Лисянский Юрий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

ЛИСЯНСЬКИЙ Юрій Федорович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Мореплавець, письменник, перекладач. Один з світових фундаторів епохи далеких плавань.

З дворянської родини.

Народився 2 (13) серпня 1773 р. в м. Ніжині Ніжинського полку Російської імперії (нині –

районний центр Чернігівської області України).

Помер 22 лютого (6 березня) 1837 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург

РФ). Похований в Олександро-Невській лаврі.

Закінчив Морський кадетський корпус (1783-1786).

Брав участь у російсько-шведській війні (1788-1790), служив на Балтійському флоті (1790-1793;

1806-1809), під час стажування на британському флоті брав участь у бойових діях у Вест-Індії,

Індії, Північній Америці, Південній Африці (1793-1799).

Капітан 1-го рангу (1809).

Кавалер Георгіївського хреста IV ступеня (1802), ордена св. Володимира ІІІ ступеня (1806).

У якості капітана корабля «Нева» брав участь у першій російській навколосвітній експедиції

(1803-1806). Були обстежені маловідомі райони Тихого океану, здійснені спостереження над

морськими течіями, температурою, питомою вагою води, складені гідрографічні описи берегів,

зібраний великий етнографічний матеріал. Під час плавання Л. виправив чисельні неточності в

морських описах і на картах.

Вперше в історії мореплавства Л. здійснив безупинний перехід з Кантона до Портсмута.

Перу Л. належить книга «Подорож навколо світу на кораблі «Нева» в 1803, 1804, 1805 і 1806

роках», а також «Зібрання карт і малюнків, що мають стосунок до мандрівки Юрія Лисянського на

кораблі «Нева» (обидва доробки – 1812).

На відміну від І. Крузенштерна, під командуванням якого була організована експедиція і чиї

нотатки біли видані державним коштом, Л. довелося витратити на публікацію твору шалену за тих

часів власну суму в 18500 руб.: адміралтейство відмовило у фінансуванні на підставі «значних

погрішностей проти російської мови». Переклавши самотужки «Подорож навколо світу на кораблі

«Нева» в 1803-1806 роках» англійською мовою (1814), наш земляк образився і подав у відставку.

Між іншим, надалі його книга з успіхом витримала декілька перевидань.

Переклав книгу Д. Клерка «Досвід морської тактики» (1803). А зібрані і за його участю колекції

стали гордістю Російського географічного товариства.

Під час подорожі зустрічався з першим президентом США Джорджем Вашингтоном, брав участь

у закладанні Новоархангельської фортеці по той бік океану.

По закінченню подорожі підлеглі подарували своєму капітану золоту шпагу за написом «Подяка

команди корабля «Нева».

Ім’ям нашого земляка названі: острів в північно-східній частині Гавайського архіпелагу, бухта на

Алясці, півострів на північному узбережжі Охотського моря, два гірських хребти на о. Сахалін.

В м. Ніжин Чернігівської області видатному земляку споруджено пам’ятник, його ім’ям названо

сквер. А у місцевому музеї понині зберігається атлас, подарований Л. під час відвідин рідного

краю (1824).

Серед друзів та близьких знайомих Л. – І. Крузенштерн, М. Резанов, М. Мордвінов, М. Румянцев.

І. Орлай, Г. Саричев, В. Берх та ін.

***

МАТРОСИ Є, ПОРЯДКУ – НЕМАЄ

, з професійного кредо Ю. Лисянського

Неспросто знайти у всьому світові спритнішого, сміливішого і кмітливішого матроса, ніж

російський. Але кораблі побудовані погано, і порядку немає.

НЕЗМІРНА ПОВАГА, з щоденника Ю. Лисянського

Народ (британські купці – авт.), з яким ми тепер маємо справу, вельми освічені в усьому, що

стосується грошових обставин, й до кишенькової величі мають незмірну повагу.

...В Америці… майже не помітна сила цивільної та військової влади, проте мені не вдалося

побачити якогось безладдя, що за подібних обставин могло б відбутись у Європі, причиною цього

є, без сумніву, добрі закони й моральність.

РЕВНИЙ ЗАРАДИ ЗАГАЛЬНОЇ КОРИСТІ, з оцінки діяльності Ю. Лисянського І.

Крузенштерном

Людина безпристрасна, слухняна, ревний заради загальної користі, ...яка має як про моря, яким

нам належало плисти, так і про морську астрономію в нинішньому удосконаленому її стані

достатні пізнання.

ПЕРЕСТУПИЛИ ТИХИЙ ОКЕАН, з книги Ю. Давидова «В морях і мандрах»

Про навколоземне плавання довго мріяли передові діячі флоту. …Думка-мрія все сильніше

оволодівала душею моряків, учених, торгових людей.

…На початку дев’ятнадцятого сторіччя дві людини відродили справу. То були Крузенштерн і

Лисянський. Їх підтримав Саричев (Гаврило Андрійович С., адмірал, гідрограф – авт.), підтримав

тодішній морський міністр, освічений адмірал Мордвинов і Російсько-американська компанія.

Офіційно ця купецька компанія народилася 1799 року. Поте ще в 60-80-х роках вісімнадцятого

сторіччя російські добувачі хутра і морського звіра почали з’являтися на берегах Північної

Америки і ближніх островах… Поселення «відвідувачів» виникали швидко: Росія переступила

Тихий океан.

…У 1803 р. компанія субсидувала перший навколосвітній похід, і Крузенштерн з Лисянським

відкрили епоху далеких плавань. …Сприймали навколосвітні подорожі не тільки і не стільки як

комерційні починання. Вони бачили в них засіб розширити військово-морські, географічні

пізнання, вважали чудовою професіональною школою.

Капітани-»навколосвітники» здійснювали переходи двома маршрутами. Один з них (за прикладом

Крузенштерна і Лисянського) йшли в західному напрямку… Балтійським і Північним морями в

Атлантику, перетинали її, огинали мис Горн і тримали курс на північ до володінь Російсько-

американської компанії. Зворотний шлях пролягав в австрало-азіатські моря, Індійському океані,

повз мис Доброї Надії і знову Атлантикою.

ЗАГУБИЛИ ОДИН ОДНОГО, з нарису В. Лисенко «Український Магеллан»

У 1786 р., з початком війни зі Швецією, відбувся достроковий випуск гардемаринів. Юрій

Лисянський, другим за списком скінчивши курс, ледве не у віці 13 років був призначений на 32-

гарматний фрегат «Подражислав». Водночас з товаришем по навчанню, німцем за походженням

Адамом Крузенштерном, отримав бойове хрещення у морській битві при острові Готланд та ще

кількох боях. У 16 років Юрій одержав звання мічмана, а у 20 – лейтенанта, і у числі 16 кращих

офіцерів був направлений для проходження морської практики до англійського флоту. Приймав

участь у боях проти революційної Франції, де відзначився і був контужений. Воював з піратами у

водах Північної Америки, подорожував по США, спілкувався з президентом Джорджем

Вашингтоном, побував у Вест-Індії, супроводжував англійські каравани біля берегів Південної

Африки та Індії, де відвідав Мадрас і Бомбей. Збирався у подорож до Австралії, та у 1797 р. був

відкликаний до Росії, де одержав чин капітан-лейтенанта і командування фрегатом.

…Морське міністерство відрядило Лисянського до Англії для закупівлі кораблів, придатних у

далеке плавання. За два шлюпи, «Леандер» і «Темза», було заплачено 17 тис. ф. ст., і ще 5 тис. за

ремонт. Пізніше виявилось, що їх якість полишала бажати кращого, і у перші ж місяці вони знов

потребували серйозного ремонту. Відтак, згодом подібні кораблі вже будувались у Росії.

Порушивши усталену на той час практику, капітани комплектували команди добровольцями,

забезпечивши тривалу, важку й складну подорож колективом однодумців. Немало учасників

експедиції вписали золоті рядки до історії мореплавства.

…26 липня 1803 р. з Кронштадта у незвідану путь вирушили два шлюпи, вже з новими,

російськими йменнями: «Надія» під командуванням Крузенштерна (три щогли, 16 гармат,

водотоннажність 450 т, екіпаж 75 чол.), та «Нева», якою командував Лисянський (370 т, екіпаж

52 чол.). Від самого початку регулярно велись метеорологічні, гідрографічні спостереження, збір

та систематизація різноманітних географічних відомостей.

Через 10 днів прибули до Копенгагена, потім пройшли Ла-Манш, Азорські острови. Плавання до

Бразилії тривало майже два місяці. Мучила спека; штиль змінювався бурями, які, за висловом

Крузенштерна, міг змалювати би хіба що поет. 14 листопада кораблі під андріївським стягом

вперше перетнули екватор. Місячну затримку на бразильському острові Святої Катерини

спричинила необхідність заміни щогл «Неви», які дали тріщини: для цього довелось знайти у лісі,

спиляти і обтесати підходящі дерева.

Нарешті 24 січня 1804 р. лягли на курс до мису Горн. 14 лютого у холодних водах поблизу

Вогненної Землі розбушувався шторм, який тривав три доби. Хорошим десятивузловим ходом, 20

лютого вийшли у Тихий океан, проте вже наступного дня кораблі загубили один одного у тумані.

Згідно плану, 3 квітня «Нева» прийшла на острів Паски, відомий, зокрема, таємничими ідолами

висотою до 12 м, витесаними з вулканічної пемзи. В тривожному очікуванні супутників,

Лисянський склав опис дивовижного острова і довколишнього океану, уточнюючи праці

славетних попередників: Лаперуза, Кука та інших.

За тиждень рушили до Маркізьких островів, де 29 квітня з полегшенням віднайшли загублену

місяць тому «Надію». Через тиждень рушили курсом на Гаваї, дорогою продовжуючи географічні

дослідження. 13 травня кораблі знов перетнули екватор, повернувшись, слідом за сонцем, до

північної півкулі.

Від Гаваїв їх шляхи розійшлися…

Лисянський здійснив докладний опис Гавайських островів. І ось нарешті курс був просто на

Російську Америку: 1 липня 1804 р. прибули до острова Кадьяк. Рік перебування Лисянського на

Алясці був надзвичайно напруженим. Розпочався він з участі у боях з місцевими індійськими

племенами, із заснування фортеці Ново-Архангельськ на о. Сітка. Як зазвичай, було складено

точні й докладні описи, довідники та колекції щодо цього регіону.

…Для зустрічі було призначено о. Святої Олени. І саме там, де згодом скінчить свої дні Наполеон,

Крузенштерн дізнався про початок російсько-французької війни. Відтак, з обережності, він

вирішив обігнути Британські острови довшим, зате безпечнішим західним шляхом. Лисянський

же, на підході до місця домовленої зустрічі, вирішив поставити рекорд, перевершивши досягнення

англійських мореплавців: прийти з Кантона до Англії без жодної зупинки. 16 червня «Нева»

увійшла на рейд Портсмута, після двотижневого перепочинку рушила далі, і 22 червня 1806 р.

кинула якір на Кронштадському рейді. А за два тижні сюди прийшла і «Надія».

КРУЗЕНШТЕРН БУВ ДРУГИМ, з статті П. Голобуцького і О. Зорька «Перший у Росії

навколосвітній мореплавець, нащадок українських козаків»

Довгий час фігура керівника плавання Івана Крузенштерна, що прийшов до Кронштадта на два

тижні пізніше, 19 серпня 2006 р., затьмарювала подвиг Лисянського, якому російські історики

флоту відводили другорядну роль у спільному навколосвітньому поході. Сьогодні стало

можливим сказати правду про те, хто ж перший у Росії навколосвітній мореплавець.

Велика заслуга в подоланні усталеного стереотипу щодо нібито провідної ролі Крузенштерна в

першій російській «навколосвітники» належить відомому санкт-петербурзькому морському

історику Віталію Доценкові, який 2003 року видав книжку «Міфи і легенди російського флоту», де

справедливо стверджує, що «першим завершив навколосвітнє плавання не Крузенштерн, а

Лисянський.

Після знищення Гетьманщини та Запорозької Січі, ліквідації українських установ і козацьких

полків Україна перетворилась на звичайну провінцію імперії. Українські урядовці та козацька

старшина, що отримали російське дворянство, змінили козацькі ранги на імперські «Табелі про

ранги». Шлях на верхівку владних структур був для них відкритий, чим значна частина вдало

скористалася. На кінець XVIII—початок XIX ст. українців можна було побачити не тільки на

нижчих і середніх ланках російського уряду і війська, а й серед її найвищих сановників.

Імперія потребувала талановитих і енергійних діячів, які часто втрачали усякі зв’язки з

батьківщиною, забуваючи або навмисно приховуючи своє українство.

Юрій Лисянський не був із породи бездушних кар’єристів, він не шукав коротких і нечесних

шляхів до вищих місць. Про те, що він був щирою людиною, свідчить документ першої половини

XIX ст., знайдений авторами цієї статті в Російському державному архіві військово-морського

флоту (в м. Санкт-Петербург, РФ). У ньому йдеться, що на момент пропозиції « Лисянський був

старший за Крузенштерна чином, але з дорогою душею прийняв це призначення».

ОЗБРОЄНИЙ... ТОРГІВЕЛЬНИЙ ЧОВЕН, з драми М. Алданова «Ключ»

Лисянський ...відмовився від принадних пропозицій зустріти Новий рік в аристократичному

товаристві... Юрій Федорович зацікавився діяльністю Російсько-американської компанії і, не

замислюючись, за першого знайомства запропонував свої послуги Резанову.

...Компаньйони переглянулися.

– Правління подумає про вашу пропозицію, – сказав Микола Петрович. – Захист американських

володінь – важлива справа. Однак головне для нас – комерція.

– Але ж ми можемо сумістити те й інше. Один і той же човен може стріляти і перевозити вантажі,

– Лисянський відповів залпом, не розтягуючи слова, як робив це завжди.

– Ваші міркування мені подобаються більше, ніж міркування Івана Федоровича Крузенштерна, –

відзначив Резанов. – Він думає виключно про навколосвітнє плавання, а на наші купецькі справи

йому наплювати.