглядів зустрічають невдячний ґрунт для їх втілення...

…Єрмолов винайшов і став запроваджувати в життя найпрактичніший з способів російської

колонізації: він засновував осілість для одружених кавказьких солдатів у військових поселеннях

при штаб-квартирах; 1826 року було утворено дев’ять, так званих, сімейних рот; справа не

обійшлася без земельних суперечок з корінним населенням; обиралися місця, зручні у сенсі

військовому, кліматичному і сільськогосподарському.

Адміністрація тоді усвідомлювала, що не можна, пересадивши людей на чужину, залишити їх там

напризволяще; допомога надавалася не на папері лише, а й на ділі. Плоди цих заходів видно

дотепер, і якщо про дещо доводиться шкодувати, так це про менш широке й активне їх

запровадження після Єрмолова. Як не заздрив Паскевич славі Єрмолова, як не намагався

продемонструвати свою перевагу над ним, – довелося, проте, йти його шляхом у даному питанні.

…Помилка була зроблена ще раніше самим Єрмоловим, який просив про утворення в Грузії

колонії з «працьовитих німців, котрі б добрий приклад і очевидну для господарства користь

вселили в місцевих жителів». Подальші події не виправдали цих сподівань, тому що німецькі

колонії, створивши власне благополуччя за рахунок скарбниці і тубільних сусідів, останнім нічого

доброго не прищепили, а місцями – лише перетворили їх на своїх холопів.

Повного розквіту досягають російські поселення, засновані далекоглядним Єрмоловим, за

намісника князя Воронцова, творчий інстинкт якого в даній справі проявився більш успішно, ніж у

багатьох інших.

Він усвідомлював державну необхідність залучити в Закавказзя російських торговців і

капіталістів, але після першої невдалої спроби такого роду в Тифлісі думка цю облишив і став

підтримувати вірменських купців і промисловців, відкриваючи їм широкий простір до збагачення і

збуджуючи в них заповзятливість. Він давав їм підряди, місця під магазини і караван-сараї, іноді

майже силоміць залучав до вигідної самодіяльності.

…Епоха реформ шістдесятих років мала майже фатальні наслідки для російської справи в краї і

для життєвого укладу всього місцевого населення. А так зване «цивільне керування», яке

вводилися ще раніше, нанесло російській справі чимало шкоди саме тому, що на сцену вийшли

люди без школи і виникли установи без традицій. Старі підвалини руйнувалися, а для нових не

знайшлося придатного матеріалу. Замість звичаїв і поглядів, які органічно виростали на

своєрідному місцевому ґрунті, нормувати життя почали за допомогою відсторонених законів і